Справа № 2-80/10
27 січня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О.О., при секретарі Орловій Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Державного підприємства “Шахта ім. Ю.О. Гагаріна” про відшкодування моральної шкоди,
Позивач, який 28.10.2009 р. звернувся з дійсним позовом до суду, просить стягнути з відповідача на свою користь 40.000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що він працював на підприємствах вугільної промисловості з 1985 р., в тому числі з 2004 р. - на підприємстві відповідача, 21.09.2008 р. був звільнений за станом здоров'я.
Під час виконання підземних робіт він отримав професійне захворювання - пневмоконіоз, що потягло за собою стійку втрату ним професійної працездатності.
Після проходження ним тривалого лікування в умовах стаціонару висновком МСЕК йому вперше з 16.09.2008 р. встановлено 40% втрати професійної працездатності.
Вважає, що правовідносини між ним і відповідачем по відшкодуванню моральної шкоди в даному випадку повинні регулюватися ст.ст.23,268 ЦК України і ст.237-1 КЗпП України.
Заподіяння шкоди його здоров'ю спричинило виникнення морального збитку, що полягає в наступному: він зазнав та зазнає особливі моральні страждання, оскільки втрачено частину нормальних життєвих функцій його організму, тривалий час він змушений проходити лікування в умовах стаціонару, випробовуючи при цьому фізичний біль та душевні страждання, пов'язані з переживаннями з приводу необоротної втрати здоров'я. Через встановлені йому МСЕК обмеження до фізичної праці він не може продовжувати працю, пов'язану з будь-якими навантаженнями. В нього хронічні болі у грудях, суглобах, кашель, безсоння, він непокоїться за своє здоров'я. Усім цим порушені його плани на подальше життя.
Моральну втрату оцінює в 40.000 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позов за наведених у позовній заяві підстав.
Відповідач - Державне підприємство „Шахта ім. Ю.О. Гагаріна” у судове засідання явку представника не забезпечив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову суду не надав, тому в силу ч.4 ст.169 ЦПК України суд ухвалив про розгляд справи на підставі наявних у ній даних та доказів без відповідача.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:
Судом встановлено, що при виконанні трудового обов'язку на ДП “Шахта ім. Ю.О. Гагаріна” ОСОБА_1 зазнав ушкодження здоров'я:
Згідно довідки МСЕК від 22.09.2008 р. позивачу з 16.09.2008 р. вперше встановлено 4 0% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням пневмоконіозом на строк до 22.09.2010 р., та він визнаний інвалідом 3 групи.
З пояснень позивача, наданих ним копій медичних документів вбачається, що внаслідок ушкодження ним здоров'я у зв'язку з виконанням трудового обов'язку, він змушений проходити постійне лікування, приймати медичні препарати, а також, що змінився образ його життя, що потребує від нього додаткових зусиль для її організації.
Наведені докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, зв'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює позивачу фізичні і моральні страждання, обмежує його можливість вести звичний йому спосіб життя, що, зокрема, встановлено висновком МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності, групи інвалідності, про заборону важкої фізичної праці, у підземних умовах, в контакті з пилом, токсичними газами, про необхідність постійного лікування, зокрема, медикаментозного, санаторно-курортного.
У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, що він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” роз'яснено, що моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з порушенням нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.
Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, зв'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому моральні і фізичні страждання.
При цьому суд вважає, що позивач правомірно просить покласти обов'язок по відшкодуванню позивачу моральної шкоди, на відповідача - „Шахта ім. Ю.О. Гагаріна” за наступних підстав:
Позивач є особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.
Проте відповідно до ст.77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 р. №3235-ІV з метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом №3235-IV зупинено на 2006 рік дію абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту “е” пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Цим Законом виключено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України по сплаті сум відшкодування моральної шкоди застрахованим особам.
З а вимогами ст.237-1 КЗпП України у випадку, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя, відшкодування морального збитку здійснюється власником підприємства.
При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує ступінь втрати позивачем професійної працездатності, обґрунтованість позивачем вимушених змін у його можливій подальшій професійній діяльності, зв'язаної із забороною важкої фізичної праці, у підземних умовах, в контакті з пилом, токсичними газами, з необхідністю постійного лікування, і дістає висновку про часткове задоволення позову у розмірі 15.000 грн.
На підставі ст.ст.23,1167 ЦК України, ст.237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.209,212-215,88,226 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Шахта ім. Ю.О. Гагаріна” на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудового обов'язку, 15.000 грн.,
а також на користь держави судовий збір в розмірі 150 грн., витрати по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи в сумі 15 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.