ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20.12.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/693/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., секретар судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ"
вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18001
до відповідача: Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області
вул. Берегова, 24, м. Івано-Франківськ, 76019
про стягнення 161 672, 16 грн, з яких: компенсація за недобори та переліміти у споживанні природного газу - 91 355, 13 грн, загальна сума боргу за споживання природного газу протягом лютого-квітня 2018 року - 65 509, 66 грн, пеня за прострочення термінів оплати заборгованості - 4 807, 37 грн.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 22.10.2018 б/н
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 27.09.2018 №10-26/2630
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" подало позов до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про стягнення 162 913,74 грн заборгованості, з яких компенсація за недобори та переліміти у споживанні природного газу - 92 596,71 грн, загальна сума боргу за споживання природного газу протягом лютого-квітня 2018 року - 65 509,66 грн, пеня за прострочення термінів оплати заборгованості - 4 807 грн.
22.10.2018 року від позивача по справі поступила заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд прийняти заяву про зменшення позовних вимог та сумою стягнення по даній справі вважати 161 672, 16 грн, з яких: компенсація за недобори та переліміти у споживанні природного газу - 91 355, 13 грн, загальна сума боргу за споживання природного газу протягом лютого-квітня 2018 року - 65 509, 66 грн, пеня за прострочення термінів оплати заборгованості - 4 807, 37 грн.
Відповідно до ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи викладене та те, що подання такої заяви позивачем є його процесуальним правом, яке в спірному випадку реалізоване у встановлені процесуальним законодавством терміни - суд приймає до уваги вказану заяву при розгляді справи по суті.
В судовому засіданні 20.12.2018 року позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 160 355, 52 грн.
Відповідно до ст.46 ГПК України позивач вправі зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.
Частиною 2 ст. 207 ГПК України встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
В спірному випадку, враховуючи вимоги ст.46 та ч.2 ст.207 ГПК України та те, що ухвалою суду від 27.11.2018 року підготовче провадження у справі закрито і розгляд справи по суті призначено на 11.12.2018 року - в наявності підстави для залишення заяви позивача про зменшення позовних вимог без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 27.09.2018.
В судовому засіданні 27.09.2018 року судом оголошено перерву у розгляді справи до 09.10.2018 року. В судовому засіданні 09.10.2018 року судом оголошено перерву в розгляді справи до 23.10.2018 року та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
В судовому засіданні 23.10.2018 року відкладено підготовче засідання на 06.11.2018 року. В судовому засіданні 06.11.2018 року судом оголошено перерву у розгляді справи до 27.11.2018 року.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2018 року підготовче провадження у справі закрито і призначено розгляд справи по суті на 11.12.2018 року. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.12.2018 року відкладено розгляд справи по суті на 20.12.2018 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив.
Позиція позивача.
Позивач у своїх вимогах вказує на те, що 21.04.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" та Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області було укладено договір постачання природного газу №С/196-17.
Всупереч досягнутим домовленостям, відповідач протягом дії договору систематично допускав споживання то фактично значно меншої кількості природного газу, ніж заявлялось, то з перевищенням запланованого обсягу природного газу, чим завдав постачальнику збитки в сумі 91 355, 13 грн (згідно заяви про зменшення позовних вимог).
Також позивач вказав, що станом на 19.06.2018 року відповідач має заборгованість на суму 65 509, 66 грн за споживання природного газу протягом лютого-квітня 2018 року, з яких: 18 042, 60 грн - заборгованість за лютий 2018 року, 38 819, 26 грн - заборгованість за березень 2018 року та 8 647, 80 грн - заборгованість за квітень 2018 року.
Крім того, позивачем нарахована пеня за прострочення оплат в розмірі 4 807, 37 грн.
З посиланням на ст. 193, 198, 271, 22, 224, 226, 230 Господарського кодексу України та ст. 530 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 161 672, 16 грн, з яких: компенсація за недобори та переліміти у споживанні природного газу - 91 355, 13 грн, загальна сума боргу за споживання природного газу протягом лютого-квітня 2018 року - 65 509, 66 грн, пеня за прострочення термінів оплати заборгованості - 4 807, 37 грн.
09.10.2018 року позивач подав суду відповідь на відзив (вх.№14301/18 від 21.09.2018), відповідно до якої вказав, що саме відповідач несе відповідальність за прострочення оплати, а в силу ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник е звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Заперечення відповідача.
03.09.2018 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву (вх.№132/18 від 03.09.2018), відповідно до якого заборгованість відповідача на переданий природний газ в сумі 65 509, 66 грн виникла через об'єктивні причини, не залежні від Головного управління Держспоживслужби в Івано-Франківській області.
В частині вимоги про стягнення компенсації за недобори та переліміти у споживанні природного газу в розмірі 91 355, 13 грн, відповідач вказав, що відповідно до заявок відповідача про замовлення природного газу за весь період договірних відносин, різниця (недобори та преліміти у споживанні природного газу) коливається в межах допустимих 50 відсотків (згідно п.2.5. договору), тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, а також в частині стягнення пені.
В своїх запереченням на відповідь на відзив (вх.№15479/18 від 09.10.2018 року) відповідач вказав, що в позивача відсутні підстави для стягнення компенсації за недобори та переліміти у споживанні у споживанні природного газу.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
21.04.2017 року між ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (постачальник/позивач) та Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (споживач/відповідач) було укладено договір постачання природного газу №С/196-17 (зі змінами та доповненнями відповідно до додаткових угод №1,2,3,4,5,6,7,8,9) (а.с.14).
Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу протягом 2017 року природний газ (код ДК 021:2015 - 09123000-7 (природний газ) в кількості 59 185 м.куб. за ціною 384 643, 31 з ПДВ, що в розрахунку за 1000 метрів кубічних становить 6 498, 99 грн (додатковою угодою №8 від 11.01.2018 року - 10 650 грн за 1 тис.м.куб.), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені цим договором.
Пунктом 1.3. договору встановлено планові обсяги постачання газу по місяцях.
Відповідно до п.1.3.1. договору загальна сума договору на постачання природного газу на 2017 рік складає 384 643, 31 грн в рік (додатковою угодою №6 від 18.12.2017 року - зменшено суму договору до 341 243, 31 грн з ПДВ).
Відповідно до п.2.5. договору - постачання/споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється нерівномірно. Відхилення від середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця - допускається + 50%.
Пунктом 2.6. встановлено, що зменшення /збільшення /анулювання обсягу газу здійснюється на підставі письмових заявок споживача, які подаються факсимільним зв'язком та/або електронною поштою не пізніше 15 числа місяця, що передує місяцю поставки. Дані заявки є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.2.7.1. договору допускається відхилення споживання обсягу природного газу за розрахунковий період + 5% від загального споживачем без коригування.
Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що 100% місячної вартості відібраного обсягу газу сплачується до 10 числа місяця, що слідує за звітним.
Відповідно до п.4.2.3. остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.5. договору) здійснюється до 15 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Пунктом 5.4.2. договору встановлено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах визначених цим договором.
Відповідно до п.6.2. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Позивач на підтвердження поставки газу подав підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі природного газу (а.с.33-44):
- №РН-001115 від 31.05.2017 поставлено природний газ обсягом 0,803 тис.м.куб вартістю 6 313, 82 грн;
- №РН-001303 від 30.06.2017 поставлено природний газ обсягом 0,313 тис.м.куб вартістю 2 461, 06 грн;
- №РН-001506 від 23.08.2017 поставлено природний газ обсягом 0,187 тис.м.куб вартістю 255, 04 грн;
- №РН-001629 від 31.08.2017 поставлено природний газ обсягом 0,186 тис.м.куб вартістю 1 208, 81 грн;
- №РН-001796 від 30.09.2017 поставлено природний газ обсягом 0,253 тис.м.куб вартістю 1 808, 45 грн;
- №РН-002045 від 31.10.2017 поставлено природний газ обсягом 0,439 тис.м.куб вартістю 3 795, 60 грн;
- №РН-002377 від 30.11.2017 поставлено природний газ обсягом 3,142 тис.м.куб вартістю 29 882, 30 гн;
- №РН-002512 від 21.12.2017 поставлено природний газ обсягом 3,404 тис.м.куб вартістю 33 699, 60 грн;
- №РН-0000245 від 31.01.2018 поставлено природний газ обсягом 4,283 тис.м.куб вартістю 45 613, 96 грн;
- №ІФ00051877 від 28.02.2018 - об'єм розподіленого природного газу - 3 986 м.куб;
- №ІФ00055840 від 31.03.2018 - об'єм розподіленого природного газу - 3 645 м.куб;
- №ІФ00059025 від 30.04.2018 - об'єм розподіленого природного газу - 812 м.куб.
22.05.2018 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№22/051-18 про сплату збитків за недобір у споживанні природного газу на суму 92 596, 71 грн (а.с.45).
Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до наведеного, укладений між сторонами у справі договір №С/196-17 від 21.04.2017 року про постачання природного газу є договором поставки.
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В спірному випадку, сторонами у справі не заперечується факт виникнення зобов'язань на підставі договору №С/196-17 від 21.04.2017 року про постачання природного газу.
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В спірному випадку, сторони в договорі встановили порядок розрахунків за поставлений природній газ, відповідно до якого остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до п'ятнадцятого числа місяця наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3).
Встановлені судом обставини вказують на належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки природного газу відповідачу. Доказів оплати відповідачем вартості поставленого газу на умовах визначених договором суду не надано.
