Справа № 22- 4859
Головуючий у 1 інстанції Князьков В.В. Категорія
Доповідач Сукманова Н.В.
08 серпня 2008 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого: судді Ювченко Л.П.
Суддів Сукманової Н.В., Кіяновій С. В.
При секретарі Писаревій Ю.Г.
З участю ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення апеляційного суду в м. Донецьку цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 квітня 2008 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства „ Українська будівельна компанія „ до ОСОБА_1 , Донецького регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи „ Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву , про стягнення заборгованності, -
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Ворошиловського районного суду
м. Донецька від 17 квітня 2008 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства „ Україниська будівельна компанія „ до неї та Донецького регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи „ Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву „ про стягнення заборгованності, яким позовні вимоги задоволені і з відповідачки ОСОБА_1 стягнута заборгованість за розрахунок за квартируАДРЕСА_1 у розмірі 64950 гривень, а також сплачений судовий збір у сумі 649, 50 гривень та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судового процесу у сумі ЗО гривень.
У задоволенні позову до Донецького регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи „ Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву „ про стягнення заборгованності- відмовлено.
ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та постановити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки, рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права . Придбання нею житла проходило в рамках державної програми кредитування житла для молоді , умови якіх та взаємовідносини передбачені порядком надання пільгових довгострокових кредитів молодим сім* ям та одиноким молодим громадянам на будівництво ( реконструкцію ) житла , а перераховані платежі індексації та зміні не підлягають .
Донецьке регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи „ Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву „ до неї про внесення змін до кредитного договору не зверталось.
Умовами договору було визначено що їй буде надана трикімнатка квартира загальною площею 78, 75 кв.м. її вартість буде становити 112026 гривень , а плановий строк введення будинку у експлуатацію 31.12.2004 року , однак, по незалежачим від неї причинам будинок був введений в експлуатацію 12.08.2006 року. Вартість квартири зазначена у технічному паспорті і відповідає той яка вказана в договорі, яка і була перечислена позивачу у повному обсязі.
Стягнута сума для неї є завеликою і вона маючи двоїх неповнолітніх дітей і перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною не має змоги сплатити стягнуту суму.
Крім того, вважає, що суд необгрунтовано визнав причину її неявки до суду 17.04.2008 року неповажною, оскільки в цей день їй ні з ким не було залишити дитину , заяву про відкладення розгляду справи вона писала тільки двічі.
Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи , апеляційний суд, приходить до наступних висновків.
26.12.2002 року Донецьке регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи „ Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву , ОСОБА_1 та Закрите акціонерне товариством Українська будівельна компанія уклали договір №1 про дольову участь в будівництві ( реконструкції ) житла .
Замовником будівництва є управління капітального будівництва Донецької міської ради , яке 27.12.2002 року уклало з Донецьким регіональним управлінням державної спеціалізованої фінансової установи „ Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву „ про це договір.
Відповідно договору від 26.12.2002 року Донецьке регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи „ Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву коштами позивальника ОСОБА_1 вносить на рахунок компанії певну суму для будівництва житла, а Закрите акціонерне товариство. Українська будівельна компанія „ будує та передає за актом ОСОБА_1 побудовану трикімнату квартиру, загальною площею 78, 75 кв.м. при вартості одного квадратного метра 1422, 55 гривень, вартістю 112026 гривень , яка була перерахована на рахунок будівельної організації .
Між сторонами також була досягнута домовленість , що остаточний розрахунок за квартиру буде здійснено після повідомлення органзації і надання копії акту , шляхом сплати різниці між 100% фактичної вартості квартири з урахуванням уточненої її вартості на момент затвердження акту державної комісії та загальної площі згідно з технічним паспортом , виданим в бюро технічної інвентаризації та раніш перерахованими сумами згідно з графіком фінансування.
Пунктом 6 вказаного договору також передбачено, що вартість будівництва одного квадратного метра квартири може уточнюватись відповідно до змін вартості одного квадратного метра житла та сереньої вартості будівництва , що склалась в регіоні на час введення житла в експлуатацію, платежі перераховані відповідно до затвердженого сторонами графіку , індексації та зміні не підлягають.
Укладений між сторонами договір ніким не оспорювався , вступив в дію з дня укладання та виконувався сторонами.
12.07.2006 року будинок був прийнятий в експлуатацію, рішеннням виконавчого комітету Донецької міської ради від 19.07.2006 року та затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття будинку в експлуатацію.
07.11.2006 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 та технічний паспорт на квартиру.
Суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, про те, що зобов'язання сторін не припинялись у день фактичної передачі квартири та передбачені п.п. 5, 6 укладеного сторонами договору №1 від 26.12.2002 року.
У п.5 договору встановлюється порядок остаточного розрахунку за збудовану квартиру, а
саме: після прийняття житлового будинку у експлуатацію та встановлення уточненої вартості
квартири на момент затвердження акту державної комісії та з урахуванням фактичної площі квартири підтвердженої технічним паспортом.
Положення щодо визначення остаточної вартості житла передбачене як п. 2.5. кредитної угоди № 135 від 26.12.2002 року , яка була укладена між Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву „ та ОСОБА_1, відповідно до якого - якщо фінансування будівництва житла здійснюється поетапно, сума кредиту може уточнюватись протягом періоду будівництва житла відповідно до змін вартості одного квардратного метру та середньої вартості будівництва , що склалась у регіоні на час введення житла в експлуатацію , так і типовою інвестиційною угодою №7 від 28.12.2002 року про будівництво житла , яка була укладена між Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву „ та Закритим акціонерним товариством „Українська будівельна компанія „.
Враховуючи вартість одного квадратного метра житла на день прийняття будинку в експлуатацію який складає 2270 гривень ( а.с. 14) та житлової площі квартири її загальна вартість - 177060 гривень, а з відрахуванням фактично сплачених ОСОБА_1 - 112026 гривень, недооплата становить 64650 гривень, яку суд обгрунтовано стягнув на користь позивача, оскільки згідно зі ст. 629 ЦК України , договір є обов*язковим для виконання сторонами.
Правильно суд відмовив у задоволенні позову до Донецького регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи -„Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" , бо з боку цієї сторони не було допущено порушень умов договору.
Перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, а вони вже перевірялись , як при розгляді справи судом першої інстанції, так і були перевірені апеляційним судом, який прийшов до висноку , що вони не спростовують висновків суду , оскільки рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права і тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Таким чином, розглядаючи справу, суд всебічно, повно і об'єктивно, згідно з наданими доказами розглянув спір, прийняв правильне рішення
Керуючись ст. ст. 307ч.1.п.1, 308, 313-315 ЦПКУкраїни, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 квітня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.