22 жовтня 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Журавльова О.Г.,
суддів: Доценко Л.І., Оверіної О.В.,
при секретарі Яні І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2008 року по справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрілець» до ОСОБА_1, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог малого приватного підприємства «Карат» про стягнення заборгованості та спонукання укласти договір,
встановила:
В липні 2007 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрілець» звернулися до суду з вищезазначеними позовними вимогами, мотивуючи іх тим, що вони зареєстровані з 23 грудня 1997 року та обслуговує будинокАДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1, яка є власником вказаної квартири. Разом із тим, з 01 лютого 1999 року відповідачка не сплачує послуги за утримання житлового фонду, з оглядом на що просить стягнути заборгованість 1233 грн. 78 коп.
Відповідачка проти позовних вимог заперечувала та пояснила, що уклала договір з малим приватним підприємством «Карат», яке виконує роботи по утриманню житлового фонду, до якого входить її квартира АДРЕСА_1.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог мале приватне підприємство «Карат» проти позовних вимог заперечує та пояснила, що підприємство уклало угоду з відповідачкою, яка сплачує за утримання житлового фонду.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2008 року позовні вимоги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрілець» задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрілець» 542 грн. 12 коп., на користь держави витрати 81 грн.
Зобов'язано ОСОБА_1 укласти договір з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Стрілець» на співучасть у витратах по утриманню будинку АДРЕСА_1 та прилежної території.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права.
Головуючий у першій інстанції Жигулін С.М. Справа № 22-4186/2008
Доповідач Журавльов О.Г. Категорія ЦП:43
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильно по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позов об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрілець» районний суд з'ясувавши обставини справи та давши оцінку всім зібраним у справі доказам, обґрунтовано виходив з того, що вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів за утримання будинку, а також про спонукання до укладення договору відповідають вимогам Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Судова колегія погоджується з цим висновком районного суду.
Доводи скарги на те, що позивач не повинен нести витрати на утримання будинку не ґрунтується на законі спростовується матеріалами справи.
Правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, який є єдиним житловим комплексом.
Житловий комплекс визначений як єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.
Відповідно до п.3 ст. 4 вказаного Закону передбачено, що в одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об'єднання.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за адресою будинку АДРЕСА_1 статутом від 23 грудня 1997 року зареєстроване об'єднання «Стрілець», якому п. 1.1-1.2 розпорядженням № 19 р. виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради підпорядкований вказаний будинок, а п. 2 вказаного розпорядження зобов'язано МПП «Карат» передати об'єднанню «Стрілець» всю технічну та облікову документацію на жилі будинку № 28, 30 по проспекту Леніна, що фактично з оглядом на вимоги статуту об'єднання визначає об'єднання управителем майнового комплексу.
Відповідно до вимог ст. 9 вищеназваного Закону передбачено, що власники квартири, які не є членами об'єднання, можуть укласти угоди про співпрацю.
Вимогами ст. 13 п. 5 вказаного Закону укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.
На підставі наведеного, судова колегія приходить до висновку, що рішення районного суду про стягнення з ОСОБА_1 коштів за утримання житлового фонду на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стрілець», а також про спонукання до укладенню договору ґрунтуються на законі і відповідають вимогам чинного законодавства.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст.11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставинах апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції.