і м е н е м У к р а їн и
13 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 804/120/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року (суддя Рябчук О. С.) у справі за позовом Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області, що діє в інтересах держави до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 державної служби України з безпеки на транспорті у Кіровоградській області про стягнення заборгованості,-
Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 Державної служби України з безпеки на транспорті у Кіровоградській області, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові параметри яких перевищують нормативні, у сумі 38 652,36 гривень, що еквівалентно 1 301,52 євро.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатом проведеного 03.07.2017 ОСОБА_2 Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на а/д Н14 «Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв» 75 км. + 812 м. габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля марки DAF модель 85СБ480, реєстраційний номер НОМЕР_1 (чек зважування № 06959 від 03.07.2017 о 04 год. 45 хв., фактична маса - 46,28 т) складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт ВА № 0110428 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 03.07.2017року, на підставі яких здійснено розрахунок № 416 від 03.07.2017 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд у сумі 1 301, 52 євро. Вказана сума відповідачем не сплачена, тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 року позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові параметри яких перевищують нормативні, у сумі 38 652, 36 гривень, що еквівалентно сумі 1 301, 52 євро.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення
справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неналежне повідомлення відповідача про час та дату розгляду справи.
Також зазначає, що 03.07.2017 року ОСОБА_2 Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на а/д Н14 «Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв» 75 км. + 812 м. проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки DAF модель 85СF480, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_3 та який належить ОСОБА_1 на підставі права приватної власності.
За результатом перевірки складено довідку, акт, чек, якими зафіксовано перевезення автомобілем, який належить ОСОБА_1, із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху. На підставі акта складено розрахунок оплати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого нарахована плата за проїзд у розмірі 1 301,52 євро.
Відповідно до договору оренди (найму) транспортних засобів від 15.02.2013 року, завіреному приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_1 передала в оренду приватному підприємству «Рубін-92» автомобіль марки DAF модель 85СF480, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом типу Цистерна-Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Після зупинки автомобіля водієм ОСОБА_5 для перевірки було надано товарно-транспорту накладну, в якій було зазначено перевізника - ПП «Рубін-92», та копію договору оренди.
Однак довідку, акт, чек, розрахунок плати було складено відносно ОСОБА_1
Відповідно до статті 1, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до статті 1 Правил дорожнього руху.
Отже, відповідач у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», його транспортний засіб фактично використовувався іншою особою, тому притягнення його до відповідальності за порушення вимог цього закону є протиправним.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оскільки товарно-транспортну накладну водій не надав для огляду при проведенні габаритно-вагового контролю, то спеціалістом управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області правомірно було взято до уваги інформацію, надану водієм ОСОБА_5 про автомобільного перевізника. Відповідачем не надано до суду доказів щодо оскарження у встановленому законом порядку ані результатів вимірів, ані дій територіального органу Укртрансбезпеки при проведенні габаритно-вагового контролю або оскарження розрахунку плати за проїзд, тому вказаний розрахунок є чинним. Крім того, відповідач сплатила суму боргу, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
Позивач, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відповіді на відзив відповідач зазначає, що спеціалістами Укртрансбезпеки у Кіровоградській області не зроблено будь-яких записів у акті про відмову водієм надати належно оформлену товарно-транспортну накладну, що змусило їх зробити записи на підставі інформації, наданої водієм.
Оскільки існувала небезпеки арешту іншого майна, що належить відповідачу та для зменшення збитків від затримання автомобіля, які вже понесло і могло понести у майбутньому ПП «Рубін-92» відповідачем було прийнято рішення про сплату грошових коштів у сумі 38 652,36 грн. з подальшим звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідачем подано письмове клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджено, що в період з 03.07.2017 року по 09.07.2017 на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 30.06.2017 р. № 627 та направлення на перевірку від 30.06.2017 р. № 021248 співробітниками ОСОБА_2 Укртрансбезпеки у Кіровоградській області проведено рейдову перевірку транспортних засобів автомобільних перевізників, водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів та таксі на а/д Н-14 «Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв».
03.07.2017 ОСОБА_2 Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на а/д Н14 «Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв» 75 км. + 812 м. проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки DAF модель 85СБ480, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_5 та який належить ОСОБА_1.
За результатами перевірки посадовими особами ОСОБА_2 Укртрансбезпеки у Кіровоградській області було складено довідку від 03.07.2017 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт ВА № 0110428 від 03.07.2017 р., чек зважування № 06959 від 03.07.2017 року, якими зафіксовано перевезення вантажу автомобілем, який належить позивачу, із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху, а саме фактична маса склала 46,28 т. (чек зважування № 06959 від 03.07.2017 о 04 год. 45 хв.).
03.07. 2017 року на підставі вказаного акта відповідачем був складений Розрахунок № 416 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування до акту від 03.07.2017 р. ВА №0110428, відповідно до якого нарахована плата за проїзд у сумі 1 301, 52 євро.
Листом від 07.07.2017 року за вих. № 27-1-03/2006 відповідачу відправлено примірник акту від 03.07.2017 року ВА № 0110428 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування № 416 від 03.07.2017 року.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не оскаржує правомірність проведення перевірки, складення довідки, акту, чека, розрахунку плати за проїзд, однак зазначає, що відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів, тому всі вищевказані документи повинні були складені відносно перевізника, якому позивач як власник транспортного засобу надала транспортний засіб в оренду.
За приписами частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).(частина 1 статті 1 Закону України «Про дорожній рух»)
З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.(частина 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух»)
Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (стаття 33 Закону України «Про автомобільні дороги»)
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. (стаття 48 Закон України «Про автомобільні дороги»)
За приписами частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Про порушення транспортним засобом позивача вимог Закону України «Про автомобільні дороги» свідчить встановлений факт навантаження транспортного засобу, що належить позивачу, із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху, а саме: фактична маса транспортного засобу склала 46,28 т. Дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів водій під час перевірки не надав.
За приписами статті 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
З огляду на заявлені позовні вимоги у даній справі, предметом її розгляду визначено наявність підстав для стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові параметри яких перевищують нормативні.
Питання про правомірності складення довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акту про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відносно власника транспортного засобу не підлягає розгляду у межах даної справи.
При цьому, суд зазначає, що будь-яких доказів оскарження та скасування довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акту про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування позивачем не надано.
Враховуючи встановлений факт навантаження транспортного засобу, що належить позивачу, із перевищенням вагових обмежень, визначених Правилами дорожнього руху, відсутність доказів щодо оскарження довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акту про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, колегія суддів дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення нарахованої та не оскарженої плати за проїзд.
Доводи відповідача щодо неналежного повідомлення її про час та дату розгляду справи оцінюються судом критично з огляду на наступне.
Відповідно частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Матеріалами справи підтверджено, що адреса: АДРЕСА_1 зазначена в позові, відповідачем в апеляційній скарзі, повістки були направлені судом першої інстанції саме за цією адресою, однак повернулись у зв'язку із закінченням терміну зберігання. (а. с. 13, 65, 76)
Вказана адреса зазначена ОСОБА_1 і в апеляційній скарзі.
З урахуванням викладеного, судові повістки вважаються врученими відповідачу належним чином.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, пояснень про докази до апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 13.12.2018 року та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 19.12.2018.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя Ю.В. Дурасова