Справа-22ц- 5269
Головуючий у 1 інстанції :Мірошкін О.І.
Категорія :
Доповідач : Сукманова Н.В.
08 серпня 2008 року Судова колегія у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі: головуючого - судді Ювченко Л.П.
суддів Кіянової С. В., Сукманової Н.В.
при секретарі Писаревій Ю.Г.
з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача
Клименко Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакіево Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 10 червня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакіево Донецької області про відшкодування моральної шкоди, -
Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакіево Донецької області подало апеляційну скаргу на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 10 червня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакіево Донецької області про відшкодування моральної шкоди , яким частково задоволені позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 12000 гривен.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позову, оскільки рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи і добутим у справі доказам по встановленню заподіяння моральної шкоди та винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції не враховано, що положення щодо відшкодування моральної шкоди Законом України від 23.02.2007 року № 717-У виключено із Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", крім того, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія вищезазначеного Закону в частині відшкодування моральної шкоди зупинено , а Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" таке відшкодування Фондом припиняється взагалі з 1.01.2008 року .
Також , позивачем не надано доказів щодо спричинення позивачу моральної шкоди, а довідка МСЕК не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди.
Вважає, що позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду з позовом.
Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу , перевіривши матеріали цивільної справи апеляційний суд, приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості.
Висновком МСЕК від 16.01.2002 року йому було встановлено 40 % втрати професійної працездатності за професійним захворюванням - вібраційною хворобою , визнаний інвалідом Ш групи.
Висновком МСЕК від 24.02.2005 року йому було підтверджено 40 % втрати професійної працездатності за тим же профзахворюванням і також визнаний інвалідом Ш групи.
У зв'язку з професійним захворюванням порушені нормальні життєві зв'язки позивача , він терпить фізичний біль, відчуває незручності пов"язані з наслідками отриманного професійного захворювання , втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя , внаслідок чого позивач вимушений прикладати додаткових зусиль для організації свого життя.
При таких обставинах, суд дійшов до обгрунтованного висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю на підставі ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що заподіяли втрату працездатності" від 23.09.1999 року, який діяв на час спричинення позивачу моральної шкоди.
Моральна шкода була спричинена позивачу частковою втратою працездатності, обмежені його можливості вести активний спосіб життя , внаслідок чого позивач вимушений прикладати додаткових зусиль для організації свого життя.
ОСОБА_1 дійсно несе фізичні страждання і розмір моральної шкоди встановлений судом першої інстанції з урахуванням характеру і наслідків професійного захворювання , того, що він змушений періодично проходити лікування, відповідає нормам матеріального і процесуального права та не порушує принцип справедливості і розумності згідно вимог ст. 41 Міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Судом першої інстанції враховано, що відповідно до роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995 року №4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер та тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Встановлений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди позивачу не перевищує меж позовних вимог, відповідає характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних страждань. При цьому суд із засад розумності, виваженості і справедливості вважає такий розмір відшкодування моральної шкоди справедливим
Доводи відповідача про те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині
відшкодування моральної шкоди зупинено , а Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" таке відшкодування Фондом припиняється взагалі з 1.01.2008 року , суд не може прийняти до уваги, оскільки зазначені закони не мають зворотної сили і не розповсюджуються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, як в даному випадку.
Факт заподіяння шкоди здоров'ю позивача підтверджений висновком МСЕК про встановлення ступеню втрати працездатності, поясненнями позивача, медичними документами.
Апеляційний суд не приймає довід відповідача про те, що для визнання факту завдання позивачу моральної шкоди необхідно висновок МСЕК про наявність заподіяння такої шкоди позивачу. Такий висновок
МСЕК відповідно до вимог ст. 34 п. 3 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" необхідний у разі відсутності стійкої втрати працездатності.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність заподіяння позивачу моральної шкоди в результаті пошкодження здоров*я на виробництві.
При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції врахував глибину фізичних та моральних страждань позивача, погіршення стану його здоров'я і встановив його у розмірі 12000 гривен.
Перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права і тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача немає.
Таким чином, розглядаючи справу, суд всебічно, повно і об'єктивно, згідно з наданими доказами розглянув спір, прийняв правильне рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієво Донецької області - відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 10 червня 2008 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.