ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" січня 2019 р. справа № 0940/1957/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лучко О.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
23.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви про передачу у користування за набувальною давністю земельної ділянки площею 0,1608 га, яка розташована по АДРЕСА_1, та зобов'язання розглянути зазначену заяву у строки та у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним кодексом України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, репресований як член сім'ї посібника учасникам ОУН та реабілітований згідно ст.1 Закону УРСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» від 17.04.1991, неодноразово звертався до Калуської міської ради з заявами щодо вирішення земельного питання в рамках чинного земельного законодавства. Більше 20 років його сім'я користується ділянкою по АДРЕСА_1 в розмірі 0,1608 га. 11.06.2018 позивач черговий раз звернувся з заявою до Калуської міської ради, так як має намір визнати своє право на користування земельною ділянкою за набувальною давністю. Однак, всупереч вимогам Земельного кодексу України, Калуська міська рада відмовила у розгляді заяви ОСОБА_1 від 11.06.2018, посилаючись на попереднє рішення сесії Калуської міської ради від 16.07.2013, яким позивачу було відмовлено в наданні згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання її в оренду для ведення городництва і садівництва в районі АДРЕСА_1 області площею 0,1608 га. Проте, у заяві від 11.06.2018 ОСОБА_1 просив передати йому земельну ділянку за набувальною давністю згідно ст.119 Земельного кодексу України, а у 2013 році позивач звертався з заявою про надання згоди на розробку проекту землеустрою. Вважає таку відмову відповідача безпідставною та протиправною. З цих підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою від 01.11.2018 позовну заяву залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків позовної заяви, які усунуті позивачем у встановлений судом строк.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву. Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Згідно із ч.6 ст.162, ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 14.11.2018 витребувано від Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області належним чином завірену довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) стосовно земельної ділянки, площею 0,1608 га, розташованої по АДРЕСА_1, яка суду не надана з тих підстав, що така звітність на сьогоднішній день не ведеться.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 тривалий час користується ділянкою розміром 0,1608 га по АДРЕСА_1.
Позивач в 2013 році звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки для надання в оренду для ведення городництва, однак рішенням Калуської міської ради №2122 від 16.07.2013 йому відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду для ведення городництва з тих підстав, що зазначена у заяві ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться поза межами масивів, відведених для ведення городництва та належить до земель виробництва (а.с.11).
11.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Калуської міської ради із заявою, в якій просив відповідача винести на розгляд сесії питання про передачу йому у власність за набувальною давністю земельної ділянки площею 0,1608 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с.17), оскільки понад 20 років користується даною ділянкою.
Листом №Т-1251 від 25.06.2018 відповідач повідомив, що Калуською міською радою 16.07.2013 було прийнято рішення №2122 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду для ведення городництва», а тому відповідно до п.6 ст.40 Регламенту Калуської міської ради сьомого демократичного скликання, затвердженого рішенням міської ради №12 від 14.12.2015, Рада немає права виносити рішення, що суперечать раніше прийнятим рішенням Ради індивідуальної дії, зокрема у випадку прийняття відмовного рішення Ради індивідуального характеру відповідне питання може бути винесене на розгляд Ради після скасування попереднього відмовного рішення Ради в судовому порядку. Таким чином, ОСОБА_1 було рекомендовано звернутись до суду (а.с.18).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду на пленарному засіданні Калуської міської ради заяви про передачу ОСОБА_1 за набувальною давністю земельної ділянки площею 0,1608 га, яка розташована по АДРЕСА_1, позивач оскаржив її у судовому порядку.
При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В ст.143 Конституції України наведено перелік питань, які вирішуються територіальними громадами села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, та зазначено, що вони вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» N280/97-ВР від 21.05.199 виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються щодо регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч.1 ст.46 Закону №280/97 сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (ч.5 ст.46 Закону №280/97).
Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян (ч.13 ст.46 Закону №280/97).
Згідно із ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад (п.«а»); передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу (п.«б»); - надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (п.«в»); вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (п.«г»); організація землеустрою (п.«д»); вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (п.«к»).
У рішенні Конституційного Суду України від 01.04.2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої ст. 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України, зазначено, що положення ч.1 ст.143 Конституції України "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції" стосується вирішення органами місцевого самоврядування, як суб'єктами владних повноважень питань, визначених законами, зокрема, у галузі земельних відносин.
При вирішенні питань зазначених у пунктах «а», «б», «в», «г» ст.12 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради діють як суб'єкти владних повноважень.
Згідно із ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
В ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара (ч.1 ст.121 ЗК України).
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст.122 Земельного кодексу України).
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.
Як встановлено судом, 16.07.2013 рішенням Калуської міської ради №2122 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду для ведення городництва. Рішення мотивоване тим, що зазначена у заяві ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться поза межами масивів, відведених для ведення городництва та належить до земель виробництва (а.с.11).
У червні 2018 позивач направив на адресу Калуської міської ради заяву про передачу йому за набувальною давністю земельної ділянки площею 0,1608 га, яка розташована по АДРЕСА_1.
Однак, відповідач розглянув дану заяву як звернення громадянина і надав відповідь, що Калуською міською радою 16.07.2013 було прийнято рішення №2122 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду для ведення городництва», а тому Калуська міська рада немає права виносити рішення, що суперечать раніше прийнятим рішенням Ради індивідуальної дії, зокрема у випадку прийняття відмовного рішення Ради індивідуального характеру відповідне питання може бути винесене на розгляд Ради після скасування попереднього відмовного рішення Ради в судовому порядку.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.119 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, право на земельну ділянку за давністю користування не виникає автоматично. Окрім того, нормою Земельного кодексу України також встановлено низку необхідних критеріїв, які є невід'ємними ознаками давності користування.
Набувальна давність - це набуття громадянами права на земельну ділянку за давністю користування. Умовою набуття такого права виступає: добросовісне; відкрите; безперервне користування відповідною земельною ділянкою протягом 15 років. Відсутність будь-якого одного з названих елементів свідчить про відсутність достатніх підстав для реалізації норм інституту набувальної давності. Наявність же у сукупності всіх зазначених умов породжує у громадянина право на звернення до уповноваженого органу з клопотанням про передачу відповідної земельної ділянки у власність або надання у користування.
Право на звернення до уповноваженого органу, у віданні якого перебуває земельна ділянка, виникає у громадянина з моменту закінчення 15-річного строку добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою. Початок цього строку має бути пов'язаний з моментом, коли громадянин приступив до використання земельної ділянки.
При цьому суд зазначає, що можливість звернення до уповноваженого органу не кореспондується з обов'язком вказаного органу передати земельну ділянку у власність. Однак, вирішення та розгляд даного питання здійснюється на загальних підставах в порядку, передбаченому ст.118 Земельного кодексу України в межах норм, визначених ст.121 вказаного кодексу.
З огляду на зазначене, звернення ОСОБА_1 до Калуської міської ради з заявою про передачу йому за набувальною давністю земельної ділянки не є ідентичним зверненню про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду для ведення городництва.
Відтак, рішення Калуської міської ради №2122 від 16.07.2013, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду для ведення городництва, не стосується заяви позивача про передачу йому за набувальною давністю земельної ділянки.
Таким чином, Калуська міська рада у будь-якому випадку повинна у місячний строк розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу йому за набувальною давністю земельної ділянки площею 0,1608 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1.
Проте, зазначена заява позивача відповідачем не розглянута в порядку, визначеному Земельним кодексом України, що свідчить про бездіяльність відповідача.
Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача та дотримання гарантій того, що спір між сторонами буде вирішений, суд дійшов переконання про підставність позовних вимог та про їх задоволення.
Стосовно розподілу судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
А тому підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Калуської міської ради Івано-Франківської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про передачу йому у користування за набувальною давністю земельної ділянки площею 0,1608 га, яка розташована по АДРЕСА_1.
Зобов'язати Калуську міської ради Івано-Франківської області розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу йому у користування за набувальною давністю земельної ділянки площею 0,1608 га, яка розташована по АДРЕСА_1 у строки та у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним кодексом України та прийняте належне рішення, у відповідності до чинного законодавства України.
Стягнути з Калуської міської ради Івано-Франківської області за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_2);
Калуська міська рада (код ЄДРПОУ 04054300, вул.Івана Франка, буд.1, м.Калуш Івано-Франківська область, 77300).
Суддя Лучко О.О.