Справа № 22ц-202\2010 р. Головуючий у 1 інстанції - Чепурко В.0.
Категорія - цивільна Доповідач - Зінченко С.П.
08 лютого 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ІВАНЕНКО Л.В.
суддів: ЗІНЧЕНКО С.П., СМАГЛЮК Р.І.
при секретарі БИВАЛЬКЕВИЧ Т.В.
участю: ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „ІНТРАНСАГРО” на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „ІНТРАНСАГРО” про стягнення компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди, -
В серпні 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „ІНТРАНСАГРО” про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що вона працювала у відповідача на посаді головного бухгалтера, при звільненні її з роботи за п.1 ст.36 КЗпП України \за угодою сторін не була виплачена заробітна плата в сумі 9516 грн.24 коп.
Протягом часу розгляду справи позивачка зменшила позовні вимоги, просила стягнути грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 1679 грн.92 коп. та моральну шкоду в сумі 1000 грн.
Рішенням Менського районного суду Чернігівській області від 27.11.2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені. Стягнуто з ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „ІНТРАНСАГРО” грошову компенсацію за 17 днів невикористаної щорічної відпустки в сумі 1679 грн.92 коп. та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „ІНТРАНСАГРО” подало до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „ІНТРАНСАГРО” підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 12 листопада 2007 року працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „ІНТРАНСАГРО” .
Наказом директора підприємства №21 від 27.02.2009 року її звільнено з роботи на підставі п.1 ст.36 КЗпП України а.с.5\.
Згідно з довідкою підприємства №65 про нарахування та виплату заробітної плати, позивачу за період з 01.09. 2008 року по 27.02.2009 року по платіжним відомостям виплачено 13896 грн.40 коп. \а.с. 44\.
Відповідно до розрахункового листка по заробітній платі за лютий 2009 року позивачу нарахована за цей період заробітна плата в сумі 2057 грн.33 коп., в тому числі оклад 400 грн. та грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку 1657 грн.33 коп. \а.с.38\
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що наявні підстави для стягнення з відповідача грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки за період з 12.11.2007 року по 11.11.2008 року - 10 календарних днів та за період з 12.11.2008 року по 27.02.2009 року - 7 календарних днів, а всього 1679 грн.92 коп., а також стягуючи моральну шкоду в розмірі 1000 грн. суд першої інстанції зазначив, що відповідачем були порушені трудові права позивача.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд першої інстанції дійшов їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, прав та обов”язків сторін у даних правовідносинах.
Так, суд першої інстанції не дав належної оцінки тим обставинам, що позивачка відповідно до платіжної відомості за лютий 2009 року отримала 1685 грн.78 коп., про що свідчить її підпис. Позивачем в апеляційному суді визнано, що в зазначеній відомості про виплату 1679 грн.79 коп. наявний її підпис про отримання грошей, в тому числі і грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку в розмірі 1657грн.33 коп.
Слід також зазначити, що позивачка обіймала посаду головного бухгалтера підприємства і особисто проводила нарахування заробітної плати, а тому добре була обізнана про нарахування їй за лютий 2057 грн.33 коп., в тому числі 400 грн. відповідно до часу фактичної роботи в лютому 2009 року та 1657 грн.33 коп. грошової компенсації за 17 днів невикористаної щорічної відпустки.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Оскільки апеляційним судом скасовано рішення суду першої інстанції, відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України розподіл судових витрат змінюється і підлягає стягненню з позивача.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314,316, 317, 319, 324 ЦПК України, ст.ст.83, 116 КЗпП України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „ІНТРАНСАГРО” задовольнити.
Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2009 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „ІНТРАНСАГРО” про стягнення компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „ІНТРАНСАГРО” судовий збір в сумі 29 грн.75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: