Справа № 11-694/2008 р. Головуючий у першій інстанції Беспрозваний В.В.
Категорія: ч.1 ст.121 КК України Доповідач апеляційної інстанції Дзюба Ф.С.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі: головуючого: Ржепецького О.П. суддів: Гребенюк В.І., Дзюби Ф.С. прокурора: Баранкевича C.O.
28 жовтня 2008 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 червня 2008 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, уродженка с. Шевченково Бахчисарайського району Кримської області, без визначеного місця проживання, раніше судиму:
- вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05.03.2008 року за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, - засуджена за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком приєднано частина невідбутого покарання за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05.03.2008 року і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України Миколаївської області витрати в сумі 447 грн. 24 коп.
За вироком суду, 28 березня 2008 року близько 20.00 годин уАДРЕСА_1, після вживання алкогольних напоїв, в ході сварки на побутовому ґрунті, ОСОБА_3 умисно завдала удару кухонним ножем в спину своєму чоловікові ОСОБА_4, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження.
В апеляції засуджена ОСОБА_3 просить вирок суду змінити і постановити свій вирок, призначивши покарання на підставі норм ст. 69 КК України, оскільки вважає, що фактично судом встановлена наявність пом'якшуючих обставин, передбачених ст. 66 КК України: щире каяття, активне сприяння органам досудового слідства, добровільне відшкодування шкоди, надання потерпілому медичної допомоги, скоєння злочину
під впливом сімейних обставин, у стані сильного душевного хвилювання, яке було викликано неправомірною поведінкою потерпілого, який її побив, але суд належної оцінки цим обставинам не дав.
Вказує, що судом не взяті до уваги її позитивні характеристики та наявність на утриманні двох малолітніх дітей. Вважає, що призначене їй покарання є занадто суворим і не відповідає тяжкості скоєного злочину і її особі. Наголошує, що суд першої інстанції не надав правової оцінки діям потерпілого ОСОБА_4, що під час вчинення злочину, вона знаходилася у стані необхідної оборони і, що під час досудового слідства було порушено її право на захист.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який вважає вирок законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вина засудженої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України за обставин, що наведені у вироці, підтверджуються визнанням вини засудженої, поясненнями свідків та фактичними обставинами справи.
Так, в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 не заперечувала, що нанесла потерпілому удар ножем в спину, але стверджувала, що зробила це в шоковому стані.
Суд дав цим свідченням належну оцінку і прийшов до висновку, що підсудна діяла в стані простого алкогольного сп'яніння ціленаправлено з метою нанесення ОСОБА_5, який знаходився до підсудної спиною, ножового поранення.
Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що 28 березня 2008 року він з підсудною вживали спиртні напої і між ними виник конфлікт, але з якої причини він не пам'ятає. Він перестав наливати ОСОБА_3 спиртне, забрав пляшку и почав іти на кухню і в цей час почув укол в спину і побачив в рука підсудної ніж.
На другий день його госпіталізували та прооперували.
ОСОБА_3 під час сварки він не бив.
Ці свідчення підтверджуються даними судово-медичної експертизи № 27 від 27 травня 2008 року, згідно яких у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодженні у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з права з ушкодженням лівої долі правої легені правостороннього гемотораксу. Ці тілесні ушкодження могли виникнути від дії якогось колото-ріжучого предмету можливо клинка ножа и відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення.
Судом вірно кваліфіковані дії ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 121 КК України і доводи апелянта про вчинення злочину у стані необхідної самооборони є необгрунтованими і спростовуються дослідженими судом доказами. Покарання ОСОБА_3 призначено у відповідності до вимог ст.ст. 65-67, 71 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості вчиненого, даних
про особу винної, що вона раніше судима, скоїла злочин у стані алкогольного сп'яніння і в період іспитового строку. Враховані також помякшуючі покарання обставини: щире каяття, наявність двох неповнолітніх дітей, які знаходяться в дитячому будинку.
Тому, колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку з
пом'якшенням міри покарання засудженій ОСОБА_3, про що просить апелянт.
Також, колегією суддів не встановлено порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування чи зміни вироку.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2008 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.