05 листопада 2008 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого: Косогор Г.О.
суддів: Ісаєвої Н.В.
Ткачук О.О. при секретарі: Забалуєвій Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення порушення прав користування та розпорядження земельною ділянкою, затвердження порядку користування земельною ділянкою зобов'язання не перешкоджати встановленню огорожі на межі між домами, зобов'язання знесення будівель на самовільно захопленій земельній ділянці, приведення самовільно захопленої земельної ділянки в належний стан, стягнення компенсації моральної шкоди в сумі 1 700 грн., -
встановила:
У жовтні 2003 року позивачка звернулася до суду з позовом в якому, після змін та уточнень просила усунути порушення її прав користування земельною ділянкою будинку АДРЕСА_1, що межує з земельною ділянкою будинку АДРЕСА_2, який належить відповідачці, затвердити порядок користування земельною ділянкою між власниками вказаних будинків, зобов'язати відповідачку не перешкоджати спорудженню огорожі на межі ділянок між будинками на відстані 13, 5 кв.м., зобов'язати відповідачку знести будівлі, розташовані на відстані 13, 5 кв.м. від межі будинку, привести самовільно займану ділянку в відповідний стан, а саме прибрати з неї каміння та інше сміття та стягнути з відповідачки моральну шкоду в розмірі 1 700 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону, виданого третьою Одеською державною нотаріальною конторою 20 квітня 1993 року. Відповідач самовільно захватив частину земельної ділянки, виділеної будинку АДРЕСА_1, чим на думку позивачки порушив її право на користування земельною ділянкою та перешкоджає їй здійснювати права власника, до того ж вона вважає, що своїми діями відповідач спричинив їй моральну шкоду.
Справа № 22ц- 3995/2008 Категорія -5
Головуючий у 1-й інстанції - Пучкова І.М. Доповідач - Косогор Г.О.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач та його представник просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на недоведеність позовних вимог позивачем.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 червня 2008 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення порушення прав користування та розпорядження земельною ділянкою, затвердження порядку користування земельною ділянкою зобов'язання не перешкоджати встановленню огорожі на межі між домами, зобов'язання знесення будівель на самовільно захопленій земельній ділянці, приведення самовільно захопленої земельної ділянки в належний стан, стягнення компенсації моральної шкоди в сумі 1 700 грн. - відмовлено.
ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 червня 2008 року та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, відповідача та його представника, представника третьої особи, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суду повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2005 року визнано право власності ОСОБА_4 на 2/5 частки будинку по АДРЕСА_2, що складається з житлової кімнати, площею 13, 6 кв.м., веранди, площею 7, 2 кв.м., коридору, площею 4, 1 .кв.м., кухні, площею 7, 6 кв.м., санвузлу, площею 4, 8 кв.м., сараю - літ. «З». За ОСОБА_5 визнано право власності на 3/5 частки будинку по АДРЕСА_2, що складається з кухні, площею 8, 9 кв.м., житлової кімнати, площею 15, 5 кв.м., житлової кімнати, площею 16, 5 кв.м., санвузла, площею 4, 3 кв.м., гаражу - літ. «Л». Вказаним рішенням суду встановлений порядок користування земельною ділянкою, площею 631 кв.м., по АДРЕСА_2, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у користування ОСОБА_6 виділена земельна ділянка, площею 250 кв.м., у користування ОСОБА_5 - земельна ділянка, площею 381 кв.м. Лінія поділу проходить по міжквартирним перегородкам, надалі по зовнішній стіні прибудови «а», далі - по лінії існуючого розподільного забору № 5.
Як вбачається з матеріалів справи, вказане судове рішення вступило в законну силу 11 травня 2005 р. - ухвалою судової колегії Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської обл. рішення суду залишене без змін, тому воно може бути скасоване лише в касаційному порядку.
Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.2 ст.223 ЦПК України після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Відмовляючи у позові ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що ніяких правовстановлюючих документів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог щодо земельної ділянки, суду надано не було. Посилання позивача на її право на спірну земельну
ділянку не доведено, як і вимоги щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 1700 грн., в зв'язку з чим вони не можуть бути задоволені.
Апеляційній інстанції також не надано вказаних доказів.
Посилання апеляційної скарги про не обгрунтоване не проведення судової експертизи по справі, судова колегія не приймає до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи, судова експертиза не була проведена у зв"язку з ненаданням документів.
Інші доводи апеляційної скарги також суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 червня 2008 року відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 червня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.