Рівненський апеляційний суд
Іменем України
18 грудня 2018 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Варашського відділу Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2018 року у кримінальному провадженні №12015180230000060 щодо обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
адвоката - ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області частково задоволено клопотання заступника начальника СВ Варашського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 , яке погоджено прокурором Варашського відділу Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням процесуальних обов'язків щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , одруженого, приватного підприємця, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.289 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що 27 грудня 2015 року близько 03 год 15 хв., неподалік лісового масиву, що розташований поблизу автодороги Стара Рафалівка - Суховоля - Полиці та міста Вараш, Рівненської області, за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та із невстановленими на час досудового розслідування особами, маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння легковим автомобілем марки “Toyota Land Cruiser” 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ринковою вартістю 475 249 грн 28 коп., який перебував у володінні ОСОБА_12 . Всупереч волі останнього, шляхом застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_12 , що супроводжувалось нанесенням останньому численних тілесних ушкоджень, зв'язування кінцівок та погрозою застосування насильства з боку вищевказаних осіб, заволоділи ключами від вказаного автомобіля, забезпечивши собі доступ до керування зазначеним транспортним засобом, сіли у салон автомобіля марки “Toyota Land Cruiser” 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , завели двигун та 27.12.2015 року близько 06-ої години поїхали із місця події в напрямку м.Київ, незаконно заволодівши зазначеним транспортним засобом.
28 березня 2018 року щодо ОСОБА_6 складене повідомлення про підозру за ч.2 ст.289, ч.2 ст.146 КК України, однак воно не було вручене йому внаслідок не встановлення його місцезнаходження, при цьому вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що обираючи вид запобіжного заходу достатній для забезпечення дієвості кримінального провадження судом враховано обставини встановлені під час розгляду клопотання, а також те, що підозрюваний ОСОБА_6 добровільно і самостійно з'явився до слідчого судді для розгляду клопотання, а також у період перебування у розшуку з'явився як свідок до Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області у іншому кримінальному провадженні, що знижує ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Не погодившись із судовим рішенням, прокурором Варашського відділу Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_5 до суду апеляційної інстанції подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу слідчого судді Кузнецовського місткого районного суду від 28 листопада 2018 року скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та утримувати його в Рівненському слідчому ізоляторі. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченими п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
На апеляційну скаргу прокурора, захисником - адвокатом ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 , було подано заперечення, в якому він просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2018 року - без змін. Вважає вимоги апеляційної скарги прокурора незаконними та необґрунтованими. Зазначає, що прокурором не доведено те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_7 щодо задоволення апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_6 , не встановив необґрунтованих чи недопустимих обставин в даному кримінальному провадженні. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.183 КПК України та роз'яснень, що містяться в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, який обирається лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов'язків та належної поведінки.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопрушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обгрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обгрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених законом до злочину середньої тяжкості та тяжкого злочину. Разом з тим, він має захворювання пов'язані з порушенням функцій хребта, за консультативним висновком невролога від 06.08.2018 року рекомендоване амбулаторне лікування, соціальні зв'язки, які не є достатньо сталими у зв'язку із специфікою його підприємницької діяльності, раніше не судимий. Доказів перешкоджання підозрюваним у кримінальному провадженні прокурором не наведено ні в апеляційній скарзі, ні при судовому розгляді в апеляційному суді.
За таких обставин покликання прокурора на те, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є безпідставними.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення та обрання ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала слідчого судді, якою частково задоволено клопотання заступника начальника СВ Варашського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_6 , та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.177, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 28 листопада 2018 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3