20 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/3701/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Костіної А.В.,
представника відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.10.2018 ОСОБА_2 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки про:
- визнання протиправною бездіяльності Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки, що полягає у ненаданні ОСОБА_2 відповіді на запит на публічну інформацію від 05 вересня 2018 року №1;
- зобов'язання Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки надати ОСОБА_2 відповідь на запит на публічну інформацію від 05 вересня 2018 року №1.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" вона особисто звернулась до Полтавського кооперативного коледжу, в якому раніше працювала, із запитом від 05.09.2018 №1 на публічну інформацію. У своєму запиті вона просила надати інформацію та документи, що стосувалися порядку обчислення, нарахування та виплати заробітної плати, в тому числі відрядних, які остання отримувала працюючи у коледжі, невиплати їй матеріальної допомоги на оздоровлення, порядку нарахування вихідної допомоги при її звільненні. Однак жодної відповіді на свій запит позивач не отримала. ОСОБА_2 вказує, що запитувана нею інформація є публічною та предметом суспільного інтересу, яким згідно Закону України "Про інформацію" вважається, зокрема, інформація, яка забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків. Інформація, яка запитувалася ОСОБА_2 забезпечує реалізацію її конституційних прав (міри можливої поведінки, підкріпленої обов'язком іншого суб'єкта сприяти особі), зокрема, права на ознайомлення в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємною інформацією, права на інформацію та права на судовий захист. Саме тому, свій запит позивач адресувала Полтавському кооперативному коледжу, як розпоряднику публічної інформації. Позивач наполягає, що її запит від 05.09.2018 містить всі необхідні реквізити, тобто відповідає вимогам запиту на публічну інформацію, визначеним статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Таким чином, ненаданням будь-якої відповіді коледж створив штучні перешкоди у отриманні позивачем публічної інформації щодо себе.
12.11.2018 від Полтавського кооперативного коледжу до суду надійшов відзив на позов, у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (а.с. 29-33). Зазначає, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань коледж належить до установ приватної форми власності, не фінансується з державного та місцевого бюджетів, а отже на нього не поширюється дія Закону України "Про доступ до публічної інформації". Крім того, коледжем позивачу вже надавалися копії розрахункових листів, з яких остання має змогу самостійно встановити структуру, обсяг та підстави виплачених платежів за відповідний період, вирахувати розмір середнього заробітку за будь-який період роботи, визначити число робочих днів для стягнення заборгованості по заробітній платі якщо така має місце. У розрахункових листах, які надавалися позивачу у відповіді на публічний запит вказано, які саме нарахування та за який період були нараховані та виплачені. Також відповідач після звільнення ОСОБА_2 з посади викладача дисциплін митного спрямування 31.08.2018 здійснив всі передбачені законодавством виплати із затримкою кілька днів у розмірі 18087,01 грн. Коледжу не зовсім зрозуміла суть та мета запитуваної ОСОБА_2 інформації в частині надання наказів, що стосувалися її безпосередньої участі у викладацькій діяльності, з якими остання ознайомлювалася, інформації щодо нормативно-правового регулювання освітньої діяльності. Відтак, на переконання відповідача, запитувана інформація не є публічною в розумінні статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
13.11.2018 судом отримано відповідь ОСОБА_2 на відзив (а.с. 46-50), у якій остання наполягає на тому, що будь-якої відповіді на свій запит від 05.09.2018 №1 від відповідача вона не отримувала. Зазначає, що посилання відповідача на лист від 21.09.2018 №440, як на доказ надання відповіді на її запит на публічну інформацію від 05.09.2018 №1, є безпідставними, оскільки вказаний лист фактично є відповіддю на інший її запит від 05.09.2018 №2. Вказує, що з точки зору змісту її запиту від 05.09.2018 №1 інформаційні відносини, що виникли в даному випадку регулюються саме Законом України "Про доступ до публічної інформації". На переконання позивача, запит на доступ до публічної інформації вона направила до суб'єкта господарювання, який відповідно до норм зазначеного Закону прирівняний до розпорядника інформації.
У запереченні на відповідь на відзив, що надійшло до суду 19.11.2018 (а.с. 65-70), відповідач в спростування доводів позивача вказує на те, що одним листом від 21.09.2018 №440 була надана відповідь на два запити від 05.09.2018 №1 та №2. Зазначає, що ОСОБА_2 не розкриває суті інформації, яку бажає отримати та яка, як вона вважає, становить суспільний інтерес. Фактично суть запиту на публічну інформацію від 05.09.2018 №1, який направлявся коледжу, не містить жодних ознак суспільного інтересу, що впливає з самої суті даного запиту.
Ухвалою суду від 23.11.2018 справу №440/3701/18 за позовом ОСОБА_2 до Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії призначено до розгляду у судовому засіданні на 10:00 20.12.2018.
В судове засідання 20.12.2018 позивач не з'явилася, будучи належно повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 78).
Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2018 заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх безпідставність.
Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
05.09.2018 у Полтавському кооперативному коледжі за вх.№96 зареєстровано запит колишнього працівника коледжу ОСОБА_2 на публічну інформацію №1 від 05.09.2018 (а.с. 55-56), у якому остання просить у встановлений Законом України "Про доступ до публічної інформації" строк надати їй:
1) детальний розрахунок середнього заробітку для нарахування їй вихідної допомоги при звільненні, у тому числі повідомити інформацію про: - 1.1 суми нарахувань та дати їх перерахування на картковий рахунок; - 1.2 дату настання події, відповідно до якої проводилося нарахування середнього заробітку; - 1.3 період, за яким обчислена середня заробітна плата; - 1.4 проведені їй виплати, які включені у розрахунок середньої заробітної плати; - 1.5 проведені їй виплати, які не враховані при розрахунку середньої заробітної плати; - 1.6 розмір середньої заробітної плати; - 1.7 середньомісячне число робочих днів; - 1.8 суму середнього заробітку за один місяць;
2) розрахунок середньомісячного заробітку під час службового відрядження у період з 01.07.2018 по 13.07.2018, у тому числі: - 2.1 надати копію наказу на відрядження; - 2.2 інформацію щодо суми нарахувань та дату їх перерахування на її картковий рахунок; - 2.3 дату настання події, відповідно до якої проводилося нарахування середнього заробітку; - 2.4 період, за яким обчислена середня заробітна плата; - 2.5 проведені їй виплати, які включені у розрахунок середньомісячної заробітної плати; - 2.6 проведені їй виплати, які не враховуються при розрахунку середньої заробітної плати; - 2.7 розмір середньоденної заробітної плати; - 2.8 середньомісячне число робочих днів; - 2.9 сума середнього заробітку за один місяць та за три місяці;
3) інформацію щодо реквізитів законодавчих, нормативно-правових актів, будь-яких відомчих роз'яснень тощо, якими керувалось керівництво коледжу, не виплачуючи їй під час дії строкового контракту матеріальну допомогу на оздоровлення, встановлену статтею 57 Закону України "Про освіту";
4) інформацію щодо реквізитів законодавчих, нормативно-правових актів, будь-яких відомчих роз'яснень тощо, якими керувалося керівництво коледжу не підвищуючи їй тарифний розряд та посадові оклади, всупереч наказу МОН від 26.09.2005 №557.
Поряд з цим, 05.09.2018 за вх.№97 у Полтавському кооперативному коледжі зареєстровано запит ОСОБА_2 на публічну інформацію №2 від 05.09.2018 (а.с. 18-19), в якому остання просить коледж надати інформацію та копії документів, витяги з документів відносно ОСОБА_2, а саме:
1) з наказів про зарахування на роботу на посаду викладача від 2012 року, від 2013 року, від 2015 року, від 2016 року, від 2017 року;
2) з наказів про попередження про звільнення у зв'язку із закінченням термінів строкових контрактів від 2013 року, від 2014 року, від 2016 року, від 2017 року, від 2018 року;
3) з наказів про надання щорічних відпусток у 2013 році, у 2014 року, у 2015 році, у 2016 році, у 2017 році, у 2018 році;
4) з наказів про звільнення у зв'язку із закінченням термінів строкових контактів у 2013 році, у 2014 року, у 2016 році, у 2017 році;
5) з наказів про педагогічне навантаження на початку 2012/2013, 2013/2014, 2014/2015, 2015/2016, 2016/2017, 2017/2018 навчальних років;
6) з наказу про заміну викладача ОСОБА_3, яка пішла у декретну відпустку у 2017 році, викладачем ОСОБА_2 (дисципліна "Основи митної справи" у групах ТМ-21, ТМ-22, ТМ-23, ПТБ -24);
7) тарифікаційні відомості (тарифікаційні списки) у частині, що стосуються ОСОБА_2 за період 2012-2018 роки.
Листом від 21.09.2018 №440 (а.с. 20) Полтавський кооперативний коледж на запит ОСОБА_2 на публічну інформацію проінформував, що останній будуть надані відповідно оформлені та засвідчені копії заяв про прийняття на роботу, копії заяв про продовження строку трудового договору та звільнення з роботи та копії наказів оформлені відповідно до цих заяв після відшкодування фактичних витрат на копіювання (п.2 ст.21 Закону України "Про доступ до публічної інформації"). Відповідно до п.1 запиту наказів про зарахування на роботу від 2013 року, від 2015 року, від 2016 року та від 2017 року не існує, оскільки у вказані роки заявник не звільнялася з роботи, а відповідно і не приймалася на роботу. Оскільки ОСОБА_2 не вказано обґрунтування надання інформації щодо надання щорічних відпусток (п.3 запиту), про педагогічне навантаження (п.5 запиту), про зміну викладача ОСОБА_3, яка оформила відпустку по догляду за дитиною 2017 року, викладачем ОСОБА_2 (дисципліна "Основи митної справи" у групах ТМ-21, ТМ-22, ТМ-23, ПТБ -24) (п.6 запиту) та тарифної відомості (п.7 запиту), надання такої інформації є недоцільними. Запит ОСОБА_2 не стосується суті порушення трудового законодавства, на які посилається остання. Копії документів будуть надані на вимогу суду, якщо надійде відповідне звернення до адміністрації коледжу.
При цьому, разом з листом від 21.09.2018 №440 коледж направив на адресу ОСОБА_2 довідку про роботу та копію розрахункового листа за червень-серпень 2018 року (а.с. 21-22).
Посилаючись на ненадання відповідачем жодної відповіді на запит на публічну інформацію від 05.09.2018 №1, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, суд виходить з наступного.
Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
За змістом статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (стаття 3 Закону №2939-VI).
Стаття 5 Закону №2939-VI передбачає, що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Частинами 1, 3-5 статті 10 Закону №2939-VI визначено, що кожна особа має право на доступ до інформації про неї, яка збирається та зберігається; розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.
Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.
За змістом статті 12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них (частина 1 статті 13 Закону №2939-VI).
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону №2939-VI до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Відповідно до положень статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.
У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.
Стаття 20 Закону №2939-VI визначає, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
За змістом статті 21 Закону №2939-VI інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
Підстави для відмови в задоволенні запиту на інформацію визначає стаття 22 Закону №2939-VI.
Так, згідно з приписами вказаної статті розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, 05.09.2018 Полтавським кооперативним коледжем від ОСОБА_2 отримано письмовий запит на публічну інформацію від 05.09.2018 №1 (а.с. 55-56).
Доказів на підтвердження надання коледжем ОСОБА_2 відповіді на вказаний запит у строки, визначені статтею 20 Закону, матеріали справи не містять.
В ході розгляду справи представник відповідача наполягав на тому, що запитувана інформація не є публічною в розумінні статті 1 Закону №2939-VI та має розглядатися в порядку Закону України "Про звернення громадян", а відтак у коледжу відсутні підстави для надання відповіді на запит від 05.09.2018 №1 в порядку Закону №2939-VI.
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що статтею 40 Конституції України закріплено право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Деталізацію наведене право отримало у Законі України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР). Відносини з розгляду звернень громадян є основним і єдиним предметом регулювання Закону №393/96-ВР. Тому він є спеціальним у цій сфері, але ним не вичерпується поняття "спеціальний закон", що вживається у частині 2 статті 2 Закону №2939-VI.
Одержавши запит на інформацію, який подано згідно із Законом №2939-VI, проте який за своїм змістом є зверненням громадянина відповідно до Закону №393/96-ВР, розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону (пункт 2 частини 5 статті 19, пункт 4 частини 1 статті 22 Закону №2939-VI), та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути запит за Законом №393/96-ВР. При цьому запитувача повинно бути повідомлено у п'ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону №393/96-ВР.
У разі якщо запит на інформацію, який подано згідно із Законом №2939-VI, за своїм змістом поєднує предмет регулювання Закону №393/96-ВР та Закону №2939-VI, то такий "запит-звернення" повинен розглядатися у відповідних частинах у строк та порядок, передбачені відповідними законами. При цьому розпорядник у п'ятиденний строк повинен відповісти по суті запиту, а також повідомити запитувача, що решта питань розглядатимуться як звернення згідно із Законом №393/96-ВР.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що у будь-якому випадку відповідач мав надати ОСОБА_2 відповідь з приводу її запиту від 05.09.2018 №1, якою або розглянути запит по суті у порядку Закону №2939-VI або відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам Закону №2939-VI та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути такий запит за Законом №393/96-ВР.
Разом з тим, у спірному випадку відповідач взагалі не надав позивачу жодної відповіді на її запит від 05.09.2018 №1.
Посилання Полтавського кооперативного коледжу на те, що відповідь на запит ОСОБА_2 від 05.09.2018 №1 була надана листом від 21.09.2018 №440, судом оцінюється критично з огляду на таке.
Так, згідно документальних доказів, що містяться у матеріалах справи, 05.09.2018 позивачем до коледжу подавалися запити на публічну інформацію №1 та №2 (а.с. 18-19, 55-56).
Разом з тим, на переконання суду, листом від 21.09.2018 №440 Полтавський кооперативний коледж надав відповідь лише на один із запитів ОСОБА_2, а саме, на запит від 05.09.2018 №2, який стосувався отримання останньою інформації та копій документів щодо прийняття її на роботу в коледж, її відпусток та робочих відряджень, викладання нею дисциплін студентам коледжу замість інших викладачів, звільнення її з посади викладача коледжу.
При цьому, суд відмічає, що за змістом листа від 21.09.2018 №440 відповідач розцінив запит ОСОБА_2 від 05.09.2018 №2, як запит на публічну інформацію, та надав на нього відповідь у порядку Закону №2939-VI, вказавши у ній про можливість надання відповідно оформлених та засвідчених копій заяв про прийняття на роботу, копій заяв про продовження строку трудового договору та звільнення з роботи та копій наказів оформлених відповідно до цих заяв після відшкодування заявником фактичних витрат на копіювання, як того вимагає стаття 21 Закону №2939-VI.
Водночас, будь-якої відповіді на запит ОСОБА_2 від 05.09.2018 №1, який стосувався питання надання останній інформації та документів, що пов'язані з порядком обчислення, нарахування та виплати їй середнього заробітку, відрядних, які остання отримувала працюючи у коледжі, невиплати їй матеріальної допомоги на оздоровлення, порядку нарахування вихідної допомоги при її звільненні, лист відповідача від 21.09.2018 №440 не містить.
З огляду на викладені обставини, суд вважає, що у спірному випадку має місце допущення Полтавським кооперативним коледжем протиправної бездіяльності, що полягає у ненаданні ОСОБА_2 відповіді на запит від 05.09.2018 №1.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 (вул. ОСОБА_4, к. 1, кв. 180, м.Полтава, Полтавська область, 36040, рнокпп НОМЕР_1) до Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки (вул. Небесної Сотні, 9/17, м.Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 01788094) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки, що полягає у ненаданні ОСОБА_2 відповіді на запит на публічну інформацію № 1 від 05 вересня 2018 року.
Зобов'язати Полтавський кооперативний коледж Полтавської облспоживспілки надати ОСОБА_2 відповідь на запит на публічну інформацію № 1 від 05 вересня 2018 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22 грудня 2018 року.
Суддя ОСОБА_5