33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"02" лютого 2010 р. Справа № 5/213
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дар" в особі структурного підрозділу ТОВ "Агро-Дар" в м. Луцьку
до відповідача Кооперативного підприємства Зарічненської райспоживспілки
про стягнення в сумі 29 897 грн. 81 коп.
Суддя Войтюк В.Р.
Представники:
Від позивача : не з'явився
Від відповідача : не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Дар" в особі структурного підрозділу ТОВ "Агро-Дар" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Кооперативного підприємства Зарічненської райспоживспілки про стягнення 18 047 грн. 38 коп. заборгованості, 9 023 грн. 69 коп. пені, 1 000 грн. 00 коп. штрафу, 148 грн. 33 коп. 3% річних, 1 678 грн. 41 коп. інфляційних, всього 29 897 грн. 81 коп.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. У попередньому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Дирекція Кооперативного підприємства Зарічненської райспоживспілки повідомила, що станом на 10 серпня 2009 року за ними рахувалась заборгованість в розмірі 23047,38 грн. за поставлений Позивачем товар.
Платіжним дорученням № 999 від 16 жовтня 2009 року відповідач перерахував частину заборгованості в розмірі 2000,00 гривень, платіжним дорученням № 1068 від 06 листопада 2009 року перерахував 3000,00 гривень, платіжним дорученням № 23 від 18 січня 2010 року перерахував всю заборгованість в розмірі 18047,38 гривень.
Станом на момент розгляду справи в суді вся заборгованість перед позивачем погашена.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 193, 198, 233 ГК України, та ст.ст.36,59 ГПК України, дирекція Кооперативного підприємства райспоживспілки просить прийняти докази по погашенню заборгованості, та не стягувати суму пені - 9023,69 грн., суму штрафу - 1000,00 гри., 3 % річних в розмірі - 148,33 грн., втрат, інфляційних нарахувань - 1678,41 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на таке.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу №118/09 від 10.08.2009 року СП «Агро-Дар»ТОВ «Агро-Дар»в м.Луцьк взяло на себе зобов'язання передавати у власність покупця - Кооперативне підприємство Зарічненської райспоживспілки (надалі КП Зарічненської РСС ), товар партіями у відповідності до замовлень (п. 1.1 договору), КП Зарічненської РСС зобов'язувалась протягом 21 календарного дня з моменту отримання продукції, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок постачальника - СП «Агро-Дар»ТОВ «Агро-Дар»в м.Луцьк сплатити вартість отриманого товару.
На виконання умов договору позивачем - СП «Агро-Дар»ТОВ «Агро-Дар»в м.Луцьк поставлено відповідачу - КП Зарічненської РСС товар згідно видаткової накладної № 4326 від 10.08.2009р. на загальну суму 23047,38 грн.
Будь-яких претензій зі сторони відповідача щодо виконання умов договору на адресу позивача не надходило.
Станом на день звернення до суду в порушення умов договору вартість отриманого товару КП Зарічненської РСС на суму 18047,38 грн. не оплачено. Борг погашено у процесі вирішення спору.
За таких обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 18047,38 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки відсутній предмету спору .
У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за порушення термінів розрахунку передбачених п. 5.1 договору купівлі-продажу, покупець - КП Зарічненської РСС сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки оплати. Враховуючи викладене, позивачем нараховано пеню за період з 01 вересня 2009 року по 09 грудня 2009 року, сума якої складає 9 023 грн. 69 коп.
Суд зазначає що згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений в законі може бути збільшений у договорі.
Пунктом 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»№ 01-8/211 від 07.04.2008р. передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, а тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України.
Положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
Таким чином, враховуючи положення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” суд стягує пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по договору № 118/09 від 10.08.09 р. в сумі 1 013 грн. 62 коп.
Крім того, пунктом 6.3. договору купівлі-продажу передбачено, що у разі прострочення оплати за поставлений Товар понад 90 календарних днів, Покупець - КП Зарічненської РСС сплачує штраф у розмірі 1000 грн.
Оскільки прострочення відповідача по оплаті послуг передбачених договором має місце, то позовні вимоги про стягнення 1 000 грн. 00 коп. штрафу є підставними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно обґрунтованого розрахунку позивача інфляційні нарахування за період з 01.09.2009р. по 09.12.2009р. становлять 1678,41 грн., та 3% річних за цей же період становлять 139,43 грн.
Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 80, 682-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Кооперативного підприємства Зарічненської райспоживспілки (Рівненська область, Зарічненський район, смт. Зарічне, вул..Фестивальна, 12, код ЄДРПОУ 30717592) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Дар»в особі в структурного підрозділу ТОВ «Агро-Дар»в м. Луцьку 43001, м. Луцьк, вул. Володимирська, 55, ЄДРПОУ 34890683, 1013,62 грн. пені, 1000,00 грн. штрафу, 148,33 грн. 3% річних, 1678,41 грн. інфляційних нарахувань, 221,00 грн. грн. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, та 175 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити у позові в частині стягнення 8010,07 грн. пені.
4.Припинити провадження в частині стягнення 18047,38 грн. заборгованості.
5.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
підписано "03" лютого 2009 р.