ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 грудня 2018 року № 753/3362/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в місті Києві), в якому просить:
- зобов'язати ГУ ПФУ в місті Києві здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії та виплату позивачу, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, починаючи з 29 грудня 2015 року, виходячи з 56% грошового забезпечення, зазначеного в довідці Головного управління Міністерства внутрішніх справ № 2603026595 від 11.05.2017 року.
- стягнути судові витрати в розмірі 704,80 грн. з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому пенсія призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в місті Києві.
11.11.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №988, якою затверджено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У зв'язку із зазначеним, позивач 03.11.2018 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (а.с.14).
Листом №28237/03/Х-2721 від 22.11.2018 року відповідачем у проведенні перерахунку пенсії позивачу відмовлено та повідомлено останнього про те, що перерахунок пенсії буде проведено після надходження коштів з Державного бюджету України (а.с.16).
На думку позивача, він набув право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру видів грошового забезпечення, а відповідач протиправно не здійснює перерахунок пенсії посилаючись на відсутність бюджетних коштів, необхідних для проведення такого перерахунку.
Представник відповідача у письмовому відзиві на позовну заяву стверджує про відсутність підстав для задоволення позову посилаючись на те, що перерахунок та виплата пенсії позивачу не проводились за відсутності бюджетного фінансування. Крім того, відповідач зазначив, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 3 якої передбачено перерахунок з 01 січня 2016 року пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Пенсію позивачу слід перераховувати з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, а сама виплата розпочнеться з 01 січня 2019 року. А тому Відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
При цьому, відповідачем не заперечується факт отримання довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ № 2603026595 від 11.05.2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу, з урахуванням грошового забезпечення поліцейських з дотриманням Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 29.03.2017 утворено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, реорганізувавши шляхом злиття Правобережне, Лівобережне, Центральне об'єднані управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 22869069) припинено.
Таким чином, необхідно здійснити заміну відповідача у справі з Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 22869069) на Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області №85 о/с від 29.03.2005 року ОСОБА_1 звільнено у відставку, з посади підполковника міліції, заступника начальника відділу по роботі з персоналом Перевальського районного відділу УМВС України в Луганській області.
Крім того, судом встановлено, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому пенсія призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в місті Києві.
Згідно з копією довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 11.05.2017 року № 2603026595 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої позивачу, відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2016 року, за посадою підполковника міліції, заступника начальника відділу по роботі з персоналом Перевальського районного відділу УМВС України в Луганській області становить:
посадовий оклад - 3250,00 грн.; підвищення посадового окладу 0,00% - 0,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник міліції/поліції - 2200,00 грн.; надбавка за стаж служби 45% - 2452,50 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби 0,00% - 0,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 325,00 грн.; надбавка за шифрувальну роботу 0,00% - 0,00 грн.; надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний» 0,00% - 0,00 грн.; доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук 0,00% - 0,00 грн.; доплата за вчене звання 0,00% - 0,00 грн.; надбавка за спортивні звання 0,00% - 0,00 грн.; премія 2,65% - 218,03 грн., а всього: 8445,53 грн. (а.с.15).
У 2018 році позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення йому перерахунку призначеної пенсії. Щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» останнього повідомлено про те, що вказаний перерахунок буде проведено після надходження коштів з Державного бюджету України.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії, протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду, за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України № 2262-ХІІ) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону України № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29.12.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII (далі по тексту - Закон України № 900-VIII), яким статтю 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Частиною 16 статті 43 Закону України №2262-ХІІ передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Статтею 51 Закону України № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
У відповідності до статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набрала чинності з 02 грудня 2015 року (далі по тексту - Постанова № 988) встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Враховуючи той факт, що Постанова № 988, якою встановлено розмір грошового забезпечення для поліцейських Національної поліції та підвищено посадовий оклад за посадою, на якій працював позивач, набрала чинності з 02 грудня 2015 року, тому перерахунок пенсії повинен здійснюватися з 01 січня 2016 року.
Наведене в сукупності свідчить, що правовідносини між сторонами виникли саме з 01 січня 2016 року.
