Справа № 1540/4688/18
17 грудня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
за участю секретаря судового засідання Гунька О.В.,
представника позивачів та третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (за довіреністю),
представника відповідача - Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області - Нефідова С.А. (за довіреністю),
представника відповідача - голови Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Крупиці Наталії Григорівни - Прокапішиної К.В. (за ордером),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, голови Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Крупиці Наталії Григорівни, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_8 про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішень від 16.02.2018 року № 623-УІІ, від 29.08.2018 року № 751-УІІ, -
До суду 12.09.2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, голови Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Крупиці Наталії Григорівни, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішень від 16.02.2018 року № 623-УІІ, від 29.08.2018 року № 751-УІІ.
Ухвалою суду від 14 вересня 2018 року вказаний позов було залишено без руху та позивачам надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 21 вересня 2018 року прийнято позовну до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
29 листопада 2018 року від відповідача - голови Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Крупиці Наталії Григорівни через канцелярію суду надійшло письмове клопотання (вхід. № 36854/18) про залишення позовних вимог заявлених у пункті 2 позову (про скасування рішення від 16.02.2018 року № 623-УІІ) без розгляду, оскільки вони заявлені із пропуском строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 123 КАС України.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що в позовних вимогах позивачами, між іншим, оскаржується рішення двадцять сьомої сесії Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 16 лютого 2018 року №623-УІ1 «Про надання дозволу на розроблення проекту внесення змін в детальний план території села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в межах кварталу 18-1». Як зазначає відповідач, вказане рішення опубліковано із усіма рішенням двадцятої сьомої сесії, на офіційному сайті Крижанівської сільської ради 26 лютого 2018 року, а тому початком перебігу строків позовної давності слід вважати саме цю дату, а тому відповідач вважає, що строк на звернення до адміністративного суду із зазначеною вимогою сплинув ще 26.08.2018 року.
17 грудня 2018 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що про зазначені рішення позивачі дізналися 12 серпня 2018 року від депутата Крижанівської сільської ради 7 скликання ОСОБА_1. Позивачі зазначають, що з початку створення офіційного сайту Крижанівської сільської ради, він працює у дуже поганій якості, загрузка сторінок подовжується на тривалий час, а в деяких випадках просто зникає з невідомих підстав. Позивачі також звертають увагу суду на те, що під час відвідування ними Крижанівської сільської ради, відшукати зазначене рішення на інформаційному стенді ради, їм не вдалося, з тих підстав, що воно фактично не розміщувалось. Таким чином представник позивачів зазначає, що пропуск позивачами процесуального строку, встановленого законом для звернення за захистом прав, свобод та інтересів, є поважним і підлягає поновленню.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у підготовчому судовому засіданні, дослідивши доводи, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду та в клопотанні про залишення позовної заяви частково без розгляду, суд вважає заяву позивачів про поновлення строку звернення до суду обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 118, ч. 1 ст. 119, ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивачі 12.09.2018 року звернулися до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішень Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 16.02.2018 року № 623-УІІ, від 29.08.2018 року № 751-УІІ.
Як зазначають позивачі, про порушення своїх прав, а саме про наявність оскаржуваних рішень, вони дізналися 12 серпня 2018 року з бесіди з депутатом Крижанівської сільської ради 7 скликання ОСОБА_1, яка під час спільної бесіди з обговорення проблемних питань Крижанівської територіальної громади, повідомила їм про те, що 14 серпня 2018 року об 11:00 годині у приміщенні Крижанівської сільської ради відбудеться «презентація» проекту містобудівної документації щодо внесення змін в детальний план території с. Крижанівка в межах кварталу 18-1. Також під час бесіди з депутатом, позивачі дізналися, що підставою розроблення проекту внесення змін в детальний план території села Крижанівка Крижанівської сільської ради в межах кварталу 18-1, послугувало рішення Крижанівської сільської ради УІІ від 16.02.2018 року № 623-УІІ «Про надання дозволу на розроблення проекту внесення змін в детальний план території села Крижанівка Крижанівської сільської ради в межах кварталу 18-1».
Суд приймає до уваги доводи позивачів відносно того, що з початку створення офіційного сайту Крижанівської сільської ради, він працює у дуже поганій якості, загрузка сторінок подовжується на тривалий час, а в деяких випадках просто зникає з невідомих підстав.
Позивачі також звертають увагу суду на те, що під час відвідування ними Крижанівської сільської ради, відшукати зазначене рішення на інформаційному стенді ради, їм не вдалося, з тих підстав, що воно фактично не розміщувалось.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачами було пропущено строк звернення до суду з поважних причин.
Крім того, з огляду на зазначені обставини суд вважає необхідним зазначити, що Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 (справа щодо оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз вищезгаданих норм права дає підстави вважати, що судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявнику.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини також акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Зокрема, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 р.).
У Рішенні по справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
В рішенні від 27.06.2000 р. у справі «Ілхан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи осіб, які брали участь у підготовчому судовому засіданні та наявні в матеріалах справи докази, суд вбачає поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду та не вбачає підстав для залишення цього позову в частині без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання представника відповідача - Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про часткове залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, голови Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області Крупиці Наталії Григорівни, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_8 про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішень від 16.02.2018 року № 623-УІІ, від 29.08.2018 року № 751-УІІ - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 19 грудня 2018 року.
Суддя С.О. Стефанов