12 листопада 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Журавльова О.Г.,
суддів: Доценко Л.І., Ступакова О.А.,
при секретарі Яні І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 27 серпня 2008 фоку по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» про визнання дій неправомірними, стягнення майнової та моральної шкоди,
встановила:
В липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи його тим, що він користується пільгами як інвалід 2-ї групи, тобто як інвалід війни, але відповідач невірно нараховує йому суми для оплати за використання електричної енергії. Відповідач безпідставно примусив позивача дружину сплатити 191, 58 грн. за використану електроенергією. Позивач також посилається на те, що на його думку відповідач повинен відшкодувати йому 801, 29 грн. майнову шкоду за те, що по його твердженню, відповідач безпідставно користувався його грішми в сумі 62, 87 грн. протягом 1135 днів. По твердженню позивача відповідач вищеназваними діями завдав йому моральну шкоду у розмірі 100000 грн.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 27 серпня 2008 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильно по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Головуючий у першій інстанції Шевера В.Д. Справа № 22-4706/2008
Доповідач Журавльов О.Г. Категорія ЦП:57
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 районний суд виходив з того, що позивачем відповідно до вимог ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України не доведено ті обставини на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Посилення скарги на невідповідність висновкам районного суду обставинам справи є необгрунтованими і спростовуються матеріалами справи.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем за період з 01 вересня 2003 року по 01 липня 2008 року не виконувався обов'язок по своєчасної оплаті фактично використаної ним щомісячно електричної енергії. Разом з тим відповідач пені позивачу за це порушення не нараховував, а проводив розрахунок за оплачену позивачем фактично використану ним електричну енергію виходячи із її тарифної ціни. Крім цього відповідачем враховано і те, що позивач є інвалідом 2-ї групи і як інвалід війни користується пільгами по оплаті в розмірі 75 квт.г. електричної енергії на місяць, а тому відповідач щорічно врахував цю пільгу позивача і отримував від нього оплату за 900 квт.г. електричної енергії щорічно, виходячи із наступного розрахунку: 75 квт.г. х 12 місяців = 900 квт.г. на рік.
Судом також встановлено, що оплачена позивачем 23.06.2004 року сума 191, 58 грн., відповідачем врахована як попередня оплата за користування позивачем електроенергії і на цю суму відповідач поставляв позивачу електроенергію фактично з 23.06.2004 року по 5.10.2006 року, оскільки позивач в цей період доплатив за користування електроенергією лише 46, 80 грн. Станом на серпень 2008 року ніякої, крім поточної за осатаній місяць, заборгованості позивача перед відповідачем оплати за фактично використану електроенергію немає.
Вказане підтверджується договором про користування електричною енергію з побутовим споживачем, укладеним між сторонами, нарахуваннями і розрахунками за спожиту електроенергію позивачем за період з 01.09.2003 року по 01.07.2008 року (а.с. 28-79), балансом по особовому рахунку позивача (а.с. 80-81), відомостями контрольних обходів за період з 01.01.1998 року по 01.08.2008 року, відомостями про оплату рахунків позивачем (а.с. 90-92).
Посилення скарги на порушення судом норм права не знайшло свого підтвердження, оскільки районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи та надані сторонами докази. Висновки суду ґрунтуються на законі, матеріалах справи і встановлених судом фактах.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, врахував положення п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи та надані сторонами належні докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги є формальними, суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставинах апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Болградського районного суду Одеської області від 27 серпня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.