Справа № 22ц-5004
Суддя 1-ї ін. Редько Ж.Є.
Категорія - 27
Доповідач - Ювченко Л.П.
8 серпня 2008 р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої - Ювченко Л.П.
Суддів- СукмановоїН.В , Кіянової С. В
При секретарі- Писаревій Ю.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ КБ „Приватбанк"
На ухвалу Димитрівського міського суду м. Донецька від 20 травня 2008 року за заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, -
Ухвалою Димитрівського міського суду Донецької області від 20 травня 2008 року відмовлено закритому акціонерному товариству комерційний банк „Приватбанк" у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором.
На дану ухвалу ЗАТ КБ «Приватбанк» подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування ухвали у зв» язку з порушенням судом норм цивільно-процесуального законодавства, оскільки банком заявлена вимога, яка грунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі, при цьому відсутній спір про право.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Відмовляючи в прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту кредитного договору вбачається спір про право, що виключає можливість розгляду питання про видачу судового наказу.
З таким висновком суду погодитись неможливо .
Згідно зі ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, згідно заявлених вимог, які грунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі: про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати; про
компенсацію затрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини, або транспортних засобів боржника та в інших випадках, встановлених законом.
Як видно з матеріалів справи між заявником та ОСОБА_4 укладено письмовий кредитний договір DOXRF 126101735 від 22 липня 2007 року , згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 4 948грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі о, 42 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22 січня 2009 року.
У зв*язку із порушенням боржником умов договору про повернення кредиту у нього виникла заборгованість в сумі 6645, 32 грн. за кредитом; заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 4678, 71 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 989, 60 грн, та пеня за несвоєчасність виконання зобов*язань за договором в сумі 104, 53 грн.
Заявник надав суду документи, що підтверджують розрахунок заборгованості по сплаті кредиту та відсотків по кредитному договору між боржником та кредитором, комісії та пені.
Таким чином надані банком матеріали свідчать про їх відповідність ст. 96 ЦПК України та відсутність підстав, які унеможливлюють видачу судового наказу.
Посилання в ухвалі на наявність спору про право є безпідставними та передчасними, оскільки наказне провадження передбачає порядок та умови скасування суддею судового наказу у разі подання боржником відповідної заяви.
За таких обставин ухвала судді підлягає скасуванню з направленням матеріалів до суду першої інстанції для вирішення питання про їх прийняття.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Ухвалу Димитрівського міського суду Донецької області від 20 травня 2008 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили.