Справа №22ц - 2386
Головуючий в 1 інстанції:
Рябова О.Д. Категорія: 20 Доповідач: Майданік В.В.
2008 року жовтня місяця 07 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Бауль Н.М., суддів: Вадзінського П.О., Майданіка В.В.
при секретарі Шевардіній К.Г.
роглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою в.о. прокурора Дніпровського району м.Херсона в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 07 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 (треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, прокурор Дніпровського району м.Херсона) про визнання недійсним договору дарування квартири, визнання дійсним договору купівлі-продажу вказаної квартири та визнання права власності на квартиру, -
28 травня 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_4 з вказаним позовом до ОСОБА_9 (треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, прокурор Дніпровського району м.Херсона).
В обгрунтування позовних вимог, пославшись на ст.ст.203, 215, 235 та 719 ЦК України, вказала, що 05.02.2007 року позивач купив у відповідачки, сплативши їй гроші в сумі 123725грн. та одержавши від неї відповідну розписку про отримання грошей, квартиру АДРЕСА_1. Проте через сімейні обставини позивач вирішив оформити договір дарування, що і було зроблено на його пропозицію. Зазначений договір було нотаріально посвідчено 05.02.2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_10 за реєстром №50. Через пред"явлення прокурором до позивача позову в інтересах сестри колишнього власника зазначеної квартири про визнання на неї права власності та вилучення з чужого незаконного володіння, він вирішив звернутися з вказаним позовом.
Рішенням суду від 07.08.2008 року позовні вимоги були задоволені. Було визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 05.02.2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10; було визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 05.02.2007 року; за позивачем було визнано право власності на зазначену квартиру.
В апеляційній скарзі в.о. прокурора Дніпровського району м.Херсона в інтересах ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зокрема, вказав, що в порушення п.4 ст.201 ЦПК України суд не призупинив провадження по зазначеній справі, незважаючи на те, що у провадженні того ж суду знаходиться інша цивільна справа з тим самим предметом спору - визнання права
власності на зазначену квартиру. Вказане стало причиною ухвалення передчасного судового рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
Згідно договору дарування від 05.02.2007 року, посвідченому приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованому в реєстрі за №50 та підписаному обома сторонами договору, ОСОБА_9 подарувала, а позивач ОСОБА_4 прийняв у дар однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Зазначена квартира належала дарувальнику на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 27.12.2006 року та зареєстрованого Херсонським державним БТІ 28.12.2006 року (а.с.6).
Згідно копії позовної заяви по цивільній справі, яка в теперішній час перебуває у провадженні Дніпровського районного суду м.Херсона, продавцем за вказаним договором купівлі-продажу від 27.12.2006 року був третя особа ОСОБА_7, якому її продав за договором купівлі-продажу від 24.11.2000 року, діючи від імені власника ОСОБА_11, третя особа ОСОБА_6 (а.с.10-11) . Вказана позовна заява про визнання права власності на спірну квартиру та вилучення її з чужого незаконного володіння подана прокурором Дніпровського району м.Херсона в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_4 (треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9.).
Відповідно до розписки від 05.02.2007 року ОСОБА_9 отримала від позивача гроші в сумі 123725грн. (еквівалент 24500 доларів США) в рахунок продажі останньому зазначеної квартири; при цьому чоловік продавця ОСОБА_8 не заперечував проти зазначеної угоди (а.с.7).
Допитані в судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_9 та третя особа ОСОБА_8 позовні вимоги визнали та підтвердили пояснення позивача.
Задовольняючи позов і визнаючи договір дарування недійсним, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що зазначений договір дарування є удаваним правочином, який вчинено для приховання іншого правочину - договору купівлі-продажу квартири, а тому правовідносини між сторонами регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Встановивши зазначене, суд першої інстанції на підставі ст.ст.220 ч.2, 235 та 719 ЦК України обгрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Обставини справи судом з"ясовані в повному обсязі, висновки суду відповідають встановленим обставинам і підтверджуються належними доказами.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки не спростовують висновків суду і не підтверджені належними доказами.
Таким чином, рішення суду, яке постановлено при повному та всебічному з"ясуванні та дослідженні обставин справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу в.о. прокурора Дніпровського району м.Херсона в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 07 серпня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.