17 жовтня 2008 року
Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Галушко Л.А.
Суддів : Плавич Н.Д., Кварталової A.M.
При секретарі: Корінцевій С.В.
За участю позивача-ОСОБА_2.
Представника відповідача-Нестеренко Г.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04.03.2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа-ОСОБА_4 -про стягнення завдатку та відшкодування моральної шкоди, -
В жовтні 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з уточненими вимогами в яких просила суд стягнути з відповідача на її користь суму завдатку-3.0000 грн., суму втраченого заробітку-24200 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.05.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір завдатку щодо купівлі-продажу АДРЕСА_1. Сума завдатку становила 3000 доларів США , та ОСОБА_1 зобов'язавсь повернути подвійну суму у разі відмови від продажу вищезазначеної квартири.
22.11.2006 року ОСОБА_4 уступив право вимоги за вищезазначеним договором завдатку ОСОБА_2 Позивачка зазначає, що в результаті погашення 5000 доларів США ОСОБА_5, вона втратила заробіток з червня 2006 року по березень 2008 року. Виходячи з розрахунку 1100 грн. за місяць просила задовольнити вимоги в частині втраченого заробітку.
Одночасно позивачка просить стягнути моральну шкоду посилаючись на те, що дії відповідача спричинили їй фізичні та моральні страждання, був порушений її звичний устрій життя.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 березня 2008 року позовні вимоги задоволені частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивачки 30000 грн. завдатку, 5000 грн. моральної шкоди. В інших вимогах -відмовив.
Справа №22ц-3411-08 Головуючий 1-ї інстанції- Свинська І.О.
Категорія-57 Доповідач-Галушко Л.А.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд посилаючись на порушена судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, задовольняє її частково з таких підстав.
Задовольняючи вимоги позивачки, в частині стягнення суми завдатку, районний суд виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали договір завдатку, котрий у відповідності до вимог ст.571 ЦК України повертається в подвійному розмірі. Стягуючи суму моральної шкоди районний суд виходив з вимог ст.1167 ч.1 ЦК України посилаючись на неналежне виконання договірних зобов'язань ОСОБА_1
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки суд прийшов до нього в наслідок порушення норм матеріального права.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 заявила позовні вимоги до ОСОБА_1 в наслідок укладання з ОСОБА_4 договору уступки право вимоги. При цьому апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 3000 доларів США, а останній зобов'язавсь укласти з ним договір купівлі-продажу квартири.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони на порушення вимог ч.1 ст.635 ЦК України не дотримали нотаріальної форми посвідчення договору, встановленої ст.657 ЦК України для основного договору. За правилом ст.220 ч.1 ЦК України недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору робить такий договір нікчемним.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником в рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Правила ст.571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення додаткової суми в розмірі завдатку або його вартості застосовується у тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь із сторін. У тих випадках, коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертаються в тому розмірі, в якому вони давались відповідно до вимог ст.570 ч.2 ЦК України.
Судовою колегією встановлено, що договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку укладений не був, а тому сплачені 3000 доларів не можна визнати сумою завдатку, та вважаються авансом.
Повертаючи суму авансу, судова колегія виходить з співвідношення долара до національної валюти , котра на момент прийняття рішення становить 10 доларів США -49, 20 грн., а тому поверненню підлягає сума -3000 Х49, 20 =14760 грн.
Разом з тим, рішення суду про стягнення моральної шкоди у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань є неправомірним, оскільки ні нормами чинного законодавства ні договором не передбачено такого правового наслідку, як відшкодування моральної шкоди.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про помилкове застосування судом норм ст.1167 ч.1 ЦК України котра не регулює договірні стосунки, а відноситься до деліктних правовідносин.
Оскільки рішення суду в частині відмови в вимогах про стягнення втраченого заробітку позивачкою не оскаржується, судова колегія в силу ст. 303 ЦПК України в цій частині залишає без змін.
За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що рішення районного суду в силу ст.309 ч.1 п.4 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового, про часткове задоволення апеляційної скарги та стягнення з відповідача суми авансу в розмірі 14760 грн., а інші вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст309 ч.1 п.4, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04.03.2008 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 14 760 грн.
В інших вимогах-відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.