"21" грудня 2018 р. Справа № 363/3164/18
21.12.2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді - Котлярової І.Ю.
при секретарі - Палій Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгорода цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором про надання кредиту, -
Представник позивача звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором про надання кредиту. В обґрунтування свої вимог вказав, що 14.10.2011 року між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 500233270 відповідно до умов якого, ПАТ «Альфа-Банк» надало відповідачу кредит на принципах поворотності, платності строковості, у сумі 39 368,00 грн., з кінцевим строком погашення до 17.10.2012 року. Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов кредитного договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, щомісячні платежі не в повному обсязі та не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором № 500233270 від 14.10.2011 року. Внаслідок істотних порушень відповідачем зобов'язань за кредитним договором, ПАТ «Альфа-Банк» визнав строк повного повернення кредиту таким що настав, та розпочав процедуру досудового врегулювання проблемної заборгованості. 23.12.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу № 2013-1, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна», своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 500233270 від 14.10.2011 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк», прострочена заборгованість за яким станом на 23.12.2013 року складала: по тілу кредиту - 47000, 28 грн., відсотки за користування кредитом 9700, 00 грн., загальна сума 56 700, 28 грн. Додаткових нарахувань, штрафних санкцій, пені та іншого з моменту відступлення права вимоги, новим кредитором нараховано не було. Сплати коштів зі сторони відповідача в рахунок заборгованості за кредитним договором також не було. З метою вирішення питання щодо сплати відповідачем простроченої заборгованості за кредитним договором, позивач неодноразово телефонував та надсилав повідомлення з проханням здійснити оплату заборгованості, а також надсилав вимогу про погашення простроченої заборгованості, проте всі звернення відповідач проігнорував, вимогу не задовольнив. У зв'язку із чим представник позивача звернувся до суду та просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 500233270 від 14.10.2011 року укладеним між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем у розмірі 56 700, 28 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762, 00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав письмову заяву, в якій на позовних вимогах наполягав, просив розглянути справу без його участі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до суду не з'явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомленій, про що свідчать поштові повідомлення, які знаходяться у матеріалах справи, заяви про розгляд справи за його відсутність до суду не надходило, тому суд, відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 14.10.2011 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Альфа-Банк» із заявою на отримання кредиту по продукту «Свій кредит» (а.с. 24).
14.10.2011 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500233270 відповідно до умов якого, ПАТ «Альфа-Банк» надало відповідачу кредит у сумі 39 368,00 грн. шляхом безготівкового перерахування на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_2, що відкритий позичальнику в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,00% річних, з кінцевим строком погашення до 17.10.2012 року (а.с.30-33).
23.12.2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу № 2013-1, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна», своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 500233270 від 14.10.2011 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк», прострочена заборгованість за яким станом на 23.12.2013 року складала: по тілу кредиту - 47000, 28 грн., відсотки за користування кредитом 9700, 00 грн., загальна сума 56 700, 28 грн. (а.с. 5-15).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного «кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Представник позивача зазначив, що відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов кредитного договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, щомісячні платежі не в повному обсязі та не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором № 500233270 від 14.10.2011 року.
Згідно із п.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Прострочена заборгованість за кредитом станом на 23.12.2013 року складає: по тілу кредиту - 47000, 28 грн., відсотки за користування кредитом 9700, 00 грн., загальна сума 56 700, 28 грн.
Додаткових нарахувань, штрафних санкцій, пені з моменту відступлення права вимоги, новим кредитором нараховано не було. Сплати коштів зі сторони відповідача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором також не було. З метою вирішення питання щодо сплати відповідачем простроченої заборгованості за кредитним договором, позивач надіслав відповідачу, вимогу про погашення простроченої заборгованості від 29.05.2018 року № 2-3035784 (а.с. 34).
Разом з тим, зазначені в вимозі порушення умов кредитного договору відповідачем усунуті не були.
Таким чином, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується видати гроші кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно до частин 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 56 700, 28 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 1762,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 88, 141,223, 263-265, 273, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ 37616221, рах. № 26008401348912 в АТ «ОТП Банк», МФО № 300528) заборгованість за кредитним договором № 500233270 від 14.10.2011 року у розмірі 56 700 (п'ятдесят шість тисяч сімсот) гривень 28 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ 37616221, рах. № 26008401348912 в АТ «ОТП Банк», МФО № 300528) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Позивач: ТОВ «Росвен Інвест Україна» (код ЄДРПОУ 37616221, рах. № 26008401348912 в АТ «ОТП Банк», МФО № 300528,місце знаходження: 03126, м. Київ, бульвар В.Гавела, будинок 6).
Відповідач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1).
Суддя І.Ю. Котлярова