33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"02" лютого 2010 р. Справа № 3/13
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Здолбунівський завод будівельних матеріалів»
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Аналог”
про стягнення заборгованості в сумі 10970 грн. 94 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : представник Бабак Л.В. (довіреність №07/09/09 від 07.08.2009 року)
від відповідача : представник не з'явився
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Відкрите акціонерне товариство «Здолбунівський завод будівельних матеріалів»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналог»про стягнення 10970 грн. 94 коп., з них: 9730 грн. 00 коп. основний борг, 845 грн. 34 коп. пеня, 272 грн. 44 коп. інфляційні витрати, 123 грн. 16 коп. три відсотка річних.
В судовому засіданні представник позивача ствердила, що відповідачем після порушення провадження у справі суму основного боргу в розмірі 9730 грн. 00 коп. оплачено частково в розмірі 5730 грн. 00 коп., що підтверджується наданою копією платіжного доручення №2 від 06.01.2010 року та просить суд задоволити позов.
З огляду на вищевказане, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 5730 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300105375632.
Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити справу без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
При винесенні рішення суд
09.07.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Здолбунівський завод будівельних матеріалів»(далі -Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аналог" (далі -Покупець) укладено договір купівлі-продажу №1-0907 (далі -Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити, цеглу М-75 (далі -Товар).
Відповідно до п.2.1 Договору вартість товару складає -930 грн. 00 коп. за тис.штук.
Відповідно до п.2.2 Договору оплата вартості товару здійснюється на протязі десяти банківських днів з моменту передачі товару покупцю згідно накладних.
Позивач на підставі довіреності №285 від 09.07.2009 року, накладних № 0000960 від 13.07.2009 року, № 0000965 від 13.07.2009 року відвантажив цеглу М-75 за ціною 930 грн./т. штук в кількості 11 (одинадцять) тисяч штук на загальну суму 10230 грн. 00 коп. На момент розгляду справи сума боргу відповідачем частково погашена та становить 4000 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, пункт 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.4.2. Договору за прострочення платежу Покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення, що згідно з розрахунком наданим позивачем в період з 28.07.2009 року по 28.12.2009 року становить 845 грн. 34 коп., розрахунок перевірено судом та визнано вірним.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на суму боргу за період з 01.09.2009 року по 30.11.2009 року нараховано індекс інфляції, який становить 272 грн. 44 коп.. Судом перевірено розрахунок та визнано вірним.
Позивачем на суму боргу за період з 28.07.2009 року по 28.12.2009 року нараховано три відсотки річних, що становить 123 грн. 16 коп.. Судом перевірено розрахунок та визнано вірним.
06.10.2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою протягом семи банківських днів провести розрахунок за відвантажені товари в сумі 10230 грн. 00 коп., яку відповідачем залишено без задоволення.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4000 грн. 00 коп. основного боргу, 845 грн. 34 коп. пені, 272 грн. 44 коп. інфляційних витрат та 123 грн. 16 коп. три відсотки річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.49, п.1-1. ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу в розмір 5730 грн. 00 коп. припинити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналог» (33000, м.Рівне, провул.Робітничий, 3-а, код ЄДРПОУ 31126497) на користь Відкритого акціонерного товариства «Здолбунівський завод будівельних матеріалів»(35700 Рівненська обл., м.Здолбунів, вул.Шевченка, буд.1, код ЄДРПОУ 01205017, р/р №26003123971 в ВАТ «РБ Аваль», МФО 380805) 4000 грн. 00 коп. основного боргу, 845 грн. 34 коп. пені, 272 грн. 44 коп. інфляційних витрат, 123 грн. 16 коп. три відсотки річних, а також витрати на оплату державного мита в розмірі 52 грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 113 грн. 28 коп..
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю.А.
Повний текст рішення суддею підписано "04" лютого 2010 року