Справа № 453/404/17
пр.№ 2-а/464/197/18
28 грудня 2018 року
Колегія суддів Сихівського районного суду м. Львова
в складі: головуючої- судді Бойко О.М.,
суддів Чорної С.З., Рудакова І.П.
секретар судового засідання Кравс С.В.
з участю: позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу з позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», відділу Держгеокадастру у Сколівському районі Львівської області, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій та припинення рішень, відшкодування моральної шкоди,-
позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», відділу Держгеокадастру у Сколівському районі Львівської області, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівсській області, в якому просять зобов'язати відповідачів прийняти рішення та вчинити відповідні дії, а також стягнути солідарно з відповідачів на їхню користь заподіяну незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю моральну шкоду, яку вони оцінюють у максимально можливих розмірах згідно із вимогами чинного законодавства.
05.12.2018 року позивачі подали заяву про відвід колегії суддів у справі з тих підстав, що останні необгрунтовано відмовили у задоволенні заяви про забезпечення позову, відмовляють у доступі до правосуддя, не розглядаючи справу, не вирішуючи їх клопотань, що свідчить про упередженість колегії та неможливість прийняття колегією у цьому складі законного та обґрунтованого рішення.
Заслухавши думку учасників процесу, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цьогоКодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».
Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України».
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Враховуючи вищевикладене, а також доводи позивачів, викладені в заяві про відвід, суд приходить до переконання, що такі не містять достовірних даних, які б свідчили про наявність сумніву в об'єктивності чи неупередженості колегії суддів в складі: головуючої- судді Бойко О.М., суддів Чорної С.З. та Рудакова І.П.
Разом із тим згідно із пунктом 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.
Відтак, враховуючи те, що у позивачів сформована стійка позиція щодо наявності сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів, колегія суддів приходить до переконання, що будь-яке подальше рішення по даній справі викликатиме сумніви в його об'єктивності та безсторонності, а тому з метою недопущення формування думки щодо заінтересованості суддів у результаті розгляду даної справи, а також з метою уникнення будь яких сумнівів в упередженості та об»єктивності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення заяви позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відвід колегії суддів.
Керуючись ст.ст.36, 40, 41 КАС України, колегія суддів, -
заявлений відвід колегії суддів у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», відділу Держгеокадастру у Сколівському районі Львівської області, Верхньосиньовидненської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій та припинення рішень, відшкодування моральної шкоди - задоволити.
Матеріали адміністративної справи № 453/404/17 (пров. 2-а/464/197/18) передати в канцелярію Сихівського районного суду м. Львова для визначення складу суду в порядку передбаченому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча:
Судді :