Справа №22ц-2310, 2008 р Головуючий у 1-й інстанціїЗубов О.С. Категорія 39 Доповідач - Лісова Г.Є.
2008 року жовтня місяця 1 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Лісової Г.Є. Суддів : Семиженка Г.В.
Приходько Л.А. при секретарі Драгомарецькій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 липня 2008 року за позовом ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» до Херсонського обласного фонду милосердя та здоров»я, ОСОБА_2, Херсонської міської Асоціації журналістів «Південь» про спростування поширених відомостей, що не відповідають дійсності та відшкодування моральної шкоди
встановила:
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14 липня 2008 року в задоволенні позовних вимог ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» до Херсонського фонду милосердя та здоров»я, ОСОБА_2, Херсонської міської Асоціації журналістів «Південь» про спростування відомостей поширених в статті «Новий старий глава ХБК» опублікованій 21.06.2007 року в газеті «Вгору» та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
У судовому засіданні представник ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просить рішення суду скасувати як незаконне.
ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, вважає, що її слід відхилити як безпідставну.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що її слід відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про спростування відомостей викладених в статті ОСОБА_2 «Новий старий глава ХБК», а саме: «Интересно, что все это время, пока комбинатом столь «успешно» руководил член БЮТа ОСОБА_3, председателем наблюдательного совета ХБК был ОСОБА_4 - руководитель местной Партии Регионов. И, похоже, никакие политические распри их лидеров не мешали им дружно и согласованно хозяйничать на комбинате. Увы, комбинату от этого лучше не становится...» і опублікованих в газеті «Вгору» 21.06.2007 року, суд правильно виходив з того, що за своїм характером ці відомості мають оціночне судження, а тому редакція газети не повинна нести за них відповідальність, тому що відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання
оціночних суджень.
Як вбачається зі змісту статті, висловлювання, яке просить спростувати ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» не містить фактичних даних, а тому суд обгрунтовано витлумачив його як таке, що є оціночним судженням. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст. 34 Конституції України, а також закріплене в ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 p., яка відповідно до ст.9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України в п.11 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немаинової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.
Отже, рішення судом постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.