Справа № 2-115/
2009 рік
15 квітня 2009 року Совєтський районний суд
Автономної Республіки ОСОБА_1
у складі: головуючого - судді Петрової Ю.В.
при секретарі - Тріфоновій С.О.
за участю: позивача - ОСОБА_2
відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 сільської ради Совєтського району Автономної Республіки ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_7 районна державна нотаріальна контора Автономної Республіки ОСОБА_1, Відділ архітектури Совєтського району Автономної Республіки ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 сільської ради Совєтського району АР Крим, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_7 районна державна нотаріальна контора Автономної Республіки ОСОБА_1, Відділ архітектури Совєтського району Автономної Республіки ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування - житловий будинок № 61, який розташований по вул. Інтернаціональній у с. Раздольне Совєтського району АР Крим, що належав ОСОБА_8, який помер 08 січня 1998 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті ОСОБА_8, залишилося майно у вигляді зазначеного житлового будинку, право спадкування на який за законом, як спадкоємиць першої черги, має позивач та діти померлого: син ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, які відмовилися від прийняття спадщини на користь позивача. Позивач не в змозі реалізувати своє право на спадкування, оскільки первинна реєстрація права власності на житловий будинок № 61, який розташований по вул. Інтернаціональній у с. Роздольне Совєтського району АР Крим ОСОБА_8 при житті не була здійснена, і в такому випадку питання про визнання права власності на майно за спадкоємцем повинно вирішуватися у судовому порядку.
Відповідач ОСОБА_6 та представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради Совєтського району АР Крим в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, надіслано до суду заяви з проханням про розгляд справи за їх відсутністю, з якої вбачається, що заявлений позов визнають, тому, враховуючи думку сторін, суд, відповідно до положень ст. 158 ч. 2 ЦПК України з урахуванням обставин справи, вважає за можливе розглянути справу у відсутності вказаних осіб.
Представники третіх осіб ОСОБА_7 державної нотаріальної контори АР Крим та Відділу архітектури Совєтського району АР Крим у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, на адресу суду представником ОСОБА_7 держнотконтори направлено заяву, у якій залишив вирішення спірного питання на розсуд суду, а також просив розглянути справу за його відсутності, причини неявки представника Відділу архітектури Совєтського району АР Крим суду не відомі, тому суд, до положень ст.ст. 77, 158, 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників третіх осіб.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, у тому числі пояснила, що вона є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_8, діти спадкодавця ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 не заперечують проти заявлених вимог, у зв'язку з чим позивачка має право успадкувати майно, яке належало її чоловіку.
Представник позивача ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявлені ОСОБА_2, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та пояснив, що позивач як спадкоємець має право на спадкування будинку № 61, розташованого по вул. Інтернаціональній у с. Роздольне Совєтського району АР Крим, який належав спадкодавцю ОСОБА_8 за його життя.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнали та не заперечували проти задоволення позову ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування права власності на нерухоме майно.
Заслухавши пояснення осіб, приймаючих участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справи, суд виходить з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 01 січня 2004 року, яким передбачено що правила Спадкового права зазначеного Цивільного Кодексу України застосовуються лише у тому випадку, коли спадщина, яка відкрилася, не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, у зв'язку з чим до правовідносин, які склалися між сторонами з приводу прийняття спадщини, необхідно застосовувати норми Цивільного Кодексу України в редакції від 01 січня 1963 року.
Судом встановлено, що 09 січня 1998 року у с. Роздольне Совєтського району АР Крим помер ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АП № 005842, яке видано ОСОБА_5 сільською радою Совєтського району АР Крим від 09 січня 1998 року (а.с. 9).
Позивач є дружиною померлого ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, згідно якого позивачці після укладення шлюбу було присвоєне прізвище ОСОБА_8 (а.с. 8).
Крім того, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 є дітьми ОСОБА_8, що підтверджено документально (а.с. 33, 34).
Таким чином, позивач та відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, у відповідності до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року) є спадкоємцями першої черги за законом та до ст. 524 ЦК України мають право на прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_8.
