19 грудня 2018 року справа №0540/5265/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Міронової Г.М., Геращенка І.В., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 р. (у повному обсязі складено 17 жовтня 2018 року у м. Слов'янськ) у справі № 0540/5265/18-а (головуючий І інстанції суддя Давиденко Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Ліневської-Шиш Вікторії Леонідівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) 04.07.2018 року звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Ліневської-Шиш В.Л. № 1400301622018 від 25.04.2018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; зобов'язати Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру на підставі заяви ОСОБА_1, поданої 25.04.2018 року за № ЗВ-1403782802018 і доданих документів; вирішити питання судових витрат (а.с. 5-12).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено (а.с. 76-78).
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що земельна ділянка площею 0, 0075 га із кадастровим номером НОМЕР_1 вже була зареєстрована в Державному земельному кадастрі України 15.03.2013 року і державному реєстратору не потрібно було ще раз реєструвати цю земельну ділянку, а необхідно було лише внести зміни (привести цільове призначення земельної ділянки у відповідність до класифікатора ДК) у вже існуюче право позивача на земельну ділянку.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі рішення Маріупольської міської ради від 25.09.2012 року № 6/22-2574 «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки по пр. Леніна, 80, в Жовтневому районі м. Маріуполя громадянці ОСОБА_1.» та заяви ОСОБА_1 від 07.11.2012 року № 71/2, ТОВ «Проектно-Експертною Фірмою «Землі Приазов'я» розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0065 га для обслуговування та розташування торгівельного павільйону в оренду терміном на 5 років для обслуговування та розширення торгового павільйону по АДРЕСА_1 (а.с. 16-19).
Згідно договору купівлі - продажу від 08.02.2012 № 806 нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві власності (а.с. 14-15).
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 11.07.2011 року частина запроектованої до відведення земельної ділянки площею 0,0028 га, кадастровий номер НОМЕР_2, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у м. Маріуполі про що у книзі записів про державну реєстрацію 01.08.2011 року вчинений запис № 141233634000225 перебувала в оренді приватного підприємця ОСОБА_3
Частина запроектована до відведення земельної ділянки площа 0.0047 га раніше нікому не надавалась, що підтверджене земельно-кадастровою інформацією і по даним державного земельного кадастру обліковувалась як землі запасу житлової та громадської забудови.
Згідно заяви ОСОБА_1 про державну реєстрацію земельної ділянки від 15.03.2013 № ЗВ-1400106932013 разом з доданими до неї матеріалами Державним кадастровим реєстратором здійснена державна реєстрація земельної ділянки площею 0.0065 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, присвоєний кадастровий номер НОМЕР_1, відкрита Поземельна книга земельної ділянки та внесені відомості до неї.
25.04.2018 року позивач звернулась до Державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру з метою виправлення помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 (а.с. 30).
25.04.2018 року Державним кадастровим реєстратором прийняте рішення РВ-1400301622018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, з таких підстав:
- XSD схема Наявні зауваження щодо валідності електронного документу;
- Перетин ділянок з ділянкою НОМЕР_2 площа складає на 37,03 % (а.с. 32).
Спірним питанням даної справи є правомірність прийняття рішення Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Ліневської-Шиш В.Л. № 1400301622018 від 25.04.2018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову правомірним, з огляду на наступне.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру установлює Закон України «Про Державний земельний кадастр».
Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Частиною третьої статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 затверджений Порядок ведення Державного земельного кадастру, пунктом 5 якого визначено, що до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.
Згідно ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Частиною 3 зазначеної норми Закону встановлено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).
За нормами частини 4 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пункту 69 Порядку № 1051 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
За приписами ст. 21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель; б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.
Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державний земельний кадастр» перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, протягом строку, встановленого статтею 21 цього Закону для їх внесення.
Матеріалами справи підтверджено, що 25.04.2018 року позивач звернулась до Державного кадастрового реєстратора із заявою про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру з метою виправлення помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.
Частиною 4 ст. 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки); документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює ведення Поземельної книги, протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви вносить до Поземельної книги інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку або надає мотивовану відмову у внесенні таких відомостей.
Відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо: земельна ділянка розташована на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; із заявою звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам законодавства; заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги. Зміна найменування акціонерного товариства у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку (ч. 5-6 ст. 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Відповідно до пункту 70 Порядку Державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє: 1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 3) розташування об'єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень; 4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
У разі відповідності заяви разом з документами вимогам, зазначеним у цьому пункті, Державний кадастровий реєстратор приймає заяву до розгляду по суті та обліковує її відповідно до пункту 71 цього Порядку.
Пунктом 73 Порядку визначено, що Державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру: 1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку; 2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.
Державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.
За унормуванням п. 105 Прядку № 1051 підставою для відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є: 1) подання документів, передбачених підпунктом 2 пункту 104 цього Порядку, не в повному обсязі; 2) невідповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 70 цього Порядку.
Таким чином, кадастровий реєстратор перед прийняттям рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру вчиняє певні дії, а саме: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства, що і було зроблено останнім.
Як вже зазначалось раніше, підставою для винесення відповідачем рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру стало XSD схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу та перетин ділянок з ділянкою НОМЕР_2 площа складає на 37,03 %.
З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при прийнятті рішення про відмову у внесенні відомостей до державного кадастру відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, позивачем під час розгляду справи не доведено, що приймаючи рішення про відмову у внесенні відомостей до державного кадастру від 25.04.2018 року № ЗВ-1403782802018 відповідач діяв неправомірно.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 р. - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 р. у справі № 0540/5265/18-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 19 грудня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів Г.М. Міронова
Л.В.Ястребова
І.В. Геращенко