Справа № 212/3999/18
2/212/2072/18
09 листопада 2018 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Козлова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Мариненко І.О.
розглянувши без присутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У червні 2018 року позивач - ПАТ КБ «ПриватБанк», звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 13.01.2009р., яка станом на 30.04.2018р. становить - 13 493,92 гривень.
Ухвалою суду від 07 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд на 28 вересня 2018 року.
28.09.2018 року у зв'язку з неявкою сторін судовий розгляд справи відкладено на 09.11.2018р.
Представник позивача надав суду заяву з проханням про розгляд справи без її участі, на підставі наданих суду документів. Позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про розгляд справи повідомлена своєчасно та належним чином, під розписку, від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, яка належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подала відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Наявних у справі матеріалів про права та обов'язки сторін, достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши обставини справи, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 13 січня 2009 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем
ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 500,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач була ознайомлена з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», що підтвердила своїм підписом, таким чином підтвердила свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Відповідно до п.2.1.1.5.5 Договору: клієнт зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Також, відповідно до пунктів 2.1.1.5.6 та 2.1.1.5.7 відповідач зобов'язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, а у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Відповідно до п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору відповідач надав згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, що дає право позивачу у будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Тобто, перед укладенням спірного договору відповідач був повідомлений з умовами надання кредитної картки, умовами кредитування та тарифами банку.
Згідно до п. 2.1.1.12.6 Умов та Правил надання банківських послуг за користування Кредитом на ОСОБА_2, банком нараховані відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку з розрахунку 365/366календарних днів на рік.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до положень ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, відповідачем ОСОБА_2 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов'язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, а також процентів за його користування, перевитрат платіжного ліміту, а також сплати комісії, крім того при порушенні позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору, а саме: в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми позову, що передбачено п.п. 2.1.1.7.6 Умов.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за Кредитним договором станом на 30.04.2018 відповідач внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань має заборгованість в розмірі 13 493,92 грн., яка складається з тіло кредиту - 411,11 грн.; заборгованості за процентам за користуванням кредитом - 8 124,05 грн.; пеня - 3 840,00 грн.; а також штраф (фіксованої частини) - 500,00 грн. та штраф (процентної складової) - 618,76 грн.
За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених уст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача лише пеню та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення штрафів.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір сплачений позивачем при звернені з позовом до суду в сумі 1762,00 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 629, 1054-1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 17, 18, 77-81, 141, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по кредитним договором №б/н від 13.01.2009 р. в сумі 12 374 гривень 24 копійок, яка складається з наступного: 411,11 грн. - заборгованість за кредитом, 8 124,05 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 840,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Стягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп.
В інший частині позовних вимог -відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: Ю. В. Козлов