Провадження № 22-ц/803/3472/18 Справа № 182/3018/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Чунчева О.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
12 грудня 2018 року м.Кривий Ріг
Справа № 182/3018/16-ц
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
секретар судового засідання - Чубіна А.В.
сторони:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об' єднання "Індустріал - Сервіс",
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс» на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2018 року, яка постановлена суддею Рунчевою О.В. у місті Нікополі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 04 вересня 2018 року, -
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об' єднання "Індустріал - Сервіс" (надалі - ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс») про стягнення невиплачених при звільненні грошових коштів, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.
Посилаючись на порушення роботодавцем вимоги трудового законодавства в чатсині своєчасної та належної оплати праці, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь наступні суми: невиплачену заробітну плату в розмірі 87979,96 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 226312,58 грн. з урахуванням того, що часом затримки є період з 31 березня 2015 року по 29 листопада 2017 року, або 677 робочих днів; компенсацію за всі не використані дні щорічної відпустки в розмірі 12228,19 грн.; індексацію заробітної плати в сумі 31481,29 грн..; компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 262800,68 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 січня 2018 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Накладено арешт на нежитлову будівлю складу електрообладнання (інв. № 000752), загальною площею 2300.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 158 473 грн., що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 001/14/10К, виданого 11.02.2002 року.
В іншому відмовлено.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.
Відповідач ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що рішенням суду на користь відповідача стягнуто 500,00 грн., що є неспівмірними із застосованими судом заходами забезпечення позову.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та невірне застосування норм процесуального права. Зокрема, відповідач вважає, що судом не було надано належної оцінки неспівмірності вартості майна, яким забезпечено позов, та стягнутій сумі моральної шкоди. При цьому, вказують на те, що заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності товариства. Також, відповідач зазначає, що стягнуту суму моральної шкоди у розмірі 500,00 грн. він може сплатити у будь-який час, а тому відсутні підстави для забезпечення позову.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» - Носову В.І., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, позивача ОСОБА_1, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» та просив суд стягнути з відповідача на його користь наступні суми: невиплачену заробітну плату в розмірі 87979,96 грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 226312,58 грн. з урахуванням того, що часом затримки є період з 31 березня 2015 року по 29 листопада 2017 року, або 677 робочих днів; компенсацію за всі не використані дні щорічної відпустки в розмірі 12228,19 грн.; індексацію заробітної плати в сумі 31481,29 грн..; компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 262800,68 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 січня 2018 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Накладено арешт на нежитлову будівлю складу електрообладнання (інв. № 000752), загальною площею 2300.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 158 473 грн., що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 001/14/10К, виданого 11.02.2002 року.
В іншому відмовлено.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.
Відповідач ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що рішенням суду на користь відповідача стягнуто 500,00 грн., що є неспівмірними із застосованими судом заходами забезпечення позову.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
Відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів не відпали, як і не змінилися обставини, що зумовили їх застосування, у зв'язку з чим звернення із заявою про скасування заходів забезпечення позову є передчасним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
Згідно з ч.ч. 1, 7, 8 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд скасовує вжиті заходи забезпечення позову в тому випадку, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінилися обставини, що зумовили його застосування.
Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.
Зі змісту заяви ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» вбачається, що вимоги про скасування заходів забезпечення позову стосуються правомірності застосування вжитих заходів забезпечення позову, що є підставою для оскарження ухвали про забезпечення позову в апеляційному порядку, а не підставою для звернення із відповідною заявою про скасування заходів забезпечення позову.
Водночас правомірність ухвали про забезпечення позову від 01 січня 2018 року в апеляційному порядку не оскаржується.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» про стягнення невиплачених при звільненні грошових коштів, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди задоволено частково та стягнуто з ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.
На час постановлення оскаржуваної ухвали суду, рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року не набрало законної сили та позивачем ОСОБА_1 подано на нього апеляційну скаргу.
З огляду на вищезазначене, враховуючи, що підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів не відпали, як і не змінилися обставини, що зумовили їх застосування, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність для скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» про стягнення невиплачених при звільненні грошових коштів, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи питання про можливість скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс» - залишити без задоволення.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2018 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2018 року.
Головуючий:
Судді: