Справа №360/2382/17
Апеляційне провадження №22-ц/824/3811/2018
13 грудня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Таргоній Д.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Симоненко І.В.,
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод,
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивувала наступним:
Позивач є власником ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 та власником земельної ділянки площею 0,1082 га для обслуговування будинку. Між будинком, в якому вона проживає, та будинком відповідача було облаштовано асфальтований заїзд до господарських будівель обох господарств, яким позивач постійно користувалась для викачування вигрібної ями та завозу палива в сарай. В жовтні 2017 року відповідач на вказаний заїзд самовільно встановила залізні ворота та закрила їх на замок, що стало перешкодою позивачу для обслуговування своїх господарських споруд. Просила зобов'язати відповідача усунути такі перешкоди.
РішеннямБородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2018 року у задоволенні даного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилається на незаконність та необґрунтованість такого рішення, ухвалення його з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що суд не врахував обставину, що відповідач визнав той факт, що спірний проїзд розташований таким чином, що закінчується біля сараю позивача, відтак розташований на її земельній ділянці. За таких умов оскаржуване рішення суду закріплює порушення прав позивача. Просить скасувати рішення суду, постановити нове про задоволення позовних вимог.
Відповідач на адресу Київського апеляційного суду надіслала відзив на апеляційну скаргу, в якій вказала, що вважає рішення Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2018 року законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Наведеним вимогам оскаржуване рішення відповідає в повній мірі.
Згідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірний проїзд є спільним.В той же час жодного належного та допустимого доказу з цього приводу до суду не представила. Обов'язок доведення своїх посилань, як і порядок призначення судом експертного дослідження для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань, детально було роз'яснено позивачу в ході розгляду справи, однак позивач від проведення призначеної судом земельно-технічної експертизи відмовилась. Не надала вона й інших доказів на підтвердження своїх позовних вимог. За таких умов суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог, у зв'язку з чим й відмовив у задоволенні позову.
З наведеною позицією в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду, вважаючи її виваженою та обґрунтованою. Позиція позивача не була відповідним чином підтверджена належними доказами, відтак залишилася недоведеною та не могла бути прийнята судом. Надані позивачем копії актів обстеження від 07.10.2017 року та 13.11.2017 року не можуть вважатися такими доказами, оскільки такі акти складені з приводу питань, що не віднесені до компетенції осіб, що їх склали, та зроблені без посилання на відповідні докази, чому судом першої інстанції була дана належна оцінка в оскаржуваному рішенні. Крім того з копій технічної документації будинковолодінь сторін вбачається, що спірний проїзд як асфальтоване замощення включений до складу будинковолодіння№16 по вул. Гагаріна в селі Нова Гребля Бородянського району Київської області, яке є власністю відповідача. За таких умов висновки суду першої інстанції відповідають наявним у справі матеріалам.
Не було доведено обґрунтованості позиції апелянта й в ході апеляційного перегляду справи. Жодного доказу, який би спростовував висновок суду першої інстанції, позивачем надано не було.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, та дійшов правильного висновку по суті спору, відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Д.О. Таргоній
К.П.Приходько