0555 Справа № 2-“А”-1424/2010
іменем України
26 січня 2010 р. м. Ясинувата
Суддя Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області Жаботинської С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги „Дітям війни” за 2007-2009 роки, -
Позивачка звернулась до суду із позовною заявою про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги згідно п. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 - 2009 роки до Управління Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецької області, посилаючись на те, що вона відноситься до категорії дітей війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. та від 22 травня 2008 р., з 01.01.2009 р. має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 %, однак сума соціальної допомоги їй виплачується не у повному обсязі. Просить відновити пропущений строк для звернення за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 р. до 31.12.2008 рік, визнати неправомірними бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Ясинуватському районі Донецької області по не нарахуванню та не виплаті йому щомісячної доплати до пенсії, зобов'язати управління ПФУ в Ясинуватському районі нарахувати та виплатити їй недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2007-2008 р. р. та з 01.01.2009 р., зобов'язати проводити нарахування та виплату їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
В судове засідання позивачка не з'явилась надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Відповідач просив справу розглянути за відсутністю його представника, надав суду письмові заперечення, в яких просив в задоволені позову відмовити, застосувати строки позовної давності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус „дитини війни” і це підтверджується відміткою у пенсійному посвідчені. Вона отримує пенсію за віком.
Вирішуючи дані правовідносини, суд керувався нормами Конституції України, Законами України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 за № 2195-1У (далі Закон № 2195), який набрав чинності з 01.01.06 р.; „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 р. за № 1058-1У із змінами ( далі Закон № 1058); „Про Державний бюджет на 2006 р.” від 20.12.05 за № 3235-1У із змінами (далі Закон № 3235); „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.06.06 р. за № 3367 (далі Закон №3367); „Про Державний бюджет на 2007р.” від 19.12.2006 р. за № 489-У із змінами (далі Закон № 489); „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. за № 107-У1 із змінами (далі Закон № 107); „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. за № 3551-Х11 із змінами (далі Закон № 3551), Бюджетним кодексом України (далі БК України); постановами КМУ від 22.04.08 р. за № 407 „Про порядок надання пільг, компенсацій та гарантій” ( далі ПКМУ № 407); від 24.10.07 за № 1261 „Про затвердження Положення Пенсійного Фонду України” (далі ПКМУ № 1261); постановою ПФУ від 30.04.02 за № 8-2 із змінами ( далі по ППФУ № 8-2); рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.07 за № 6-рп/2007 та від 22.05.08 за № 10рп/2008 ( далі рішення КСУ за № 6-рп та за № 10-рп) та іншими законодавчими актами.
За положенням ст. ст. 6, 7 Закону № 2195 в первісній редакції з моменту набрання чинності цим законом „діти війни” набували права на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за рахунок Державного бюджету України. Але на 2006 рік дію ст. 6 Закону №2195 було зупинено згідно п. 17 ст. 77 Закону № 3235, а ст. 110 цього Закону встановлено новий порядок надання „дітям війни” державної соціальної підтримки. За порядком встановленим ст. 110 Закону України № 3235 в редакції від 19.01.06 (ЗУ№2267) пільги передбачені ст. 6 Закону № 2195 запроваджувалися поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
На 2007 рік п. 12 ст. 71 Закону № 489 дію ст. 6 Закону №2195 також було зупинено, а ст. 111 Закону № 489 визначено новий порядок виплати підвищення „дітям війни”, а саме, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”). Однак, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп /2007 п.12. ст. 71 та ст. 111 Закону № 489 визнано неконституційними, тому суд визнає, що з дня ухвалення даного рішення дія п. 12. ст. 71 та ст. 111 Закону № 489 втратила чинність і позивачка з 09.07.07 мала право на отримання підвищення пенсії у розмірі визначеному ст. 6 Закону № 2195.
Пунктом 41 розділу 2 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону № 107 редакція ст. 6 Закону № 2195 була змінена і визначено, що „дітям війни”,(крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
На день подання позивачкою заяви до Ясинуватського міськрайонного суду, тобто на 08.12.2009 р, вже сплинув річний строк для звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 ч.1 КАС України, тому враховуючи заперечення з боку відповідача та не доведення суду поважних причин, внаслідок яких позивачкою процесуальний строк пропущено, суд приходить до висновку, що позивачка має право на отримання підвищення пенсії у розмірі встановленому ст. 6 Закону № 2195 з 08.12.2008.
До повноважень Управління Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецької області належать питання нарахування „дітям війни” підвищення пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ № 2195, і для його отримання від позивача не вимагається додатково звернення та надання будь яких документів.
Тому суд, враховуючи порядок сплати пенсії громадянам, визначений ст. 47 ч.1 Закону №1058 ( пенсія сплачується не пізніше 25 числа поточного місяця) та керуючись ст. 21 ч.2 КАС України, визнає неправомірними бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не сплати позивачці з 08 грудня 2008 року підвищення пенсії.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати і проводити зазначені виплати, вони задоволенню не підлягають, оскільки вирішувати спори на майбутнє суди не вправі.
Керуючись ст.ст.8, 9, 11, 69, 94, 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Ясинуватському районі Донецької області щодо не нарахування та не сплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 08 грудня 2008 р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі Донецької області провести ОСОБА_1 нарахування та сплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб з 08.12.2008 р. відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 (дві) грн. 26 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя: