Справа № 2-253/
2009 рік
12 травня 2009 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Петрової Ю.В.
при секретарі - Заряновій А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди та стягнення матеріального збитку, завданих внаслідок вчинення злочину, та витрат на правову допомогу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріального збитку 300 гривень та відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 гривень, завданих внаслідок вчинення злочину, та витрат на правову допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 грудня 2008 року приблизно о 01 годині у с. Надєжда Совєтського району АР Крим ОСОБА_2, маючи умисел на викрадення чужого майна та корисний мотив, таємно викрав належний позивачу мопед «Альфа», вартістю 3800 гривень, тим самим завдав йому матеріальний збиток. Постановою Совєтського райсуду АР Крим від 23 лютого 2009 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з амністією. Позивач, посилаючись на те, що мопед йому було повернуто пошкодженим та таким, що потребує ремонту, просить стягнути на його користь матеріальний збиток у розмірі 300 гривень. Крім того, вказуючи, що протиправними діями ОСОБА_2 йому завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює у 3000 гривень, у зв'язку з чим просив позов задовольнити у повному обсязі, а також стягнути витрати на правову допомогу, при цьому, вказуючи, що оскільки відповідач ОСОБА_2 є неповнолітнім та у разі відсутності у нього коштів, достатніх для відшкодування шкоди, просить стягнути з його батька ОСОБА_3
Згодом позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути завдані матеріальний збиток у розмірі 300 гривень та моральну шкоду у розмірі 3000 гривень, а також судові витрати у справі з ОСОБА_2, а у разі відсутності майна і коштів у останнього, з його батька ОСОБА_3, матері ОСОБА_4 у дольовому співвідношенні, про що надав заяву.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, про причини неявки суд не повідомила, тому суд з урахуванням думки сторін вважає за можливе розглянути справу за її відсутності відповідно до положень ст.ст. 77, 169 ЦПК України.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, при цьому пояснив, що викрадений мопед відповідачем ОСОБА_2 повернуто з пошкодженням, а саме, з пошкодженим комутатором, кришкою баку, замком запалювання, чим позивачу завдано матеріальний збиток на загальну суму 300 гривень, крім того вказав, що протиправними діями відповідача ОСОБА_2 йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 3000 гривень та яка полягає у переживаннях з приводу неможливості користуватися належним транспортним засобом, на якому від вимушен був їздити до хворої баби для надання їй належного догляду, у зв'язку з чим, починаючи з грудня 2008 року до теперішнього часу, добираючись на попутному транспорті він зазнає моральні страждання та несе матеріальні витрати.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позовні вимоги визнали частково у сумі матеріального збитку у розмірі 300 гривень, заперечуючи проти стягнення решти сум щодо завданої моральної шкоди за їх безпідставністю.
Суд вислухав пояснення сторін, дослідив письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 06 грудня 2008 року приблизно о 01 годині у с. Надєжда Совєтського району АР Крим, маючи умисел на викрадення чужого майна та корисний мотив, таємно викрав належний позивачу мопед «Альфа», вартістю 3800 гривень.
Постановою Совєтського районного суду АР Крим від 23 лютого 2009 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України зупинено на підставі ст. 1 п «а», ст.ст. 6, 10 Закону України «Про амністію», ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності звільнено (а.с. 3).
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 пошкодив належний позивачу мопед «Альфа», у підтвердження чого позивачем надано до суду накладну № 1 від 26 лютого 2009 року, з якої вбачається, що пошкоджені: комутатор, вартість якого складає 100 гривень, кришка баку - 40 гривень, замок запалювання - 60 гривень, дуги захисні - 150 гривень, чим позивачу завдано матеріальні збитки на загальну суму 350 гривень.
У судовому засіданні позивач у частині відшкодування вартості дуг захисних у розмірі 150 гривень відмовився, пояснив, що дуги ним було повернуто продавцю.
Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом (ч. 2 ст. 1177 ЦК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа ( у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами), або піклувальником.
Частиною 3 ст. 1179 ЦК України передбачено припинення вказаного обов'язку досягненням особою, яка завдана шкоди, повноліття або появою у неї майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У зв'язку з викладеним, враховуючи, що провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за фактом крадіжки мопеду у ОСОБА_1 на підставі ст. 1 п «а», ст.ст. 6, 10 Закону України «Про амністію», ст. 6 п. 4 ст. 248 КПК України, а саме з підстав, які не є реабілітованими, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення матеріального збитку у розмірі 300 гривень та відшкодування моральної шкоди.
Разом з тим, згідно положень ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Суд знаходить заслуговуючими уваги доводи позивача про перенесені ним моральні страждання, переживання, які стали наслідком крадіжки належного позивачу майна, але разом з тим, враховуючи відповідно до положень ст. 23 ЦК України, ступень вини сторін у справі, тривалість душевних страждань позивача, а також вимоги виваженості, розумності та справедливості, та у відповідності до вимог п. 9 Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31 березня 1995 року в редакції від 25 травня 2001 року, оскільки розмір моральної шкоди в сумі 5000 гривень є значно завищеним на думку суду, знаходить достатньою компенсацію моральної шкоди позивачу в грошовому виразі у сумі 500 гривень, який підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2
При цьому у разі відсутності майна і коштів у ОСОБА_2 слід встановити субсидіарну відповідальність його батьків - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в рівних частках.
Згідно зі ст.ст. 81, 84, 88 ЦПК України з відповідачів у субсидіарному порядку пропорційно до розміру задоволених вимог слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 51 гривня і витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 250 гривень, а також на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 50 гривень.
На підставі викладеного, ст.ст. 23, 1167 ч. 1, 1177 ч. 2, 1179 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 57 - 59, 60, 79, 81, 84, 88, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріального збитку 300 (триста) гривень, у відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) гривень, у відшкодування витрат на правову допомогу 50 (п'ятдесят) гривень, а взагалі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
У разі відсутності майна і коштів у ОСОБА_2 встановити субсидіарну відповідальність його батьків - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в рівних частках по відшкодуванню матеріального збитку 300 (триста) гривень, у відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) гривень, у відшкодування витрат на правову допомогу 50 (п'ятдесят) гривень, а взагалі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь ОСОБА_1.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути у субсидіарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 250 (двісті п'ятдесят) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосія шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі подання заяви про апеляційне оскарження після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Ю.В. Петрова