Разом з тим, останні не заперечували проти заявлених вимог, у зв'язку з чим позивач ОСОБА_2 має право успадкувати майно, яке належало її чоловіку ОСОБА_8
Згідно акту обстеження жилого будинку, яке було проведено районною комісією по проведенню обстеження станів житлових будинків об'єктів громадського призначення, будинок № 61 по вул. Інтернаціональній у с. Роздольне Совєтського району, де мешкає позивач ОСОБА_2, було збудовано у період до 1976 року за проектом 2-МК як переселенчеський, на теперішній час знаходиться у задовільному стані, не потребує капітального ремонту та є придатним для подальшого проживання (а.с. 17).
З матеріалів справи витікає, що померлому ОСОБА_8 за життя у відповідності до ОСОБА_10 Міністрів СРСР № 18134 як переселенцю радгоспом «Шалфейний» 25 січня 1969 року було передано вищевказаний житловий будинок, що підтверджується відповідним актом від 25 січня 1969 року (а.с. 12).
Разом з тим, 25 січня 1969 року ОСОБА_8 перед ОСОБА_7 державним банком було взято на себе зобов'язання на суму 1965,50 рублів щодо сплати суди на зазначену суму протягом 10 років (а.с. 13), яка була сплачена ним у повному обсязі, що підтверджується довідкою радгоспу-заводу «Шалфейний» (а.с. 14).
Із повідомлення ОСОБА_7 державної нотаріальної контори випливає, що 17 грудня 1998 року у ОСОБА_7 ДНК зареєстрована спадкова справа № 225 до майна ОСОБА_8, померлого 08 січня 1998 року, з заявою про прийняття спадщини звернулася дружина ОСОБА_2, якій 25 грудня 1998 року видане свідоцтво на автомобіль марки М-2140, 1980 року випуску, номерний знак 92-77 КРЭ, та свідоцтво на грошові внески, відсотки та компенсаційні вклади, які знаходяться на зберіганні у філії Ощадбанку № 5302/014 с. Роздольне, 06 вересня 2001 року видано свідоцтво на сертифікат на право на земельну частку (пай), заяви про відмову від прийняття спадщини не має (а.с. 42).
У зв'язку з чим, згідно до ст. 41 ЦК України (у редакції 1963 року) між сторонами укладена угода - договір купівлі-продажу, спрямований на встановлення цивільних прав та обов'язків, згідно до якого, в порядку ст. 224 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин та підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої ОСОБА_10 народних депутатів.
При цьому, ст.ст. 45, 47 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди та нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі і недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди.
Позивач в судовому засіданні вимоги щодо визнання дійсною угоди - договору купівлі-продажу житлового будинку № 61 по вул. Інтернаціональній у с. Роздольне Совєтського району АР Крим, укладеної між ОСОБА_8 та радгоспом-заводом «Шалфейний» Совєтського району, на підставі ухилення однією із сторін від нотаріального оформлення договору не заявляли.
Як випливає з довідки Джанкойського МБРТІ від 05 серпня 2008 року відомостей про наявність власності у фізичних осіб по сільській місцевості у бюро не має (а.с. 11).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що житловий будинок № 61 по вулиці Інтернаціональній у с. Роздольне Совєтського району АР Крим входив до загальної селітебної території села, будинки будувалися за єдиним проектом 2-МК або 3-МК, або будівельною бригадою радгоспу «Шалфейний» або будівельною організацією «Міжколгоспбуд», при цьому матеріалів, які дають дозвіл на будівництво цих будинків та прийому їх до експлуатації у архіві головного архітектору не збереглися (а.с. 15).
За таких обставин, оскільки померлим ОСОБА_8 були порушена форма договору купівлі-продажу між ним та радгоспом-заводом «Шалфейний» Совєтського району житлового будинку № 61 по вулиці Інтернаціональній с. Роздольне Совєтського району Автономної Республіки ОСОБА_1, у зв'язку з чим у нього за його життя не оформлені первісні правовстановлюючі документи, то підстав для визнання за позивачкою ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом право власності на вказаний будинок не має, тому позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, ст.ст. 41, 45, 224, 227 ЦК України (в редакції 1963 р.), керуючись ст.ст. 5, 10, 14, 57, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки ОСОБА_1 в м. Феодосії шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження через Совєтський районний суд Автономної Республіки ОСОБА_1 і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, та двадцятиденного строку для подання апеляційної скарзі, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Совєтського районного суду
Автономної Республіки ОСОБА_1Петрова