Відповідно до пункту 1, 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі по тексту - Постанова № 45) (в редакції, що була чинною до 24 лютого 2018 року), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
При цьому, у відповідності до пунктів 1, 3, 4 Постанови №45 (в редакції, що діє після 24 лютого 2018 року) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Довідки видаються на осіб, які звільнені із служби в апараті МВС, органах та підрозділах МВС, в закладах, на підприємствах та в установах, що належать до сфери управління МВС (крім органів, підрозділів, закладів та установ, передбачених абзацами четвертим, п'ятим і сьомим цього пункту) - МВС.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Як встановлено судом, довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача № 2603026595 від 11.05.2017 року, видана Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ з дотриманням Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, та є чинною.
Враховуючи те, що право позивача на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України, виникло у нього з 01 січня 2016 року, дотримано всі вимоги для проведення відповідного перерахунку, передбачені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії на підставі вищевказаної довідки про грошове забезпечення з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
В свою чергу, посилання пенсійного органу, викладені останнім у листі № 28237/03/Х-2721 від 22.11.2017 року та у відзиві на позовну заяву щодо відсутності коштів на проведення виплати пенсії позивача в перерахованому розмірі, щодо застосування до вказаних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, виплату перерахованої пенсії після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету у порядку не заслуговують на увагу суду та є безпідставними, оскільки порушують гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача мирно володіти своїм майном.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року зазначив, що оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
При цьому суд зазначає, що 15 лютого 2018 року Верховним Судом ухвалено рішення у зразковій справі № 820/6514/17, в якому Верховний Суд вказав ознаки типових справ:
1) позивач: пенсіонер органів внутрішніх справ; фізична особа, якій призначено пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ»;
2) відповідач: суб'єкт владних повноважень - територіальний орган Пенсійного фонду України, на обліку якого стоїть позивач та який здійснює виплату пенсії позивачу;
3) предмет спору: бездіяльність відповідача (відмова вчинити дії) щодо перерахунку та виплати пенсії пенсіонеру органів внутрішніх справ з 01 січня 2016 року згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII, статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданих відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення з дотриманням Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Аналогічний суб'єктний склад сторін та предмет спору вбачається і в даній адміністративній справі.
За таких підстав суд дійшов висновку, що адміністративна справа № 753/3362/18 є типовою справою, а тому судом, при ухваленні рішення, враховуються правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 820/6514/17.
Також суд зауважує, що 24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21 лютого 2018 року (далі по тексту - Постанова №103), якою встановлено порядок проведення перерахунку та виплати пенсії пенсіонерам органів внутрішніх справ.
Так, частиною 3 статті 52 Закону України №2262-ХІІ передбачено, що виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Цією нормою не передбачено можливість сплати пенсії частинами в майбутньому та із застереженнями про наявність фінансування, як це передбачен Постановою № 103, а тому, на підставі частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує норму Закону України №2262-ХІІ, який має вищу юридичну силу, ніж Постанова № 103.
Щодо набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 та подальшу виплату перерахованої пенсії у встановлені цією постановою строки й відповідно до порядку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Станом на час розгляду даної справи відбулися зміни правового регулювання спірних правовідносин шляхом прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №103, якою встановлено новий порядок перерахування та виплати пенсій пенсіонерам внутрішніх справ.
При цьому, суд повторно звертає увагу, що у позивача право на перерахунок раніше призначеної йому пенсії виникло з 01 січня 2016 року.
Водночас, відповідно до положень статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктом 5 Постанови №103 встановлено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою № 45.
Наведене свідчить, що ГУ ПФУ в місті Києві зобов'язано було здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 саме з 01 січня 2016 року на підставі довідки про розміри грошового забезпечення, поданої Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності Постановою №103 від 21 лютого 2018 року.
Також суд вважає за доцільне зазначити, що фактично постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону України №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України № 988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
Правова позиція суду стосовно кола питань, які врегульовано Постановою №103, викладена Верховним Судом в ухвалі від 02 травня 2018 року у справі №818/1076/18.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року передбачено виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
- з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Проте, вказана Постанова №103 прийнята після виникнення спірних правовідносин та, на думку суду, в частині встановлення строків виплати належної позивачеві пенсії обмежує його права на своєчасний перерахунок пенсії та її виплату у належному розмірі з огляду на наступне.
