Справа № 22-4312
Головуючий у 1 інстанції Добнєв С. С.
Категорія 5
Доповідач Санікова О.С.
8 серпня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів Санікової О.С. , Шамрило Л.Г.
при секретарі Карпушовій К.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Куйбишевського районного суду М. Донецька від 15 квітня 2008 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3; ОСОБА_2 про визнання недійсним довіреності та договору купівлі-продажу і за зустрічним позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання дійсними довіреності, договору купівлі-продажу та виселеняя, -
встановив:
В апеляційних скаргах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять скасувати рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2008 року, яким позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 задоволений: визнани недійсними доручення, засвідчене 8 грудня 2006 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, про уповноваження ОСОБА_2 ОСОБА_4 розпоряджатися жилим будинком з надвірними будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, а також договір купівлі-продажу від 16 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про продаж жилого будинку з надвірними будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1; зазначені угоди визнані нікчемними; повернуто права сторін у первісний стан, визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 У задоволенні позову ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання дійсним довіреності, договору купівлі-продажу та вселення відмовлено.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідачі посилаються на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права і недоведеність позивачкою обставин, що мають значення для справи, які суд помилково вважав встановленими і, зокрема на те, що суд повинен був зупинити провадження по справі до вирішення кримінальної справи, яка була порушена відносно них за ознаками шахрайства; судом не дано обгрунтоване мотивування застосування статей Цивільного Кодексу, які перелічені в рішенні; на підставі висновку експерта суд безпідставно зробив висновок про те, що розписки та довіреність були написані ОСОБА_4 в стані сильного алкогольного сп'яніння, при тому, що у висновку експерта не зазначена ступінь сп'яніння ОСОБА_4 і не зазначено точно, що ОСОБА_4 була під впливом алкоголю.
У судовому засіданні апеляційного суду відповідачі та їх представник підримали доводи апеляційних скарг, просили їх задовольнити.
Позивачка і її представники у судовому засіданні апеляційного суду заперечували проти доводів апеляційних скарг, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено, що за станом на 8 грудня 2006 року домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належало позивачці ОСОБА_4.
Відповідно до доручення, посвідченого 8 грудня 2006 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 у присутності нотаріуса добровільно уповноважила ОСОБА_2 розпоряджатися (продавати, дарувати, заставляти, здавати в оренду) на умовах за її розсудом належний їй жилий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та купити на ім'я ОСОБА_4 квартиру в м. Донецьку за ціну та на умовах за її розсудом, для чого надала їй право одержувати необхідні довідки та документи, подавати від її імені заяви, бути представником у Донецькому БТІ, одержувати належні їй гроші, розписуватися за них, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з вказаним дорученням.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 16 грудня 2006 року ОСОБА_2, діючи на підставі зазначеної довіреності, від імені ОСОБА_4 продала жилий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями ОСОБА_3 за 19343 грн., гроші одержані до "підписання договору.
Згідно довідки БТІ .м".Донецька зазначений жилий будинок . зареєстрований за ОСОБА_3 12 лютого 2007 року.
Згідно висновку експертизи від 15 січня 2008 року, проведеної по кримінальній справі, порушеній відносно подружжя ОСОБА_3 за ознаками шахрайства - рукописний текст та підписи в розписках про отримання грошей від імені ОСОБА_4 від 15 лютого 2007 року та від 7 березня 2007 року виконані ОСОБА_4.
Наявність діагностичного комплексу ознак в текстах та підписах, у розписках, свідчить про вплив на процес письма незвичайного психофізіологічного стану ОСОБА_4, обумовленого зусиллям збуджувальних процесів, найбільш вірогідною причиною яких є алкогольне сп'яніння.
Наявність діагностичного комплексу ознак в рукописному запису та підпису, розташованих в графі „підпис" в довіреності від 8 грудня 2006 року, свідчить про вплив на процес письма незвичайного психофізіологічного стану ОСОБА_4, обумовленого зусиллям збуджувальних процесів, найбільш вірогідною причиною яких є алкогольне сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухватив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 на підставі ст. 230 ЦК України суд виходив з того, що майном ОСОБА_4 і зокрема жилим будинком АДРЕСА_1 Рагімови заволоділи шляхом омани, всі угоди укладені в той момент, коли ОСОБА_4 знаходилась в стані сильного алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 умови довіреності про покупку ОСОБА_4 квартири не виконані.
Такі висновки суду відповідають зідбраним по справі доказам.
Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_4 обгрунтувала свої позовні вимоги тим, що після смерті матері у 1999 році вона прийняла спадщину, а саме будинок АДРЕСА_1, оскільки фактично в ньому проживала, проте у подальшому не переоформлювала документи на будинок на себе. Влітку 2006 року вона познайомилася з ОСОБА_3, а через деякий час у неї пропали документи на будинок, паспорт і деякі інші документи. Вона розповіла про це ОСОБА_3 і він пообіцяв їй допомогти поновити документи, для чого вона повинна видати довіреність на ім'я його дружини ОСОБА_2 Тому вважала, що 8 грудня 2006 року у нотаріальній конторі вона підписує довіреність, якою уповноважує ОСОБА_2 вчинювати дії, пов'язані з відновлюванням документів. Бажання продати свій будинок у неї не було, тому і довіреність на розпорядження ним ОСОБА_2 вона не видавала. У квітні 2007 року до неї приїхав ОСОБА_3 І почав вимагати звільнити будинок, оскільки він є власником будинку І тільки тоді за допомогою сусідки ОСОБА_5 вона дізналася, що обманним шляхом ОСОБА_3 заволоділи її будинком.
Зазначені обставини підтверджуються зібраними по справі доказами, на які послався суд першої інстанції, а також дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінальної справи, яка була порушена постановою слідчого СВ Куйбишевського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 7 травня 2007 року за заявою ОСОБА_4, в якій вона виклала ті ж самі обставини, що і в позовній заяві.
Так, із паспорта ОСОБА_4 вбачається, що він був виданий їй 24 жовтня 2006 року і до травня 2007 року знаходився у ОСОБА_3, що підтверджується протоколом огляду від 3 травня 2007 року, в якому зазначено, що при огляді особистих речей ОСОБА_3 у нього знаходився також паспорт, виданий на ім'я ОСОБА_4
В матеріалах кримінальної справи поряд з іншими документами, знаходяться декілька договорів купівлі-продажу та довіреностей, в яких однією із сторін є ОСОБА_2 або ОСОБА_3 Так, згідно договору купівлі-продажу від 14 лютого 2007 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_6 купив квартиру АДРЕСА_2; 12 серпня 2006 року ОСОБА_7 видала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_3 розпоряджатися (продавати, обмінювати, заставляти, здавати в оренду), належними їй 28/100 частинами житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_3; 2 грудня 2006 року ОСОБА_8 видав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_2 розпоряджатися належною їй квартирою АДРЕСА_4; 16 січня 2007 року ОСОБА_9 видав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_3 розпоряджатися належним йому будинком з надвірними побудовами, розташованими за адресою: АДРЕСА_5 жовтня 2006 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 уповноважили ОСОБА_2 продати належний їм будинок з надвірними побудовами, розташованими за адресою: АДРЕСА_6. Всі угоди посвідчені приватним нотаріусом Донецькогоміського нотаріального округу.
Крім того, з відповіді КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька від 15 травня 2007 року також вбачається, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 неодноразово продавали, купували та перепродавали квартири, будинки, які належачи різним особам.
Згідно постанови слідчого від 28 грудня 2007 року була проведена судова почеркознавча експертиза; на дослідження експерту були направлені розписки, написані від імені ОСОБА_4 про одержання нею грошових коштів на суму 2.000 гри. від 15 лютого 2007 року і на суму 50000 грн. від 7 березня 2007 року та оригінал довіреності, підписаний ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 від 8 грудня 2006 року.
Відповідно до висновку експерта від 15 січня 2008 року рукописний текст та підписи в розписках про отримання грошей від імені ОСОБА_4 від 5 лютого 2007 року та від 7 березня 2007 року виконані ОСОБА_4.
Наявність діагностичного комплексу ознак в текстах та підписах, у розписках, свідчить про вплив на процес письма незвичайного психофізіологічного стану ОСОБА_4, обумовленого зусиллям збуджувальних процесів, найбільш вірогідною причиною яких є алкогольне сп'яніння.
