справа №2-60-1/10
12 лютого 2010 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Литвинової І.В.,
при секретарі - Гайченя О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” , третя особа ОСОБА_2 про скасування наказів, поновлення на роботі та стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу, премії, надбавки за науковий ступень та моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказів, поновлення на роботі та стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу, премії, надбавки за науковий ступень та моральної шкоди. Свої вимоги обгрунтовує тим, що він працював на посаді Першого заступника директора Департаменту Інформаційного забезпечення в Відкритому акціонерному товаристві “Акціонерна компанія “Київводоканал”. 06.02.2009р. був виданий наказ №25-Б “Про простій”. 05.05.2009р. відповідачем було видано наказ №69-б “Про затвердження акта про продовження простою” та акт “Про продовження простою”. Вважаючи дані накази спробою недопустити його до виконання своїх трудових обов”язків, позивач просив їх скасувати та стягнути заробітну плату, яка не була виплачена, в зв”язку з виданням зазначених наказів. Крім того, 22.05.2009р. наказом №222-к позивача було звільнено з займаної посади за скороченням штату. Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки воно було проведено без згоди профспілкового комітету ВАТ “АК “Київводоканал”, крім того, відповідачем не було запропоновано позивачу рівнозначну посаду на підприємстві.
Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення невиплаченої премії та 15% надбавки за науковий ступінь за період з 20.10.2008р. по 25.05.2009р. В зв”язку з чисельними порушеннями трудових прав, позивачем також заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн., яку він обгрунтовує тим, що це не перша спроба його незаконного звільнення, в результаті яких він дуже хвилюється, переживає та не може нормально та плідно працювати.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу в розмірі 61585 грн.83 коп.
Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на пропущення позивачем процесуального строку для звернення до суду , щодо скасування наказу про простій, оскільки позивач з ним був ознайомлений 06.02.2009р., а до суду звернувся лише 19.05.2009р., тобто з пропуском тримісяного терміну. Що стосується вимоги про поновлення на роботі, то позивач був своєчасно попереджений про звільнення і тому відсутні підстави для поновлення його на роботі. Що стосується виплати премії та 15% надбавки за науковий ступінь, то ці вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки премія є заохочувальним заходом, а не обов”язковою виплатою і підстави для преміювання позивача були відсутні, в зв”язку з ліквідуванням структурного підрозділу, в якому працював позивач та в зв”язку з оформленням простою. Оскільки профіль роботи ОСОБА_1 не збігався з наявним науковим ступенем і його дисертація була на зовсім іншу тему, яка взагалі не збігається з діяльністю ВАТ “АК “Київводоканал, підстави для нарахування даного виду надбавки відсутні.
Розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу також невірно визначений позивачем та повинен складати, в разі задоволення позову, суму 15111 грн. 26 коп.
Третя особа в судове засідання не з”явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач працював на посаді Першого заступника директора Департаменту Інформаційного забезпечення в Відкритому акціонерному товаристві “Акціонерна компанія “Київводоканал”.
06.02.2009р. був виданий наказ №25-Б “Про простій”. 05.05.2009р. відповідачем було видано наказ №69-б “Про затвердження акта про продовження простою” та акт “Про продовження простою”.
Вважаючи дані накази спробою недопустити його до виконання своїх трудових обов”язків, позивач просив їх скасувати та стягнути заробітну плату, яка не була виплачена, в зв”язку з виданням зазначених наказів.
Разом з тим, позивач з наказом “Про простій” був ознайомлений 06.02.2009р., а до суду звернувся лише 19.05.2009р., тобто з пропуском тримісячного терміну, встановленого ст. 233 КЗпП України. Оскільки представником відповідача заявлено про застосування строку позовної давності, то відповідно до ст.267 ЦК України це є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині. Оскільки судом не задоволена вимога про визнання незаконним наказу “Про простій”, то не підлягає задоволенню і вимога про скасування наказу “Про продовження простою”.
22.05.2009р. наказом №222-к позивача було звільнено з займаної посади за скороченням штату працівників, тобто на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.п. 1 (крім ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5,7 ст.40 і п.п.2 і3 ст.41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Рішенням профспілкового комітету ВАТ “АК “Київводоканал” “Наше право”, яке оформлено протоколом №9 від 19.10.2009р. було відмовлено у наданні згоди на звільнення позивача та зазначено, що у встановленому порядку посадові особи ВАТ “АК “Київводоканал” не звертались до профспілкової організації за наданням згоди на його звільнення. Рішення профспілкового комітету належним чином обгрунтовано, що підтверджується наданим стороном позивача витягом з протоколу (а.с.228-230).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач, всуперч вимогам ч.1 ст.43 КЗпП України, був звільнений з роботи без згоди профспілкового комітету “Наше право” ВАТ “АК “Київводоканал” , який відмовив у наданні такої згоди, а тому звільнення позивача за п.1 ст.40 КЗпП України є незаконним, а позовні вимоги в цій частині обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір; при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Таким чином, за період з 26.05.2009р. по 12.02.2010 р. за час вимушеного прогулу з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заробітної плати, яка обчислюється, виходячи з середньоденного заробітку в розмірі 88,90 грн.х 191 роб. день= 16977,99 грн. - 1866,73 грн. (вихідна допомога)= 15111,26 грн.
Що стосується вимоги про стягнення премії та надбавки за науковий ступін, то ці вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.3.5 Положення про преміювання Колективного договору ВАТ “АК “Київводоканал” на 2007-2008 роки виплата премії працівникам оформляється наказами голови правління-генерального директора та керівників відокремлених департаментів (управлінь) при виконанні структурними підрозділами, в яких працюють працівники додаткових показників преміювання. З причин ліквідації департаменту, в якому працював позивач, додаткові умови преміювання не виконувались і тому підстави для нарахування премії позивачу за жовтень-грудень 2008р. відсутні. Відповідно до п.п.1.2 Положення про преміювання Колективного договору на 2009-2010 роки, премія не нараховується працівникам структурних підрозділів, які знаходяться на стадії ліквідації, або яким оформлено простій.
Відповідно до ст.143 КЗпП України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку. Отже, застосування заохочення до певного працівника є правом, а не обов»язком власника або уповноваженого ним органу і відповідно до ст.144 КЗпП України заохочення оголошуються наказом. Таким чином, не було законних підстав для нарахування позивачу премії за період 2009р. з огляду на наведені заперечення представника відповідача та нормативне регулювання даних правовідносин.
Також не підлягає задоволенню вимога про стягнення 15% надбавки за науковий ступінь, оскільки в Колективних договорах ВАТ “АК “Київводоканал”, починаючи з 2005р. така надбавка виплачувалась лише в разі, коли діяльність працівника за профілем збігалась з наявним науковим ступенем, який мав цей працівник. Відповідно до листа Національного технічного університету від 10.12.2008р. №264/0003 ОСОБА_1 захистив дисертацію на тему “Ідентифікація функцій джерел емісії процесу забруднення атмосфери”, яка не збігається не лише з діяльністю позивача за посадою, але і не збігається з діяльністю ВАТ “АК “Київводоканал” , яка згідно із статутом визначена як надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування моральної шкоди працівникові є порушення власником законних прав працівника. Оскільки судом були встановлені порушення прав позивача, в зв”язку з його незаконним звільненням, вимога про відшкодування моральної шкоди є обгрунтованю та підлягає частковому задоволенню в розмірі 3000 грн., з врахуванням вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.40,43, 143,144,233,235,237-1 КЗпП України, ст.ст. 10,11,60,61,212,213,215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”, третя особа ОСОБА_2 про скасування наказів, поновлення на роботі та стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу, премії, надбавки за науковий ступень та моральної шкоди - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника директора Департаменту інформаційного забезпечення Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” з 25 травня 2009р.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 15111 грн.26 коп., моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог- відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” на користь держави судовий збір в розмірі 159 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць в розмірі 1866 грн. 69 коп. -підлягає негайному виконанню.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий