апеляційне провадження №22-ц/824/4295/2018
справа №361/5117/18
13 грудня 2018 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
розглянувши в письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку &q?но;ПРИВАТБАНК&qut;; на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області, постановлену під головування мсудді Петришин Н.М. 24 вересня 2018 року,
у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку &q?йн;ПРИВАТБАНК&qut;; до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
встановив:
В серпні 2018 року АТ КБ &q?ер;ПРИВАТБАНК&quАТ; звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто у зв&q?еп;язку із невиконанням вимог ухвали від 07 вересня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Не погодившись з постановленою ухвалою, АТ КБ &quз ;ПРИВАТБАНК&quух; подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
В апеляційній скарзі посилається на те, що суд не перевірив на підставі належних доказів інформації про смерть відповідача. Окрім того, скаржник звернувся із клопотанням про витребування спадкової справи для з&q? в;ясування інформації про спадкоємців.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи убачається, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України звернувся до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи та на запит Відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб виконкому Броварської міської ради надана відповідь, що ОСОБА_3 померла. У відповіді міститься посилання на актовий запис №725 від 26 серпня 2017 року.
З посиланням на встановлену інформацію, судом 07 вересня 2018 року постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій позивачу запропоновано надати докази наявності спадкоємців та вказати їх відповідачами.
У відповідь на цю ухвалу, АТ КБ &quom;ПРИВАТБАНК&qulo; повідомило, що немає інформації про спадкоємців, а також достовірних відомостей про смерть відповідача. Інформацію з Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб виконкому Броварської міської ради вважає такою, яка не достовірним підтвердженням факту смерті відповідача.
Одночасно скаржник звернувся із клопотанням про витребування актового запису про смерть, інформації про спадкоємців та інформації про зареєстрованих осіб за місцем реєстрації відповідача.
У зв&qu-s;язку із невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, 24 вересня 2018 року судом позовну заяву визнано неподаною та повернуто.
З такими висновками суд апеляційної інстанції погодитись не може з огляду на таке.
Відповідно до ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно із статтями 46 та 47 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу, про що зазначено у ч.1 ст.55 ЦПК України.
Під стадією цивільного процесу слід розуміти певну сукупність процесуальних правовідносин, об&qu'>;єднаних однією метою - порушення справи в суді, підготовка справи до судового розгляду, судовий розгляд тощо.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Отже, якщо на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суд встановить, що позивач чи відповідач помер, суд відмовляє у відкритті провадження. Проте з цього правила є виключення, яке застережене у цій же нормі закону - зокрема, суд відмовляє у відкритті провадження лише, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Таким чином, судом помилково постановлено ухвалу про повернення позовної заяви унаслідок невиконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, оскільки питання врегульовано іншою нормою закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Європейский суд з прав людини у справі Golder v.the United King-dom (1975) зауважив, що процесуальні гарантії, визначені в статті 6 стосовно справедливості, публічності та негайності, втрачають сенс за відсутності захисту передумов для дотримання цих гарантій, а саме - доступу до суду. Суд встановив це як невід»ємний аспект гарантій, визначених у статті 6, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавільної влади, які є основою більшої частини Конвенції. Отже, частина 1 статті 6 гарантує кожному право на подання до суду будь-яких позовів стосовно їхніх цивільних прав та обов&q?ве;язків (рішення у справі Golder v.the United King-dom (1975), п. 28-36).
У цьому ж рішення Європейський суд наголошує, що однією з основних складових у системі справедливого судочинства є доступ до процедури з усіма атрибутами судової форми контролю: держава не може обмежити або скасувати судовий контроль у певних сферах. Зацікавлена особа повинна мати можливість розгляду своєї справи в суді без надмірних правових чи практичних перепон: ускладнених чи формалізованих процедур прийняття та розгляду позовних заяв і таке інше. Відмова в правосудді забороняється.
Правовий аналіз положень процесуального закону, який регулює дії суду у разі смерті учасника справи, свідчить, що якщо до відкриття провадження у справі судом отримано відомості про смерть сторони і є підстави вважати, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі, витребування (у разі необхідності) належних доказів на підтвердження факту смерті (копії відповідного актового запису), при наявності якого вирішує питання про зупинення провадження та звернення до нотаріальних органів з метою з&quві;ясування інформації щодо правонаступників.
Відповідно до ст.379 ЦПК України порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку &qu-i;ПРИВАТБАНК&qusp; задовольнити, ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2018 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 грудня 2018 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В.Соколова