23 жовтня 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: судді Парапана В.Ф.
Суддів: Панасенкова В.О., Громіка Р.Д.
при секретарі: Попової Л.М., роз, тянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства '"Автопідприємство-15107" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
встановила:
У квітні 2008р. позивач звернувся до суду з позовом, у якому вказував, що з січня 2007 року він працював на посаді начальника відділу експлуатації відкритого акціонерного товариства "Автопідприємство-15107" (далі-ВАТ «АТП-15107»).
Наказом №13-к від 14.04.2008р. ОСОБА_1 звільнено з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України - у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин трудових обов'язків.
Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач, уточнивши вимоги, просив суд скасувати наказ №13-к від 14.04.08р. про звільнення його з роботи, поновити його на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду у сумі 10000 грн.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на додерження норм законодавства при звільнені позивача з роботи.
Рішенням суду від 11 липня 2008року у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, які мають значення для справи, недоведені обставин, яві суд вважав встановленими та на невідповідність висновків суду обставинам справи і на порушення судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Позивач заявив вимоги про скасування наказу ВАТ «АТП-15107» від 14.04.2008р. про його звільнення з роботи начальника відділу експлуатації - ВАТ «АТП-15107» за систематичне невиконання без поважних причин своїх функціональних обов'язків за п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, поновлення на роботі на посаді начальника відділу експлуатації
Справа № 22ц-4393/08 Категорія ЦП: 52
Головуючий у першій інстанції: Гукаленко О.О. Доповідач Парапан В.Ф.
ВАТ «АТП-15107», стягнення заробітку за час вимушеного прогулу з 14.04.2008р. по 23.10.2008р.-день розгляду справи у суді апеляційної інстанції та моральної шкоди у розмірі 10000грн.
Відмовляючи в позові, суд виходив із того, що позивач був законно звільнений із роботи, оскільки він систематично не виконував свої трудові обов'язки. Проте з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, тому що вони не відповідають вимогам закону та матеріалам справи.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України тудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника відділу експлуатації ВАТ «АТП 15107» з 04.01.2007р. по 14.04.2008р.
У своїх позовних заявах та в заяві на ім'я прокурора Білгород - Дністровської міжрайонної прокуратури ОСОБА_1, оскаржуючи своє звільнення з роботи, зазначав, що він був звільнений з роботи за свої критичні висловлювання на адресу голови правління ВАТ «АТП 15107» та у зв'язку із подачею скарги в правоохоронні органи на його незаконні дії та на факти фальсифікації документів.
Ці твердження ОСОБА_1 заслуговують на увагу, оскільки за незначний період роботи на посаді начальника відділу експлуатації, він наказам голови правління ВАТ «АТП 15107» чотири рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, і як зазначено в наказах, - за невиконання своїх трудових обов'язків. Причому перше стягнення на нього було накладено 22.03.2007р., тобто через 2 місяця і 18 днів коли він почав працювати на цієї посаді.
Позивач також зазначав, що відповідачем був порушений порядок застосування дисциплінарних стягнень, оскільки йому не було запропоновано надати письмові пояснення з цього приводу та, що він не був повідомлений про ці стягнення.
Ці доводи позивача також заслуговують на увагу, тому що матеріалами справи встановлено, що відповідач жодного разу не витребував у позивача письмових пояснень з приводу порушень, а акти про відмову позивача надати такі пояснення складені інспектором відділу кадрів та головним інженером підприємства, тобто працівниками органу управління підприємства, які є зацікавленими особами.
Колегія суддів констатує, що у всіх наказах, за виключенням наказу №13-к від 14.04.2008р., відсутні посилання на вчинення ОСОБА_1 конкретних винних проступків, що стали приводом для застосування до нього дисциплінарних стягнень.
В наказі №35-к від 21.12.2007р. про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани зазначено, що 20.11.2007р.начальнику експлуатації ОСОБА_1 було надане завдання розібрати постанову глававтоїнспекції про застосування штрафних санкцій щодо водіїв транспорту. Однак ОСОБА_1 виявив невиконуваність, недбалість щодо своїх зобов'язань - на протязі місяця нічого не зробив.
Проте, у порушення ст. ст. 148-149 КЗпП України, правомочний орган не зажадав від ОСОБА_1 письмові пояснення, не з'ясував всіх обставин, а саме те, що в період з 27.11.2007р. по 20.12.2007р. ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні Білгород-Дністровської центральної міської лікарні, (а/с.13). Тому це завдання ОСОБА_1 не мав можливості виконати з поважних причин. Отже до ОСОБА_1 21.12.2007р. було необгрунтовано застосоване дисциплінарне стягнення.
Позбавлення ОСОБА_1 надбавки до заробітної плати за листопад 2007р., що було застосовано до нього наказом №31 від 26.11.2007р. та покладено в основу наказу про його звільнення з роботи, у відповідності до положень ст. 147 КЗпП України не є дисциплінарним стягненням, а тому колегія суддів не приймає його до уваги
Відповідно до ч.1 ст. 151 КЗпП України дисциплінарне стягнення від 22.03.2007р. слід вважати погашеним, а ОСОБА_1 на період до 14.04.2008р.-не маючий дисциплінарних стягнень.
Сукупність наведених обставин переконливо свідчать про те, що ОСОБА_1 на підставі наказу №13-к від 14.04.2008р.був незаконно звільнений з роботи, оскільки матеріалами справи встановлено, що до 14.04.2008р. він не вчиняв проступок на роботі, за який він притягувався до дисциплінарного або громадського стягнення, тому цей наказ підлягає скасуванню як незаконний, а ОСОБА_1- поновленню на роботі.
Оскільки звільнення позивача з роботи проведене з грубим порушенням вимог трудового законодавства, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу - з 14.04.2007р. по 23.10.2008р., виходячи із середнього заробітку за січень і лютий 2008р. - 1199 грн. 94 коп., оскільки в березні 2008р. ОСОБА_1 не працював, знаходився на лікарняному, що складає за 6 місяців вимушеного прогулу 7199 грн. 64 коп. і 7 робочих днів у сумі 399 грн.98 коп. (57, 14 грн. х 7), - всього -7599 грн. 62 коп., зобов'язавши відповідача утримати прибутковий податок, страхові внески та інші обов'язкові платежі.
Виходячи із вимог ст. 237-1 КЗпП України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з ВАТ «АТП15107» моральну шкоду у сумі 5000 грн., тому що незаконне звільнення позивача з роботи призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків І вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги те, що ОСОБА_1 працював на певних посадах, а внаслідок неправомірних дій відповідача, пов'язаних з незаконним звільненням його з роботи, негативно вплинули на ділову репутацію ОСОБА_1, порушили його звичайний уклад життя та погіршили його стан здоров'я.
Відповідно до п.п.2, 4 ст.367 ЦПК України рішення суду у частині присудження працівникові виплати заробітної плати за один місяць у сумі 1199 грн. 94 коп. та поновлення на роботі незаконного звільненого підлягає негайному виконанню.
Колегія суддів не приймає до уваги рішення правління ВАТ « АТП 15307» від 20.06.2008р. та наказ №23 від 26.06.2008р. про скорочення посади начальника відділу експлуатації, оскільки це скорочення було проведено після незаконного звільнення позивача з роботи, за словами якого скорочення такої посади фактично не було.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п2, 309 ч.1 п.п. 1, 3, 4, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 липня 2008 року скасувати
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати наказ голови правління ВАТ «АТП 15107» №13-к від 14.04.2008 року.про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу експлуатації ВАТ «АТП 15107» за п.3 ст.40 КЗпП України» - за систематичне невиконання без поважних причин своїх функціональних обов'язків.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу експлуатації ВАТ «АТП 15107» з 14 квітня 2008 року.
Стягнути з ВАТ «АТП 15107» на користь ОСОБА_1 7599 грн. 62 коп грн.- середній заробіток за час вимушеного прогулу, з зобов'язанням відповідача утримати прибутковий податок, страхові внески та інші обов'язкові платежі.
Стягнути з ВАТ «АТП 15107» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ВАТ «АТП 15107» судові витрати на користь держави в сумі 126 грн.
Рішення суду у частині поновлення на роботі та присудження заробітної плати за один місяць - 1199 грн. 94 коп. підлягає негайному виконанню.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.