09 жовтня 2008 року
Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Галушко Л.А.
Суддів : Короткова В.Д., Левенця Б.Б.
При секретарі: Гапоненко І.Є.
За участю заявника-ОСОБА_2. Зацікавлена особа-ОСОБА_5.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційну скаргу ВДВС Великомихайлівського районного управляння юстиції Одеської області на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 27.06.2008 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця, -
23.06.2008 року ОСОБА_2 звернувсь до суду з скаргою на дії державного виконавця, відділу Державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції Терлецького B.C.- та просив скасувати його постанови :№7949011 від 23 червня 2008 року , про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №5844461 від 23 січня 2008 року, про стягнення з нього виконавчого збору в сумі 11977 грн.32 коп та накладення арешту на майно.; №5844461 від 20 червня 2008 року , про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 319 грн.70 коп.; та №7949293 від 23 червня 2008 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №5844461 від 20 червня 2008 року, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 319 грн.70 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, 20 червня 2008 року державним виконавцем Терлецьким винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, в зв'язку з ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 09 червня 2008 року , котрою судовий наказ № 2-н21 від 21 червня 2007 року , про примусове стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №591 від 06 грудня 2006 року в загальній сумі 119692 грн.15 коп, на користь ВАТ „Державний Ощадний Банк України", філії Великомихайлівського відділення №3170-визнано таким, що не підлягає виконанню. Одночасно 20 червня 2008 року винесена постанова про стягнення з нього витрат на проведення
Справа №22ц-4225-08 Головуючий 1 -ї інстанції-Пономаренко В.Д.
Категорія-7 Доповідач-Галушко Л.А.
виконавчих дій в сумі 319 грн.70 коп., а 23 червня 2008 року постанова про відкриття виконавчого провадження, згідно з якої з нього повинно бути стягнено витрати для проведення виконавчих дій в сумі 319 грн.70 коп. та наданий строк добровільно до 25 червня 2008 року сплатити вказану суму. Цього ж дня 23 червня державним виконавцем Терлецьким B.C. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з нього виконавчого збору в сумі 11977 грн.32 коп та наданий строк до 25 червня для добровільної сплати. На думку заявника, такі дії суперечать ст.46 Закону України „Про виконавче провадження" та п.4.16.5."Інструкції про проведення виконавчих дій", так як судовий наказ був скасований та з нього не повинно бути стягнуто виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій.
Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 27 червня 2008 року скаргу ОСОБА_2 задоволено.Суд визнав дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції Терлецького B.C. такими , що не відповідають закону та скасував постанови державного виконавця, відділу Державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції Терлецького B.C.: №7949011 від 23 червня 2008 року, про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 5944461 від 23 січня 2008 року, про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 11977 грн.32 коп, та накладення арешту на все майно.; №5844461 від 20 червня 2008 року, про стягнення з ОСОБА_2 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 319 грн.70 коп.; №7949293 від 23 червня 2008 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 5844461 від 20 червня 2008 року , про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 319 грн.70 коп. суд стягнув з з відділу Державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції судові витрати, державне мито в розмірі-8 грн.50 коп. та витрати на ІТЗ в розмірі 7 грн.50 коп.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду з ухваленням судового рішення, щодо відмови в задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт посилається на відсутність рішення, щодо скасування судового наказу.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Визнаючи дії суб'єкта оскарження неправомірними, та скасовуючи постановлені ним постанови, районний суд виходив з того, що ОСОБА_2 боржником не являвсь, а тому стягнення витрат на проведення виконавчих дій та стягнення виконавчого збору накладені в порушенні вимог ст.46 Закону України „ Про виконавче провадження" та п.4.16.5 „ Інструкції про проведенні виконавчих дій".
Судова колегія погоджується з таким судженням суду з таких підстав.
Відповідно до ст.5 Закону України „Про виконавче провадження" та пунктом 2.1.2. „Інструкції про проведення виконавчих дій", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому законом та передбачені цією інструкцією права та обов'язки в точній відповідності до закону, не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, роз'яснювати особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їх права та обов'язки.
Зі змісту ст.46 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено стягнення виконавчого збору в розмірі 10 % від належної стягненню суми у випадку невиконання рішення в строк, встановлений для добровільного його виконання.
Ст.46 ч.4 вищезазначеного закону у випадку закриття виконавчого провадження в зв'язку з скасуванням рішення, котре підлягало виконанню на підставі виконавчого документу, виконавчий збір повертається боржникові.
Матеріалами справи встановлено, що судовий наказ №2-н21 від 21 червня 2007 року , ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області, визнано таким, що не підлягає виконанню.
Тобто фактично суд виправив помилку щодо видачі судового наказу , встановивши відсутність у ОСОБА_2 кредитної заборгованості.
За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що фактично ОСОБА_2. не являвсь боржником на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2008 року, а тому суб'єкт оскарження діяв неправомірно, поклавши на ОСОБА_2 стягнення виконавчого збору в сумі 11977, 32 грн.
Інструкцією „Про проведення виконавчих дій" від 15.12 1999 року п.4.14 передбачена черговість стягнутих з боржника грошових сум, в тому числі в другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій з грошової суми , яка стягнута державним виконавцем з боржника.
З матеріалів справи вбачається, що грошова сума державним виконавцем стягнута не була, в зв'язку з закінченням виконавчого провадження.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що Законом України „Про виконавче провадження" та „Інструкцією про проведення виконавчих дій" передбаченно стягнення судового збору та витрат на проведення виконавчих дій лише з боржника, оскільки заявник таким не являється, районний суд правильно дійшов висновку про скасування постанов судового виконавця про стягнення цих виплат.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п. 1, 312 ч.1 п. 1, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ВДВС Великомихайлівського районного управляння юстиції Одеської області -відхилити.
Ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 27.06.2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Cyду України протягом двох місяців з дня проголошення.