09 жовтня 2008 року
Судова палата в цивільних справах
апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Галушко Л.А.
Суддів : Плавич Н.Д., Левенця Б.Б.
При секретарі: Гапоненко І.Є.
Представника позивача-Тисячний І.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Косовського міськрайсуду Одеської області від 09 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, 3-ї особи :Котовський МРВ УМВС України в Одеській області -про усунення перешкод в праві власності та виселення
В березні 2008 році ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою в котрій просила суд виселити відповідачів з АДРЕСА_1, без надання іншого помешкання та зняти їх з реєстраційного обліку за вищезазначеною адресою. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що являється власником спірного помешкання та з її дозволу в 2003 році, згідно попереднього договору 1999 року, її батьки-відповідачі по справі, вселились в її квартиру та 31 січня 2007 році зареєструвались без її згоди. Посилаючись на те, що відповідачі є тимчасовими мешканцями, просила суд з підстав ст.98 ч.3 ЖК України виселити їх зі спірної квартири та зняти з реєстраційного обліку, усунувши перешкоди в праві власності.
Рішенням Котовського міськрайсуду Одеської області від 09 червня 2008 року позов задоволено. Суд виселив ОСОБА_1, ОСОБА_3 з кв.49, буд.607, по вул. Самборського в м. Котовську, Одеської області без надання іншого житлового приміщення та зобов'язав Котовський MB ГУМВС України в Одеській області зняти їх з реєстраційного обліку.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, про відмову в заявлених вимогах, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилаються на те, що як член сім'ї власника вони не являється тимчасовими мешканцем та можуть бути виселені лише з підстав ст. 116 ЖК України.
Справа №22ц-3868-08 Головуючий 1 -ї інстанції- Фабіжевський С.А.
Категорія-42 Доповідач-Галушко Л.А.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких міркувань.
Задовольняючи заявлені вимоги, районний суд виходив з того, що відповідачі , як тимчасові мешканці спірної квартири, підлягають виселенню з підстав ст.98 ч.3 ЖК України.
Проте погодитись з таким висновком районного суду не можна, так як вони не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норму матеріального права. У зв'язку з цим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового-про відмову в заявлених вимогах з таким міркувань.
Матеріалами справи встановлено, що сторони по справі являються родиною(донька та батьки).Спірна квартира на праві власності належить ОСОБА_2, згідно свідоцтва про право власності від 08.04.1999 року (а.с.7).3а згодою власника кваргири відповідачі поселились в спірне помешкання та в січні 2007 році в ній зареєструвались.
Відповідно до ст.156 ЖК України члени сім'ї власника квартири, зокрема і колишні, користуються жилим приміщенням нарівні з власником, їх право користування жилим приміщенням урегульовано житловим законодавством, згідно з яким ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений в праві користування ним інакше, як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Встановивши, що відповідачі вселились в спірну квартиру, як батьки її власника, вони проживають в ній на правах членів сім'ї, а тому сторони мають однакове право користування спірним будинком та не можуть бути виселенні з підстав ст.98 ч.3 ЖК України. Суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що відповідачі являються тимчасовими мешканцями, а тому, прийшов до помилкового висновку про їх виселення.
Доводи представника позивача про те, що відповідачі без згоди власника зареєструвались за спірною адресою, судовою колегією не приймається до уваги за відсутністю належних доказів.
З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що вимоги про виселення та зняття з реєстраційного обліку відповідачів зі спірного помешкання задоволенню не підлягають, оскільки вони, як члени родини, мають однакове право користування спірним помешканням.
Керуючись ст.ст.309 ч.3 п.4, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Котовського міськрайсуду Одеської області від 09 червня 2008 року скасувати.
В заявлених вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод в праві власності та виселенні- відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду