№ 2-а-34/10
15 січня 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О.О., при секретарі Михайлюковій Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка справу адміністративного судочинства за позовом
ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Микитівському районі м. Горлівки про перерахунок основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та стягнення недоотриманої суми пенсії,
Звернувшись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 просить:
- визнати дії УПФУ у Микитівському районі м. Горлівки щодо відмови в перерахунку та виплаті на його користь недоотриманої суми основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров'ю, неправомірними;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його основної та додаткової пенсії у відповідності з вимогами ст.ст. 49,50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та ст.58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, в розмірі шість мінімальних пенсій за віком як інваліду-чорнобильцю 3 групи, та 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.10.2009 р.,
посилаючись на те, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 3 групи та перебуває на обліку в УПФ України у Микитівському районі м. Горлівки.
Відповідно до ст.49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до ст.50 вказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 50% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з Законом України „Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Крім того, відповідно до п.4 ст.54 ЗУ „ Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у всіх випадках розміри пенсій інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильської катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином за 10-11.2009 р. відповідач недоплатив йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 348,60 грн., та основної пенсії згідно ст.54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 2.378,20 грн.
У зв'язку з цим він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, але отримав відмову у цьому, яку вважає неправомірною.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність та з посиланням на підтримання позову.
Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України у Микитівському районі м. Горлівки, будучи належним чином сповіщеним про час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, надавши письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив розглядати справу без участі представника, а також виклав підстави незгоди з позовом, зазначивши наступне:
Розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, Законом України „Про Державний бюджет”, а також нормативно-правовими актами КМУ.
Конституцією України (стаття 92) визначено перелік норм, які встановлюються виключно законами України.
Так, виключно законами України встановлюються форми і види пенсійного забезпечення. На розміри пенсій Конституція України такий обов'язок не поширює.
Відповідно до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення <...> виконання Конституції і Законів України.
Згідно зі статтею 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання.
Відповідно до п.п. 12,13,14,15,17 пункту 29 розділу П Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” з 01.01.2008 р. внесені зміни до статей 50,51,52,54,67 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стаття 50 передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. зміни до законодавчих актів, які були внесені Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, а саме: до статей Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього Рішення, тобто з 22.05.2008 р.
З метою реалізації права на соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова КМУ від 28.05.2008 р. №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка набрала чинності з 22.05.2008 р., якою також передбачено, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам III групи виплачується у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи конституційну норму щодо обов'язкового виконання постанов КМУ, Управлінням ПФУ у Микитівському районі м. Горлівки при визначені розміру додаткової пенсії позивача було правомірно застосовано вказані вище постанови КМУ.
На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом Ш групи, що підтверджується посвідченням серії А № 067347, виданим 28.05.1996 р. та довідкою МСЕК від 08.12.2003 р.
На звернення позивача від 13.10.2009 р. листом відповідача від 26.10.2009 р. було відмовлено позивачу у перерахунку основної та додаткової пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (надалі спеціальний закон), оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4.
Стаття 49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлює пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Нормами ст.54 даного Закону визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” від 28.12.2007 р. №107-VI (надалі - Закон №107) були внесені зміни, в тому числі й до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (пункт 28 розділу II).
Частина 3 статті 54 та стаття 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції Закону №107) встановлюють нижчі розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а також розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у процентному співвідношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 р. визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України”, якими з 01.01.2008 р. були внесені зміни до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зокрема, і до статей 50,54.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює у протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У пункті 6 рішення КСУ зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.
Враховуючи викладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, чинній до внесення змін Законом №107.
Частина 3 статті 54 Закону України „Про статус на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (із змінами, внесеними згідно із Законом №3108-IV від 17.11.2005 р.) визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відносно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (загальний закон), у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35).
Зазначене посвідчує, що після внесення змін у частину 3 статті 54 спеціального закону (17.11.2005 р.), обчислення і призначення пенсії по інвалідності здійснюється за правилами загального закону, внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений у залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.
Пунктом 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частина ч.4 ст.54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст.50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії I, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам Ш групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст.53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Статтею 67 цього Закону встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до I категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум”, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, згідно ст.1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Обґрунтування відповідачем своєї позиції з посиланням на застосування у межах спірних відносин постанов Кабінету Міністрів України спростовується також приписами пункту першого та шостого ст. 92 Конституції України, статті 71спеціального Закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом другим преамбули, частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини першої статті 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень загального Закону якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із Законом (Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), закони України на інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, для позивача, як інваліда ІІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, I категорії, нижній розмір державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Відповідач в своїй відмові в перерахунку пенсії від 26.10.2009 р. послався на постанови КМУ від 28.05.2008 р. №530, фактично зменшивши розмір пенсії позивачу, встановлений ст.ст. 49, 50, 54 ч.4 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, порушивши ч.3 ст.113 Конституції України.
Відповідно до ст.9 КАС України у разі невідповідності будь-якого нормативно-правового акту Конституції або закону України суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме ст.ст. 49, 50, 54 ч.4 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позивач звернувся із заявами про перерахунок основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю до відповідача 13.10.2009 р.
Відповідно до вимог ч.4 ст.45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ст.ст. 35 ч.1, 38 ч.2, 42 ч.3 та 48 ч.5 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, перерахунок пенсії позивачу за його заявою відповідач повинен здійснити з 01.10.2009 р.
Тому суд вважає необхідним визнати неправомірними дії УПФ України у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу відповідно до норм ст.ст. 49,50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХП від 28.02.1991 р. та з обов'язати відповідача перерахувати та виплачувати з 01.10.2009 р. позивачу як інваліду третьої групи пенсію в розмірі відповідно до норм ст.ст. 49,50,53,54,67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХП від 28.02.1991 р.
Керуючись ст.ст. 160-161 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Микитівському районі м. Горлівки про перерахунок основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та стягнення недоотриманої суми пенсії задовольнити.
Визнати дії Управління пенсійного Фонду України у Микитівському районі м. Горлівки Донецької області у відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до норм ст.ст. 49,50,54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХП від 28.02.1991 р. неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Микитівському районі м. Горлівки Донецької області перерахувати та виплачувати з 01.10.2009 р. ОСОБА_1 як інваліду третьої групи пенсію в розмірі відповідно до норм ст.ст. 49,50,53,54,67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХП від 28.02.1991 р.
На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляція протягом 20 днів, після подання протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі (21.01.2010 р.) заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: