Житомирський апеляційний суд
Справа №280/1714/17 Головуючий у 1-й інст. Янчук В.В.
Категорія 59 Доповідач Галацевич О. М.
12 грудня 2018 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Галацевич О.М.,
суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №280/1714/17 за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради Житомирської області, Білоус Алли Петрівни про визнання недійсними підробленої заяви про відчуження земельної ділянки та рішень органу місцевого самоврядування,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1,
на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області, ухвалене 21 серпня 2018 року суддею Янчук В.В. у м. Коростишеві, повний текст рішення складено 30 серпня 2018 року,
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у якому просив визнати недійсними: підроблену від його імені заяву від 05.06.1997 про відчуження земельної ділянки, завірену нотаріусом за реєстраційним №1509; висновок Коростишівської районної архітектури Житомирської області від 20.06.1997; рішення Коростишівської міської ради Житомирської області від 20.06.1997 №405 про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 у м. Коростишеві Житомирської області; рішення Коростишівської міської ради Житомирської області від 20.06.1997 №405 про надання дозволу ОСОБА_3 на будівництво індивідуального житлового будинку за вказаною адресою.
В обґрунтування позову зазначив, що він є власником будинку та земельної ділянки загальною площею 884 кв. м., які знаходяться по АДРЕСА_1 До вказаного будинку мала доступ ОСОБА_3, яка використавши його документи надала до архітектури Коростишівського району Житомирської області підроблену заяву написану від його імені про його згоду на відчуження земельної ділянки розміром 450 кв. м. за вказаною адресою для будівництва жилого будинку. Факт підроблення встановлений висновком експерта №1/2354 від 20.09.2016 у кримінальному провадженні №12013060190000922. На підставі підробленої заяви були прийняті оскаржувані рішення, чим порушені його права власника.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення його позову.
На його думку, суд дав неправильне тлумачення нотаріально посвідченій підробленій від його імені заяви від 05.06.1997 та помилково застосував відповідні пункти Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Суд не звернув уваги, що нотаріус не може посвідчувати справжність підпису громадянина на документі, в якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові, зокрема, щодо передачі права власності на майно. Послався також на помилковість висновку суду щодо неналежності висновку експерта, як доказу недійсності його заяви. Крім того, вказав, що маючи можливість відповідно до положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначити у своєму рішенні спосіб захисту порушеного права, який не суперечить закону, суд першої інстанції безпідставно послався на неправильність обраного ним способу захисту як підставу для відмови у задоволенні позову.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - не визнав, посилаючись на її безпідставність.
Заслухавши пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наступне.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Разом з тим, способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій статті 16 ЦК України, до яких належить: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
За змістом ч. 1 ст. 29 ЗК України (у редакції на час спірних правовідносин), припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача проводиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_3
05.06.1997 приватним нотаріусом Коростишівського нотаріального округу ОСОБА_5 засвідчено справжність підпису ОСОБА_1 на заяві адресованій голові Коростишівської міської Ради народних депутатів ОСОБА_6, відповідно до якої ОСОБА_1 не заперечує проти вилучення земельної ділянки розміром 450 кв.м. коло належного йому будинку АДРЕСА_4 в м. Коростишеві для будівництва жилого будинку ОСОБА_3 Відповідно до відомостей, що містяться в заяві, підпис особи здійснено у присутності нотаріуса та встановлено особу, яка підписала дану заяву (а.с.6).
В подальшому рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської Радинародних депутатів Житомирської області Коростишівського району №405 від 20.06.1997 ОСОБА_3 надано для будівництва індивідуального житлового будинку земельну ділянку площею 450,2 кв.м., вилучивши її з землекористування ОСОБА_1 за його згодою (а.с 16).
20.06.1997 Коростишівською районною архітектурою наданий висновок про можливість будівництва житлового будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 на земельній ділянці 450,2 кв.м., вилучивши її з присадибної ділянки ОСОБА_1 за його письмовою згодою (а.с. 17).
Рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської Ради народних депутатів Житомирської області Коростишівського району №405 від 20.06.1997 виділено ОСОБА_3 земельну ділянку площею 450,2 кв.м під індивідуальне будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 (а.с. 18).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та послався на неправильне обрання позивачем способу захисту порушеного права.
Такий висновок суду є правильним, відповідає встановленим судом обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Факт підроблення підпису в оспорюваній заяві не доведений належними та допустимими доказами. Згідно наданого позивачем висновку почеркознавчої експертизи №1/2354 від 20.09.2016, проведеної у кримінальному провадженні, не надалось можливим відповісти на питання, чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в заяві від 05.06.1997 щодо відчуження останнім земельної ділянки на користь ОСОБА_3 Лист Коростишівської місцевої прокуратури №120-992/13 від 10.01.2017 також не може бути належним доказом підтвердження підроблення підпису ОСОБА_1 Тому доводи апеляційної скарги щодо доведення факту підроблення оспорюваної заяви є безпідставними.
Посилання ОСОБА_1 на те, що нотаріус не може посвідчувати справжність підпису громадянина на документі, в якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові, зокрема, на документі, в якому стверджуються обставини щодо передачі права власності на майно (п. 144 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 № 18/5, чинної на час спірних правовідносин), є також безпідставними, оскільки земельна ділянка на той час не належала ОСОБА_1 на праві власності, а перебувала у його користуванні.
Доводи позивача про те, що земельна ділянка у визначеному законом порядку у нього не вилучалась, спростовуються змістом оспорюваного рішення №405 від 20.06.1997, відповідно до якого при наданні спірної земельної ділянки ОСОБА_3, цю земельну ділянку вилучено із землекористування ОСОБА_1 за його згодою, що відповідає ч. 1 ст. 29 ЗК України (у редакції на час спірних правовідносин).
Крім того, законність володіння спірною земельною ділянкою ОСОБА_3 з 1997 року встановлена рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 20.08.2015 у справі №280/1665/14-ц (а.с. 37-39) та додаткового доказування в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України не потребує.
Посилання ОСОБА_1 на можливість суду визначити у своєму рішенні спосіб захисту порушеного права, який не суперечить закону, на правильність висновків суду не впливають.
Інші доводи апеляційної скарги, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом було дотримано норми матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений 17 грудня 2018 року.