Пункт 1 Постанови № 103 містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної згідно із Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.
Пунктом 2 вказаної Постанови визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Пунктом 3 Постанови № 103 визначений перерахунок пенсій з 01.01.2016 року, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні виплати в розмірах, установлених законодавством, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року.
Постановою № 103 визначено, що виплата сум підвищення перерахованої пенсії, які мали бути перераховані та виплачені в період з 01.01.2016 року по 24.02.2018 року, фактично зменшена (виплата 50 та 75 відсотків) та розстрочена на значний термін (протягом 2018-2020 років), що порушує право позивача на отримання усієї суми підвищеної пенсії, яка повинна була бути розрахована та виплачена відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, та внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».
При цьому, суд зауважує, що Постановою №103 прямо визначено, що вона прийнята відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
Частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає порядок виключно «перерахунку» усіх призначених за цим Законом пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Але, частина 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ взагалі не визначає та не передбачає право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок «виплати» перерахованих пенсій, як це зазначено в Постанові №103 від 21 лютого 2018 року.
Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, відповідно до частини 3 якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
В свою чергу, частиною 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно з частиною 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Як зазначалося судом, норми Закону України №2262-ХІІ (а саме: частина 3 статті 52, частина 2 статті 55, частина 4 статті 63) мають вищу юридичну силу, ніж норми Постанови №103, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначеного Закону, та не повинні суперечити положенням Закону.
Таким чином, положення Постанови №103 відносно саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин, на думку суду, не можуть бути застосовані, оскільки відповідно до змісту частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України не наділений такими повноваженнями.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що ГУ ПФУ в місті Києві отримавши довідку про грошове забезпечення позивача, подану відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, зобов'язано було здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2016 року.
Також, з огляду на суть спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити, що здійснення перерахунку пенсії позивачу на виконання Постанови № 103, починаючи з 01.01.2016 року, про що йдеться у відзиві на позовну заяву, не свідчить про повне відновлення законних прав та інтересів позивача, оскільки, як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Отже позовні вимоги щодо зобов'язання ГУ ПФУ в місті Києві здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії та її виплату позивачу, згідно довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ № 2603026595 від 11.05.2017 року, є правомірними та підлягають задоволенню.
Щодо перерахунку та виплати пенсії позивача починаючи з 29.12.2015 року, судом вже зазначалося, що Постанова № 988, якою встановлено розмір грошового забезпечення для поліцейських Національної поліції та підвищено посадовий оклад за посадою, на якій працював позивач, набрала чинності з 02 грудня 2015 року, а тому перерахунок пенсії повинен здійснюватися з 01.01.2016 року.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави для висновку, що право позивача щодо перерахунку пенсії починаючи з 01.01.2016 року є абсолютним в силу Закону та не може бути обмежено будь-яким строком, а тому підлягає обов'язковому виконанню з боку пенсійного органу, який є суб'єктом владних повноважень. При цьому, зобов'язання на підставі судового рішення відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу само по собі передбачає виплату заборгованості по ній без обмеження строком та сумою, яка належить до виплати, а тому додаткового встановлення судовим рішенням не потребує.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправна бездіяльність ГУ ПФУ в місті Києві щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2016 року та її виплати з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням вищезазначених правових положень, обставин справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Суд бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції про сплату від 01.08.2018 року №0.0.1098515478.1, ОСОБА_1 під час звернення з даним позовом до суду сплатив судовий збір у розмірі 704,80 грн., який, з огляду на задоволення позовних вимог підлягає присудженню на користь позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (02081, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за період з 01 січня 2016 року, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268», на підставі довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ № 2603026595 від 11.05.2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2016 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (02081, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) .
Рішення суду набирає законної сили в строки і порядок, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути ти оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, в редакції Закону № 2147-VIII.
Суддя В.І. Келеберда