Справа № 11а-1094/08 Головуюча у 1-й інстанції
Венглєвська Н.Б. Категорія ч.1 ст.286 КК України Доповідач Чупина С.П.
14 жовтня 2008 р.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
Головуючого Годуна В.А.
Суддів Бугрименка В.Г., Чупини С.П.
З участю прокурора Литвиненка О.О. Захисника-адвоката ОСОБА_2 Засудженого ОСОБА_3
Потерпілої ОСОБА_4
Представника потерпілої ОСОБА_5
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією представника потерпілої на вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 3 липня 2008 року, -
встановила :
Цим вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянин України,
в силу ст.8 9 КК України судимості не має, засуджений за ч.1 ст.28 6 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінальної-виконавчої системи, періодично з'являтися для реєстрації у вказані органи
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 732 грн в рахунок відшкодування матеріальних збитків, 3000 грн - моральної шкоди, 250 грн судових витрат.
Вирішено питання щодо речових доказів та інших судових витрат.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 12 лютого 2008року близько 8 годин ранку, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись з швидкістю близько 50км/год, виконавши поворот з
вулиці Кудрі на вулицю Асканійська та продовжуючи рух у західному напрямку вулиці Асканійська в смт Чаплинка Херсонської області не впорався з керуванням автомобіля, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 10.1, 10.2, 13.3, 12.1 Правил дорожнього руху України та допустив дотиковий наїзд на пішохода ОСОБА_4 спричинивши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В своїй апеляції представник потерпілої вказує, що суд не прийняв до уваги, що засуджений ОСОБА_3 скоїв злочин в стані алкогольного сп'яніння, не мотивував у вироку, чому не призначив засудженому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, в ході досудового та судово слідства на дано правової оцінки та не з'ясовано ступінь вини ОСОБА_3 у відповідності до ст.135 КК України «залишення в небезпеці», суд не обгрунтовано не задовольнив цивільний позив в повному обсязі в частині відшкодування моральної шкоди, вважає, що призначене засудженому покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину і є явно м'яким. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В запереченнях на апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає, що суд постановив законний і обгрунтований вирок, і просить вирок залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважає, що апеляція представника потерпілої безпідставна, потерпілу ОСОБА_4 і представника потерпілої, які підтримали апеляцію, адвоката та засудженого ОСОБА_3, які просять залишити вирок без зміни, і в останньому слові засуджений ОСОБА_3 просить вирок залишити в силі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції та заперечення на апеляцію, колегія суддів визнає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується ретельно дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме показаннями потерпілої ОСОБА_4, свідка - очевидця ОСОБА_6, показаннями самого засудженого ОСОБА_3, зазначенні показання повністю узгоджуються між собою, також висновками судово-медичної експертизи(а.с.46) , яким суд дав належну оцінку, та є обгрунтованим.
Злочинні дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.28б КК України кваліфіковані правильно.
Судова колегія визнає, що в судовому засіданні суд першої інстанції, ретельно дослідивши наявні докази, встановив, що ОСОБА_3 скоїв злочин знаходячись в тверезому стані.
Суд в мотивувальній частині вироку зазначив, що покарання ОСОБА_3 призначає в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, і оскільки в резолютивній частині суд не вказав додаткове покарання, то вважається, що він його засудженому не призначав.
Відповідно до вимог ст.27 5 КПК України розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. Оскільки ОСОБА_3 обвинувачення за ст.135 КК України не пред'являлося тому суд не мав права в судовому засіданні розглядати таке обвинувачення.
На думку колегії судів суд детально дослідив докази завдання моральної шкоди потерпілій ОСОБА_4 і обгрунтовано визнав розмір її відшкодування.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що призначене засудженому ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, при його обрані суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, а також усі обставини справи, і яке є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію представника потерпілої залишити без задоволення, а вирок Чаплинського районного суду Херсонської області від 3 липня 2008 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.