Рішення від 03.12.2018 по справі 813/2799/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2799/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії ,-

ВСТАНОВИВ:

03.07.2018 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком без застосування показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016-2017 - 5336,17 грн.;

- зобов'язати відповідача з 09.01.2018 перевести позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016-2017 - 5336,17 грн. та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 03.01.2013 року йому призначено дострокову пенсію за віком як батькові інваліду з дитинства відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (Закон №1058). З 01.04.2016 року позивача переведено на пенсію по інвалідності III групи внаслідок загального захворювання. 09.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком до Відділу обслуговування громадян в м. Трускавці Дрогобицького об'єднаного управління ПФУ Львівської області на підставі частини 3 статті 45 Закону № 1058. З 09.01.2018 року його переведено з пенсії по інвалідності III групи внаслідок загального захворювання на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 (як зазначає сам позивач вперше). Здійснено донарахування страхового стажу. Позивач вказує, що відповідачем при цьому понижено коефіцієнт зарплати з 2,54166 до 2,34881, що призвело до збереження розміру пенсії. Однак, свідомо йшов на перехід на інший вид пенсії, тому що має право на застосування середньої зарплати по народному господарству за 2016-2017 рр. - 5 336,97 грн. Оскільки відповідач не виконав вимогу заяви позивача щодо застосування середньої зарплати по народному господарству за 2016-2017 рр., останній звернувся до суду з позовом. Вказує, що після визнання його особою з інвалідністю 18.11.2013 він продовжував працювати і мав після попереднього перерахунку необхідний страховий стаж з 01.02.2015 по 02.01.2018. Відповідно до чинного законодавства, як робота в пенсійному фонді та і період одержання допомоги по безробіттю включається до страхового стажу ч.1 ст.11, ч.1 ст.24 Закону 1058. Відтак вважає, що для наявності права на застосування нової середньої заробітної плати при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на підставі ч.3 ст. 45 Закону №1058 у нього наявний страховий стаж не менше 24 місяці та перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відбувається вперше. Тому вважає, що має право на перерахунок пенсії відповідно до вищевказаної норми із застосуванням середньої заробітної плати по народному господарству відповідно до ч.2 ст.40 за 2016 - 2017 роки - 5336,97 грн. Тому, просить позов задоволити повністю.

Ухвалою суду від 06.07.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк усунув недоліки позовної заяви та надано документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвалою суду від 27.07.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання вказаного позову.

Ухвалою суду від 08.10.2018 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

В підготовчому судовому засідання 07 листопада 2018 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Статтею 10 Закону України № 1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії призначається один з цих видів за їх вибором. З 01 жовтня 2017 року позивачу перераховано пенсію із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014,2015 та 2016 роки (3 764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Згідно частини 3 статті 45 Закону України № 1058 якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Після призначення з 01.04.2016 року пенсії по інвалідності III групи внаслідок загального захворювання позивач не працював, тому відсутні підстави для застосування нової середньої зарплати при переведенні на пенсію за віком. На спростування переведення на пенсію по інвалідності вперше відповідач зазначив, що заявник вже мав призначену пенсію за віком та як батько інваліда з дитинства.

Протокольною ухвалою суду від 07 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 грудня 2018 року.

15 листопада 2018 позивач через канцелярію суду подав відповідь на відзив. Зазначив, що після встановлення йому інвалідності III групи він працював, про що свідчить донарахування стажу роботи при переході на пенсію за віком - 2 роки 9 місяців, тому має бути застосована середня зарплата для призначення пенсій.

В судовому засіданні 03 грудня 2018 року позивач просив позов задоволити. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Львівський окружний адміністративний суд встановив наступне.

03 січня 2013 року ОСОБА_1 призначено дострокову пенсію за віком як батькові інваліда з дитинства відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058). З 01.02.2015 року на підставі заяви від 12.05.2015, проведено перерахунок з урахуванням стажу, який обчислено по 28.02.2015 року, розрахунок заробітної плати залишено без змін.

З 01.04.2016 року позивача переведено на пенсію по інвалідності III групи внаслідок загального захворювання.

09 січня 2018 року позивач звернувся із заявою до Відділу обслуговування громадян в м. Трускавці Дрогобицького об'єднаного управління ПФУ Львівської області про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058. На підставі поданої заяви його переведено з пенсії по інвалідності III групи внаслідок загального захворювання на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. При переході на пенсію за віком заявнику донараховано 2 роки 9 місяців страхового стажу, однак, з них 1 рік та 2 місяці роботи до призначення пенсії по інвалідності та 1 рік 7 місяців - період перебування на обліку в центрі зайнятості після призначення пенсії по інвалідності.

23 березня 2018 року позивач звернувся до Трускавецького відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління ПФУ Львівської області із заявою в порядку Закону України “Про звернення громадян”, в якій просив надати рішення, прийняте за наслідками розгляду заяви від 09.01.2018 р.

08 квітня 2018 року позивач отримав відповідь № 10(1)К-20/03.02-10 у якій відповідач зазначив наступне. Згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менше 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії. За матеріалами пенсійної справи в період з 09.11.2001 року по 30.11.2005 року позивач отримував пенсію по інвалідності III група внаслідок загального захворювання. З 03.03.2013 року по 31.03.2016 року призначена пенсія за віком як батькові інваліда з дитинства. З 01.06.2015 року поновлено виплату пенсії за рішенням Трускавецького міського суду із застосуванням показника середньої зарплати по Україні на 2012 рік. З 01 квітня 2016 року по 08.01.2018 року ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком. 09.01.2018 року позивач подав заяву про переведення на пенсію за віком згідно частини 2 статті 40, частини 3 статті 45 Закону України № 1058, згідно якої проведено перерахунок пенсії, а саме, переведено з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію за віком.

25 квітня 2018 року позивач звернувся до Міністра соціальної політики України зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Пенсійного фонду України, на що отримав відповідь Головного управління ПФУ у Львівській області від 01.06.2016 року № 2442/К-4/705-06, в якій вказано, що у позивача відсутнє право на застосування нової середньої заробітної плати при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на підставі частини 3 статті 45 Закону України № 1058, оскільки він отримував пенсію за віком як батько інваліда з дитинства та після призначення пенсії по інвалідності III групи внаслідок загального захворювання не працював.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачає такі умови застосування середньої заробітної плати, визначеної ч.2 ст.40 цього Закону для призначення пенсії при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком:

- переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком;

- якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв в роботі.

Відповідач вказує, що оскільки позивач звільнений 31.03.2016 року, тобто після призначення з 01.04.2016 року пенсії по інвалідності ІІІ групи внаслідок загального захворювання не працював, тому відсутні підстави для застосування нової середньої зарплати при переведенні на пенсію за віком.

Покликання позивача на, що з 01.05.2016 року по 02.01.2018 року (20 місяців) отримував допомогу по безробіттю в Трускавецькому міському центрі зайнятості судом не береться до уваги, оскільки в сукупності 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії по інвалідності не набув.

Стосовно покликань позивача на врахування трудового стажу в період праці в УПФ України в м. Трускавці Львівської області за період з 01.02.2015 року по 31.03.2016 року, то такі теж не беруться до уваги, оскільки стосуються періоду до призначення пенсії по інвалідності.

Крім того, як видно з листа відповідача від 08.04.2018 року враховано, що позивач в період з 09.11.2001 по 30.11.2005 отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок загального захворювання, а з 03.03.2013 по 31.03.2016 йому призначено дострокову пенсію за віком як батькові інваліда з дитинства відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058), з 01.04.2016 по 08.01.2018 отримував пенсію по інвалідності.

Відтак, підстав вважати, що позивач 09.01.2018 року вперше переводився з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відсутні.

Питання переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії було проаналізовано у постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року в справі №21-612а14, Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року в справі № 317/4184/16-а (2а/317/2/2017), в яких Суд дійшов висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України “Про прокуратуру”) та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”), це буде нове призначення пенсії. А якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, то це не є призначенням пенсії, а є переведенням на пенсію в рамках одного закону.

Вказані висновки відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З 11 жовтня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії” (Закон України № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року), яким розд. XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” доповнено, зокрема пунктами 43, 44.

Відповідно до п. 4-3 розд. XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідно до п. 44 розд. XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Орган Пенсійного України дійшов обґрунтованого висновку, що положення пп. 44 розд. XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” підлягають застосуванню лише при першому призначенні пенсії за цим Законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, то ОСОБА_1 в період з 09.11.2001 року по 30.11.2005 року позивач отримував пенсію по інвалідності III група внаслідок загального захворювання. З 03.03.2013 року по 31.03.2016 року призначена пенсія за віком як батькові інваліда з дитинства. З 01.06.2015 року поновлено виплату пенсії за рішенням Трускавецького міського суду із застосуванням показника середньої зарплати по Україні на 2012 рік. З 01 квітня 2016 року по 08.01.2018 року ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком. 09.01.2018 року позивач подав заяву про переведення на пенсію за віком згідно частини 2 статті 40, частини 3 статті 45 Закону України № 1058, згідно якої проведено перерахунок пенсії, а саме, переведено з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію за віком.

Оскільки позивачу пенсію за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” вперше було призначено до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”(Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017 року), тому при переведенні позивача на інший вид пенсії в рамках одного закону його пенсія з 1 жовтня 2017 року підлягала перерахунку на підставі п. 4-3 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Органом Пенсійного України правомірно застосовані наведені положення законодавства.

Таким чином, суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. Відтак, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса:82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Довженка, 5/17, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885)про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.12.2018 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна