"19" грудня 2018 р. Справа №28/32
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді Матущака О.І.
суддів: Мирутенка О.Л.
ОСОБА_1
за представинків сторін від:
від апелянта: ФОП ОСОБА_2 особисто;
арбітражний керуючий: ОСОБА_3 ліквідатор;
від ініціюючого кредитора: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 особи-підприємця ОСОБА_2, с. Липники, Пустомитівський р-н., Львівська обл. б/н від 08.11.2018
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.10.2018 (головуючий суддя Артимович В.М., судді Гоменюк З.П., Чорній Л.З., повний текст рішення складено 30.10.2018)
у справі №28/32
за заявою ініціюючого кредитора ОСОБА_5 акціонерного товариства «ОСОБА_6 ОСОБА_7» в особі Львівської обласної дирекції ОСОБА_5 Акціонерного товариства «ОСОБА_6 ОСОБА_7», м. Львів,
до боржника ОСОБА_4 особи-підприємця ОСОБА_2
про визнання банкрутом (припинення провадження у справі)
16.03.2010 до господарського суду Львівської області за вх. № 1669 від ОСОБА_5 акціонерного товариства «ОСОБА_8 ОСОБА_7» в особі Львівської обласної дирекції поступила заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_9.
Ухвалою суду від 19.03.2010 порушено провадження у справі про банкрутство підприємця ОСОБА_2, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено ОСОБА_7
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті «Голос України» від 13.05.2010 р. № 86 (4836).
Ухвалою від 20.09.2010 р. затверджено реєстр вимог кредиторів.
Постановою суду від 20.10.2010 р. фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7
Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано у газеті «Голос України» від 13.11.2010 № 214 (4964).
Підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Львівської області з клопотанням від 13.03.2018 в якому просить звільнити його від подальшого виконання вимог кредиторів згідно ухвали про затвердження вимог кредиторів та закрити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.10.2018 в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено, оскільки боржником не доведено наявність обставин, які зумовлюють припинення провадження у справі про банкрутство, визначені ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19.01.2013 з огляду на те, що провадження у цій справі здійснюється саме на підставі попередньої редакції такого Закону.
В апеляційній скарзі боржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.10.2018 у справі №28/32 та закрити провадження в цій справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для закриття провадження по справі не відповідає обставинам справи, оскільки факт завершення строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора у справі вимагають прийняття рішення господарським судом про закриття провадження в справі.
Відзив на апеляційну скаргу ліквідатора (арбітражного керуючого) ОСОБА_3 за №235/01 від 03.12.2018 апеляційним господарським судом не враховується, оскільки поданий поза межами строку - 30.11.2018, встановленого судом в ухвалі від 13.11.2018 та без клопотання про його поновлення.
Інші учасники справи не скористалися правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі згідно зі ч. 1 ст. 263 ГПК України.
Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення оскаржуваної ухвали Господарського суду Львівської області від 25.10.2018 без змін, а апеляційної скарги підприємця ОСОБА_2 без задоволення, з наступних підстав.
Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що згідно п. 2 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
Вказаним законом не передбачено продовження строку ліквідаційної процедури більше ніж на шість місяців, але відповідно до п. 3 ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Ухвалою суду першої інстанції від 16.09.2014 вирішено було провадження у цій справі припинити а також припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів справи, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є запис від 03.10.2014 про припинення підприємницької діяльності на підставі судового рішення господарського суду Львівської області від 16.09.2014.
Проте ухвала господарського суду Львівської області від 16.09.2014 у цій справі скасована постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 р. і справа повернута до місцевого суду для подальшого провадження ліквідаційної процедури, яка й досі не завершена.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема, відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, банкрут перебуває в стані припинення. З вказаних відомостей вбачається, що 27.10.2017 р. внесено судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, підстава: судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця від 28.01.2015 р. у справі № 28/32, найменування суду: Львівський апеляційний господарський суд, дата набуття чинності: 27.10.2017 р.
Отже, матеріалами справи підтверджується обставина, що боржник станом на час подання до суду першої інстанції заяви внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Із аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що у разі порушення дванадцятимісячного строку, відведеного Законом для ліквідаційної процедури, процесуальні наслідки не наступають. Судова процедура триває до повного завершення процедури ліквідації - продаж усього майна боржника, затвердження ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про його припинення. Тобто провадження у справі продовжується.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19.01.2013 р., господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності; подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи; у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; затверджено мирову угоду; затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону; боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.
Вказаний перелік підстав є вичерпним і жодна з вищенаведених підстав боржником не зазначена і не встановлена судом.
Покликання апелянта на п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України та п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України не обгрунтовуються та є недоведені фактичними обставинами по справі, а тому такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання боржника від 13.03.2018.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду, з якими погоджується й суд апеляційної інстанції.
За таких умов, суд першої інстанції, правильно з'ясував характер спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання боржника від 13.03.2018, що не спростовано доводами апеляційної скарги, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України дотримуючись принципу змагальності, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом ч. 1, 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням вище, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за апелянтом.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.10.2018 у справі №28/32 - залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без задоволення.
2. Судовий збір в розмірі 1762,00 грн. залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо або через Львівський апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).
Справу повернути на адресу місцевого господарського суду.
ОСОБА_10 Матущак
Судді О.Л. Мирутенко
ОСОБА_1