ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" грудня 2018 р. справа № 0940/2048/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.,
представника позивача - Созоник Т.Б.,
представника відповідача - Маліновської М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛ-АГРОПРОМ" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №521379/25070059 від 02.01.2018, зобов'язання до вчинення дій, -
ТОВ "Гал-Агропром" звернулося в суд з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України за №521379/25070059 від 02.01.2018 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №611 від 14.11.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.01.2018 за № 521379/25070059, оскільки вказане рішення, всупереч вимог законодавства, не містить чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної. Позивач зазначає про порушення відповідачем процедури зупинення реєстрації податкової накладної, так як в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено чіткого переліку документів, вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 за № 567.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою суду від 22.11.2018 за клопотанням представника позивача у справі призначено судове засідання.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно позовних вимог заперечив, оскільки позивачем не надано розрахункових документів/банківських виписок з особових рахунків на підтвердження оплати за продукцію, а також, документи щодо якості продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві. Просила суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила суд в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.
ТОВ "Гал-Агропром" 28.11.1997 року зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м.Івано-Франківську як платник податку на додану вартість (а.с.11, 50).
Основним видом діяльності позивача згідно обраного коду КВЕД 10.61 є виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості (а.с.12).
Між ТОВ "Колос-2" як продавцем та ТОВ "Гал-Агропром" як покупцем укладено ряд договорів, зокрема договір купівлі-продажу за № 8 від 06.03.2015 та договір купівлі-продажу за № 1 від 12.01.2017, згідно умов яких продавець зобов'язується передати у власність покупця борошно, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його в кількості та за ціною, визначеною накладною (а.с.14, 15).
В підтвердження здійснення господарської операції та поставки товару покупцю видано належним чином оформлену видаткову накладну за №288 від 14.11.2017, відповідно до якої позивачем придбано у ТОВ "Колос-2" борошно в/г в кількості 20 т на загальну суму 127000,08 грн., в тому числі ПДВ - 21166,68 грн. (а.с.17).
Доставка (транспортування) борошна підтверджена товарно-транспортною накладною за № 97 від 14.11.2017 (а.с.16).
В матеріалах справи наявні копії виписки по банківських рахунках ТОВ "Гал-Агропром" та акт звіряння, згідно яких здійснено часткову оплату за товар (а.с.18-31).
На поставлений товар у позивача наявне посвідчення про якість борошна за №0034 від 14.11.2017 року (а.с.51).
19.07.2016 між ТОВ "Гал-Агропром" як продавцем та ПАТ "Івано-Франківська харчосмакова фабрика" як покупцем укладено договір про продаж продукції за №05/07, згідно якого продавець зобов'язується систематично постачати і передавати у власність покупцю борошно пшеничне в асортименті, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (а.с.32).
Факт здійснення господарської операції по продажу товару - борошна пшеничного вищого сорту в кількості 20т, підтверджується видатковою накладною за №06/11 від 14.11.2017, сформованою ТОВ "Гал-Агропром" на загальну суму 140760,00 грн., в тому числі ПДВ - 23460,00 грн. (а.с.33).
Доставка (транспортування) борошна підтверджена товарно-транспортною накладною за № 06/11 від 14.11.2017 (а.с.34).
ПАТ "Івано-Франківська харчосмакова фабрика" здійснено часткову оплату товару, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 30.11.2017 року (а.с.35).
На виконання вищевказаного договору про продаж продукції №05/07 від 19.07.2016, на підставі видаткової накладної №06/11 від 14.11.2017 позивачем складено податкову накладну №611 від 14.11.2017 на загальну суму 140760,00 грн., в тому числі ПДВ - 23460,00 грн. (а.с.36), яку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
29.11.2017 позивачем отримано квитанцію за реєстраційним номером документу: 9251397263, згідно якої податкову накладну №611 від 14.11.2017 прийнято, однак реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1101. Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с.37).
25.12.2017 позивачем на підтвердження правомірності складення та подання спірної податкової накладної надіслано контролюючому органу електронним зв'язком повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, до якого долучено копії 8 документів (а.с.38).
02.01.2018 комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №521379/25070059 про відмову у реєстрації податкової накладної №611 від 14.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с.48).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (надалі також Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246 (в редакції станом на час подання податкової накладної), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис"; Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні норми містив пункт 201.16 статті 201 ПК України, в редакції станом на час подання податкової накладної, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Підпунктом 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України зазначалось, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як свідчить зміст квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №611 від 14.11.2017, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України за №567 від 13.06.2017 (надалі по тексту також - Критерії оцінки ступня ризиків).
Проте, у вказаній квитанції не вказано, ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку необхідних документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних.
Пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
З урахуванням вказаного ДФС України була зобов'язана у квитанції від 29.11.2017 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, оскільки таке належне визначення ДФС України прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого тим же наказом Міністерства фінансів України за №567 від 13.06.2017 (надалі по тексту також - Вичерпний перелік документів).
В свою чергу, пунктом 1 Вичерпного переліку документів (чинного на час дії спірних правовідносин) у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків визначено конкретний перелік таких документів:
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Крім того, пункт 2 Вичерпного переліку документів (чинного на час дії спірних правовідносин) встановлює вимоги до письмового пояснення платників податків.