Наявність діагностичного комплексу ознак в рукописному запису та підпису, розташованих в графі „підпис" в довіреності від 8 грудня 2006 року, свідчить про вплив на процес письма незвичайного психофізіологічного стану ОСОБА_4, обумовленого зусиллям збуджувальних процесів, найбільш вірогідною причиною яких є алкогольне сп'яніння.
У судовому засіданні апеляційного суду була присутня позивачка ОСОБА_4; при цьому її вигляд свідчив про те, що вона довготривалий час зловживає алкогольними напоями. У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила, що почала зловживати алкогольними напоями після смерті матері і з того часу майже постійно знаходиться в стані алкогольного сп'яніння.
Зазначені обставини дають підстави апеляційному суду вважати, що такий стан ОСОБА_4 дозволяв здійснити відносно її прав і обов'язків будь-які дії по заволодінню її майном, а в даному випадку - будинком.
Крім того, з матеріалів цивільної та кримінальної справ вбачається, що свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 було видане державним нотаріусом П'ятої донецької державної нотаріальної контори 7 грудня 2006 року, а вже на наступний день, тобто 8 грудня 2006 року ОСОБА_4 була підписана довіреність, якою вона, уповноважила ОСОБА_2 розпорядитися її будинком та купити на її ім'я квартиру в м. Донецьку.
Проте, як встановлено у судовому засіданні квартира ОСОБА_4 -ОСОБА_2 не була придбана. Як пояснила у судовому засіданні ОСОБА_2 квартира не була придбана тому, що ОСОБА_4 відмовилась від цього і заявила, що хоче купити будиночок десь у сільській місцевості. Але такі твердження ОСОБА_2 не підтверджені ніякими переконливими доказами і заперечувались ОСОБА_4, яка стверджувала, що не збиралася продавати свій будинок.
Згідно договору купівлі-продажу від 16 грудня 2006 року ОСОБА_2 від імені ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купив будинок АДРЕСА_1, який належав на праві власності ОСОБА_4 В договорі зазначено, що продаж вчинено за 19343 грн., які представник продавця повністю одержав від покупця до підписання цього договору. Проте відповідачі посилаються на те, що за продаж будинку ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_2 15 лютого 2007 року 2000 грн., а 7 березня 2007 року 50000 грн.
Але зазначені обставини не є достовірно встановленими, оскільки спростовуються, по-перше, договором купівлі-продажу від 16 грудня 2006 року, згідно з яким ОСОБА_4, отримала за продаж квартири 19343 грн. до підписання договору, що засвідчено нотаріусом і тому не було ніякої необхідності у виплаті ОСОБА_4 ще 50000 грн., по-друге, запереченнями ОСОБА_4 в тому, що вона отримувала від ОСОБА_2 50000 грн. за продаж будинку і, по-третє, висновком експерта, в якому зазначено.що розписка була написана під впливом незвичайного психофізіологічного стану ОСОБА_4, а саме алкогольного сп'яніння.
Крім того, з матеріалів кримінальної справи, а саме протоколу очної ставки від 19 листопада 2007 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 вбачається, що саме в цей день ОСОБА_2 заявила про наявність розписок про отримання ОСОБА_4 в рахунок продажи будинку 2000 грн. і 50000 грн. і готовність надання цих розписок, але самі розписки не були надані, в той час, коли у зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 від 31 серпня 2007 року, тобто поданої раніше очної ставки, не йшлася мова ні про які розписки. Більш того, у протоколі допиту ОСОБА_2 від 22 листопада 2007 року на питання слідчого, чому вона до наступного часу не надала розписки, вона відповіла, що розписки Знаходяться у знайомої жінки, прізвище якої вона назвати відмовилась.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин і наведених доказів, апеляційний суд вважає, що висновки суду про те. що ОСОБА_4 була введена відповідачами в оману
відносно суті підписаної нею довіреності, на підставі якої 16 грудня 2006 року від її імені належний їй будинок був проданий ОСОБА_3 є правильними. Тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 і відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_2
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1. 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний
суд, -
ухвалив :
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 15 квітня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.