Крім того, заперечення відповідача про те, що борг за спожитий природний газ виник не з вини відповідача, а з об'єктивних причин - спростовуються ч.1 ст. 625, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за споживання природного газу в сумі 65 509,66 грн є обґрунтованою, доведеною та такою що підлягає до задоволення.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Сторони в договорі передбачили, що за порушення строків оплати споживач сплачує постачальнику пеню (п.6.2.1. договору). Враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 4 807, 37 грн, а відтак така вимоги підлягає до задоволення.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 91 355, 13 грн компенсації за недобори та переліміти у споживанні природного газу, слід вказати таке.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку нарахувань суми компенсації за період з 01.05.2017 року по 30.04.2018 року, позивач просить суд стягнути з відповідача 91 355, 13 грн (а.с.126).
Пунктом 1.3. договору встановлено планові обсяги постачання газу по місяцях.
Пунктом 2.3. договору встановлено, що обсяги постачання газу постачальником споживачу в кожному розрахунковому періоді (місяці) визначаються на підставі письмової заявки споживача постачальнику і можуть відрізнятись від обсягів зазначених в п.1.3. цього договору.
Відповідно до п.2.4. договору споживач має право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених постачальником обсягів природного газу у відповідності до нормативно-правових актів, які регламентують діяльність на ринку природного газу.
Пунктом 2.5. договору визначено, що постачання/споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється нерівномірно. Відхилення від середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця - допускається + 50%.
Пунктом 2.6. встановлено, що зменшення /збільшення /анулювання обсягу газу здійснюється на підставі письмових заявок споживача, які подаються факсимільним зв'язком та/або електронною поштою не пізніше 15 числа місяця, що передує місяцю поставки. Дані заявки є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.2.7.1. договору допускається відхилення споживання обсягу природного газу за розрахунковий період + 5% від загального споживачем без коригування.
В спірному випадку, позивачем доведено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач допускав споживання то меншої кількості газу, то з перевищенням запланованого обсягу природного газу, наслідком чого було завдання позивачу збитків.
Посилання відповідача на п.2.5. договору, не може братися судом до уваги з огляду на таке.
Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, розрахунковий період - газова доба та/або газовий місяць, визначені Кодексом газотранспортної системи на ринку природного газу, щодо якої (якого) між споживачем та його постачальником визначаються певні обсяги відбору/споживання природного газу та здійснюються відповідні розрахунки.
Відповідно до п.4.1. договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.
Позивачем при здійсненні розрахунку суми компенсації проводилось через відхилення від загального споживання обсягу газу за розрахунковий період (за місяць поставки газу, за який допускається відхилення споживання обсягу природного газу + 5% у відповідності до п.2.7.1. договору), в той час, як п.2.5. договору, на який посилається відповідач, має відношення до середньодобової норми споживання природного газу, а відтак вказаний пункт договору не може в такому випадку застосовуватися.
Що стосується самої суми компенсації, яку слід стягнути з відповідача - суд дійшов висновку, що таку вимогу слід задовольнити частково в розмірі 90 038, 49 грн (в частині вказаної суми відповідач не спростував доводів позивача про завдання шкоди, а посилання відповідача на п.2.5. є безпідставним), а в частині решти 1316, 64 грн (яка стосується, згідно розрахунку, періоду з 01.09.17 по 31.10.17) - слід відмовити, оскільки судом взято до уваги наявні в матеріалах справи заявки відповідача (а.с.79-81), відповідно до яких відбувалося коригування обсягів постачання природного газу, і позивач не спростував перед судом, що він не міг врахувати наявність таких заявок при здійсненні ним розрахунку суми компенсації. Крім того, судом взято до уваги і те, що подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог, яку судом залишено без розгляду в порядку ч.2 ст.207 ГПК України, підтверджує висновок суду про відсутність у позивача належних доказів щодо спростування доводів відповідача в цій частині спору.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши подані докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про те, що вимоги позивача слід задовольнити частково.
Відповідно до ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 67, 179, 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. 525, 526, 530, 549, 610, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 73, 86, 129, 207, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" /вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 36860996/ до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області /вул. Берегова, 24, м. Івано-Франківськ, 76019, код ЄДРПОУ 40309088/ про стягнення 161 672, 16 грн, з яких: компенсація за недобори та переліміти у споживанні природного газу - 91 355, 13 грн, загальна сума боргу за споживання природного газу протягом лютого-квітня 2018 року - 65 509, 66 грн, пеня за прострочення термінів оплати заборгованості - 4 807, 37 грн - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області /вул. Берегова, 24, м. Івано-Франківськ, 76019, код ЄДРПОУ 40309088/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" /вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 36860996/ 65 509 грн 66 к. (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'ять гривень 66 к.) основного боргу за споживання природного газу, 90 038, 49 грн (дев'яносто тисяч тридцять вісім гривень 49 к.) компенсації за недобори та переліміти у споживанні природного газу, 4 807, 37 грн (чотири тисячі вісімсот сім гривень 37 к.) пені та судовий збір в розмірі 2 405, 35 грн (дві тисячі чотириста п'ять гривень 37 к.).
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
В решті частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів до Західного апеляційного господарського суду (м. Львів).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.12.2018
Суддя Фрич М. М.