Отже, не зазначення відповідачем чіткого і конкретного критерію оцінки ступеня ризиків (одного із підпунктів пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків) позбавило у спірних відносинах позивача можливості подати належний перелік документів, який необхідний для розблокування реєстрації податкової накладної №611 від 14.11.2017.
Крім вказаного, квитанцією від 29.11.2017 ДФС України запропоновано ТОВ "Гал-Агропром" надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
Втім, як зазначено судом вище безпосередній зміст квитанції від 29.11.2017 в порушення підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, не містить вказівки ні на конкретний вид критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ні на конкретний перелік документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного контролюючим органом ступеня ризику).
Вказане свідчить, що дії відповідача по складенню квитанції від 29.11.2017 вчиненні з порушення чинного законодавства, яке регулює обсяг повноважень контролюючого органу по зупиненню, поданих платниками податків на реєстрацію, податкових накладних.
Таке неналежне виконання обов'язків контролюючим органом позбавляє можливості здійснити на належному рівні захист платником податків свого порушеного права на реєстрацію податкової накладної. Наслідком таких дій ДФС України є формування для позивача умовах "правової невизначеності" в питанні вибору ним певного обсягу дій, методів, конкретних інструментів для захисту своїх інтересів і обґрунтування необхідності відновити реєстрації податкової накладної, зупиненої відповідачем, та взагалі провести таку реєстрацію.
Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29.03.2017 року за № 190, чинної на час прийняття оскаржуваного рішення, встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, зокрема, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".
В даному випадку, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №611 від 14.11.2017 контролюючий орган визначив - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Отже, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав прийняття комісією відповідача рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. В спірному рішенні відповідачем не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Судом встановлено, що після отримання позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, ТОВ "Гал-Агропром" подано контролюючому органу електронне повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №611 від 14.11.2017 та надано копії таких документів: договору про продаж продукції за №05/07 від 19.07.2016; видаткової накладної №06/11 від 14.11.2017; товарно-транспортної накладної за №06/11 від 14.11.2017; договору купівлі-продажу № 8 від 06.03.2015; видаткової накладної №288 від 14.11.2017; товарно-транспортної накладної за №97 від 14.11.2017 (а.с.38-47).
Отже, первинні документи, які представлені позивачем, засвідчують факт постачання позивачем товару ПАТ "Івано-Франківська харчосмакова фабрика".
На час здійснення господарської операцій ТОВ "Гал-Агропром" та ПАТ "Івано-Франківська харчосмакова фабрика" були зареєстровані платниками податку на додану вартість.
В підтвердження того, що реальність господарської операції з ПАТ "Івано-Франківська харчосмакова фабрика" мала місце, позивачем суду надано також копії документів щодо оплати товару, договір купівлі-продажу №1 від 12.01.2017.
Згідно частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Поряд з цим, суд враховує позицію, викладену у п.53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Оцінюючи згадані документи - в сукупності та кожен зокрема - суд вважає, що такі не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.
На думку суду, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, адже як слідує із змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та оскаржуваного рішення така відмова здійснена формально. У спірному рішенні від 02.01.2018 року за № 521379/25070059, відповідач обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з них складені з порушенням законодавства, як зазначено у спірному рішенні, і в чому ці порушення полягають, а також яких саме первинних та платіжних документів не вистачає, наявність яких була обов'язковою з огляду на специфіку тих господарських операцій, які відображались у податковій накладній. Будь-яких доказів на підтвердження нереальності господарської операції ТОВ "Гал-Агропром", на підставі якої було складено податкову накладну №611 від 14.11.2017 відповідачем суду не надано, а факт порушення позивачем вимог чинного законодавства, в тому числі Податкового кодексу України, не доведено.
При вирішенні даного спору суд також виходить з того, що мало місце порушення вимог підпункту 201.16.1 пункту 201 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки в квитанції за реєстраційним номером документу: 9251397263 Державною фіскальною службою України чітко не вказано, на підставі якого саме критерію оцінки ступеня ризиків було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної за № 611 від 14.11.2017 в ЄРПН, та не вказано, які саме копії документів (за вичерпним переліком) пропонується надати позивачу, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій та факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Як наслідок, оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.01.2018 року за №521379/25070059 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року за № 1246.
Так, пунктом 19 Порядку визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 20 Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи встановлені судом обставини протиправності прийнятого комісією Державної фіскальної служби України рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов слід задовольнити: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову такій реєстрації №521379/25070059 від 02.01.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №611 від 14.11.2017 та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №611 від 14.11.2017, складену ТОВ "Гал-Агропром".
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підтвердження понесених судових витрат позивачем подано суду платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 3524 грн.
Таким чином, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у виді судового збору в розмірі 3524 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову такій реєстрації №521379/25070059 від 02.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №611 від 14.11.2017 року.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №611 від 14.11.2017 року, складену товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛ-АГРОПРОМ".
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛ-АГРОПРОМ" (код ЄДРПОУ 25070059, вул. Богдана Хмельницького 78/55, м. Івано-Франківськ, 76018) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа 8, м. Київ-53, 04053) 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок) сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Біньковська Н.В.
Рішення складене в повному обсязі 02.01.2019.