Справа № 2-99/10
27 січня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О.О., при секретарі Орловій Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Державного підприємства “Шахта ім. Ю.О. Гагаріна” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
ОСОБА_1 05.11.2009 р. звернувся до суду з позовом по спору, що виник до ДП “Шахта ім. Ю.О. Гагаріна”, у заяві від 27.01.2010 р. уточнив первісно заявлені позовні вимоги і просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 12.155,66 грн., пославшись на те, що в період з 01.08.2003 р. по 12.01.2009 р. він знаходився з відповідачем у трудових відносинах.
На день звільнення відповідач винен був йому заробітну плату в сумі 1.835,91 грн., яку в порушення ст.ст.44,116 КЗпП України йому фактично було виплачено 29.01.2009 р.
Внаслідок цієї обставини на підставі ст.117 КЗпП України відповідач має виплатити йому середній заробіток в сумі 12.155,66 грн. за час затримки розрахунку з 12.01.2009 р. по 29.12.2009 р., виходячи з його середньоденного заробітку 50,23 грн.
Представник відповідача - ДП “Шахта ім. Ю.О. Гагаріна” за довіреністю ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що на час розгляду справи по суті відповідач з позивачем розрахувався в повному обсязі.
Щодо вимог стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку вважає, що позивачем пропущений передбачений статтею 233 КЗпП України строк звернення до суду.
Заслухавши сторони, дослідивши надані сторонами докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ДП “Шахта імені ОСОБА_3” з 01.08.2003 р. по 12.01.2009 р., про що свідчать накази про прийняття на роботу та звільнення з роботи, записи у трудовій книжці позивача (копії - в матеріалах справи).
Згідно довідці ДП “Шахта ім. Ю.О. Гагаріна” від 18.09.2009 р. за №9/2211 станом на 01.09.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі склала 1.835,91 грн. (вихідна допомога).
За довідкою ДП “Шахта імені ОСОБА_3” від 30.12.2009 р. за № 19/3599 заборгованість погашена у повному обсязі (п/п №1133 від 29.12.2009 р.).
Тож на час розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем по розрахунковим сумам відсутня.
У відповідності до частин 1,2 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Оскільки затримка розрахунку мала місце, суд вважає позовні вимоги стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку обґрунтованими за своєю суттю.
Вирішуючи питання про розмір належних до виплати сум, суд враховує наступне:
Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. №13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” при визначені сум відшкодування за час затримки розрахунку необхідно враховувати розмір спірної суми, на яку мав право працівник, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин.
Сума середньоденного заробітку визначена відповідачем в розмірі 50,23 грн., що підтверджено відповідною довідкою від 18.09.2009 р. за № 1-8/2211 (в матеріалах справи). Цей розмір сторонами не спростований.
Виходячи з цього, сума середнього заробітку за 244 дні затримки розрахунку з 12.01.2009 р. по 29.12.2009 р. включно (з урахуванням вихідних і святкових днів) складає 12.256,12 грн. = 50,23 грн. * 244 дні.
Проте, враховуючи ту обставину, що сума заборгованості при звільнені позивача складалась з суми вихідної допомоги в розмірі 1.835,91 грн., була виплачена відповідачем добровільно 29.12.2009 р., суттєву нерозмірність цієї суми із сумою середнього заробітку за час затримки розрахунку (12.256,12 грн.), суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі 1.835,91 грн.
Ця сума підлягає стягненню на користь позивача з відповідача, винного у затримці розрахунку.
При цьому суд не зважає на посилання відповідача на ту обставину, що позивачем пропущений передбачений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду, оскільки ці доводи суперечать вимогам частини другої зазначеної статті.
На підставі ст.117 КЗпП України, керуючись ст.ст.209,212-215,88 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Шахта ім. Ю.О. Гагаріна” на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 1.835 грн. 91 коп.,
а також на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн., витрати по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи в сумі 120 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.