Справа № 2-451/
2009
26 листопада 2009 року Совєтський районний суд
Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Петрової Ю.В.
при секретарі - Тріфоновій С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування належного їй майна - пральної машинки «Indezit W1101 EX», серійний номер 410152152 з незаконного володіння відповідачки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у липні 2007 року приблизно о 13 годині ОСОБА_2 без дозволу позивача увійшла у її будинок та, погрожуючи, за допомогою двох чоловіків забрала спірну пральну машинку, пояснив свої дії тим, що чоловік позивача винен їй гроші. З цього приводу позивач зверталася до правоохоронних органів, проте у ході проведеної перевірки у порушенні кримінальної справи було відмовлено. У зв'язку з викладеним, посилаючись на те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, оскільки пральна машинка належить їй на праві власності, що підтверджено документально, просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги своєї довірительки, просив витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 пральну машинку «Indezit W1101 EX», серійний номер 410152152 та зобов'язати передати її ОСОБА_1, послався на обставини, викладені у позовній заяві, при цьому пояснив, що факт заволодіння не заперечує відповідач у своїх заперечення проти позову, а оскільки це заволодіння є незаконним просив позов задовольнити у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала доводи свого довірителя, при цьому пояснив, що машинку вона придбала особисто у кредит, машинка знаходилася у заставі, добровільно пральну машинку відповідачці вона не віддавала.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні, оскільки вважає позов необґрунтованим за тих підстав, що спірну пральну машинку їй добровільно за згодою свого чоловіка ОСОБА_4, позивач віддала у якості гарантії забезпечення зобов'язання ОСОБА_5 за договором позики, який було укладено останнім з відповідачем на суму 120000 гривень, при цьому відповідний договір гарантії сторонами письмово укладено не було, вказала, що машинкою вона не користувалася до теперішнього часу, оскільки ждала, що ОСОБА_5 добровільно повернуть їй борг, зазначила, що позивач сама добровільно пустила її у будинок.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 лютого 2006 року позивачем у магазині «Техніка», що у смт. Совєтський по вул. Матросова, 40, придбано пральну машину «Indezit W1101 EX», серійний номер 410152152, що підтверджено наявними у матеріалах справи гарантійним талоном зазначеного магазину та кредитним договором № ЛК-202/060211/74 від 14 лютого 2009 року.
Судовим розглядом встановлено, що з липня 2007 року зазначена пральна машинка перебуває у володінні відповідача ОСОБА_2, що не заперечувалося сторонами у судовому засіданні.
З матеріалів справи також вбачається, що у вересні 2009 року ОСОБА_6 зверталася у правоохоронні органи з приводу вирішення питання самовільного привласнення громадянкою ОСОБА_2 спірної пральної машинки.
За даним фактом Совєтським РВ ГУ МВС України в АР Крим було проведено перевірку та винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (а.с. 7 - 9).
Крім того, як витікає з матеріалів справи, у проваджені ВДВС Совєтського РУЮ знаходиться виконавче провадження за виконавчим листом 2-513 від 19 листопада 2008 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 11155 гривень, яке станом на 07 жовтня 2009 року виконане у частині стягнення суми 165 гривень 29 копійок (а.с. 18).
Вказане свідчить про те, що між сторонами склалися спірні правовідносини щодо забезпечення виконання зобов'язання, взятого на себе чоловіком позивача ОСОБА_5, за договором позики у виді гарантії.
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
При цьому, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України).
Відповідно до ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Разом з тим, як встановлено статтею 387 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося відповідачем у справі, пральна машинка «Indezit W1101 EX», серійний номер 410152152 на теперішній час знаходяться у відповідача за адресою смт. Совєтський, вул. Першотравнева, 20, відповідач утримує зазначене майно незаконно без відповідної правової підстави, у зв'язку з чим вказана річ підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння відповідача в порядку ст. 387 ЦК України.
У зв'язку з викладеним, на підставі ст.ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у рахунок відшкодування судового збору 51 гривня, у рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягає стягненню 30 гривень.
На підставі викладеного, ст.ст. 316, 321, 387, 546, 547 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 і зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 пральну машинку «Indezit W1101 EX», серійний номер 410152152.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок судового збору 51 (П'ятдесят одну) гривню, у рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 (Тридцять) гривень, а взагалі 81 (Вісімдесят одну) гривню.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, у разі подання заяви про оскарження після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Ю.В.Петрова