Справа № 11-687-2008 p. . Головуючий суду 1 інстанції Кушнірова Т.Б.
Категорія: 307 ч.2, 309 ч. 1
КК України Доповідач апеляційного суду
Погорєлова Г.М.
28 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Погорєлової Г.М.
суддів Куценко О.В., Салтовської І.Б.
за участю прокурора Буца Г.О.
захисника ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляціями засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Новобузького районного Миколаївської області від 20 серпня 2008 p., яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бобринця Кіровоградської
області, раніше не судимого засуджено за 307 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України на 3 роки позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю, за ст.309 ч.1 КК України до арешту строком на 6 місяців.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 визначено 3 роки позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю.
Також вирішено питання щодо речових доказів у справі та стягнення судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що на початку вересня 2007 p., біля ставку поблизу с Витязівка Бобринецького району Кіровоградської області, він зірвав кущі дикоростучої коноплі, відділив листя від стебла та залишив там для висихання. Через декілька днів він перевіз листя коноплі за місцем проживання на той час, до будинку в тому ж населеному пункті, де став зберігати.
В середині вересня 2007 р., на попутному автомобілі, він перевіз незаконно придбаний наркотичний засіб в м. Новий Буг Миколаївської області і став зберігати в будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання.
Наприкінці вересня 2007 р. він подрібнив рослини коноплі, розділив на частини та зберігав виготовлену рослинну масу - канабіс (маріхуану), загальною вагою 230, 7 гр. у приміщенні будинку для власних потреб, без мети збуту.
A 4 та 18 березня 2008 р., на території домоволодіння, де проживав, ОСОБА_4 незаконно збув відповідно 3, 9 гр. та 3, 2 гр. незаконно виготовленого канабісу особам під псевдонімами ОСОБА_5 таОСОБА_6, за 20 грн. кожному.
В апеляціях
- засуджений ОСОБА_4 просить змінити вирок, пом'якшити покарання, обрати його, не пов'язане з позбавленням волі. Посилається на щире каяття, сприяння досудовому слідству, позитивні характеристики, притягнення до кримінальної відповідальності вперше та на погіршення стану здоров'я під час перебування у слідчому ізоляторі.
- захисник ОСОБА_7 просить вирок змінити, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Посилається на роз'яснення, викладені у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 р. (з подальшими змінами) про необхідність призначення менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, щиро розкаялися, активно сприяли розкриттю злочину. Стверджує, що ОСОБА_4 не мав наміру збувати наркотичний засіб та здійснив це у зв'язку з підбурюванням з боку свого знайомого, який дізнався про зберігання ним наркотичного засобу. Тому на думку апелянта злочин не має негативних наслідків. Вважає, що суд обгрунтовано послався на сукупність пом'якшуючих покарання обставин, на відсутність обтяжуючих покарання обставин, позитивні дані про особу засудженого, але належним чином не умотивував свої висновки про те, чому є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 лише позбавлення волі. Тому апелянт вважає призначене засудженому покарання явно несправедливим внаслідок суворості.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 на підтримку його апеляції та апеляції засудженого ОСОБА_4, думку прокурора про залишення вироку без зміні, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що обидві апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Дослідженими судом доказами, викладеними у вироку, доведена вина ОСОБА_4 у незаконних діях з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (маріхуаною), вчинених без мети збуту, а також у збуті, за обставин, вказаних у вироку.
Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст.309 ч.1 КК України як незаконне виготовлення, перевезення та зберігання наркотичного засобу; за ст.307 ч.2 КК України як збут особливо небезпечного наркотичного засобу,
- вчиненого повторно і особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 ч.1 КК України.
Доведеність вини та кваліфікація дій засудженого апелянтами не оспорюється.
Покарання ОСОБА_4 призначено з додержанням вимог ст.ст.65, 66 КК України.
Також ОСОБА_4 за ст. 307 ч.2 КК України покарання призначено з застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією кримінального закону, з урахуванням пом'якшуючих покарання обставин - щирого каяття, сприяння розкриттю злочинів і позитивних даних про особу засудженого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше.
За сукупністю злочинів, передбачених ст.ст.309 ч.1, 307 ч.2 КК України, покарання засудженому визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 р. (з подальшими змінами), при постановленні вироку потрібно обговорювати питання про призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, коли санкція закону, за яким особу визнано винною, нарівні з позбавленням волі на певний строк передбачає більш м'які види покарання. Зазначене стосується ст.309 ч.1 КК України, за якою ОСОБА_4 судом й призначений більш м'який від покарання, ніж позбавлення волі, але не стосується ст.307 ч.2 КК України, яка передбачає лише один вид покарання - позбавлення волі.
Висновки суду про те, що необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів є лише позбавлення волі, ґрунтуються на достатніх даних. Тому твердження захисника в апеляції в цій частині безпідставні.
Ті обставини і дані про особу засудженого, на які посилаються апелянти, судом враховані в належній мірі.
А з огляду на вчинення засудженим двох злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, в тому числі тяжкого злочину (два епізоди збуту особливо небезпечного наркотичного засобу), колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання засудженому або для звільнення його від відбування покарання відповідно до ст.75 КК України, як просять апелянти.
Щодо стану здоров'я засудженого, то в матеріалах справи немає даних про наявність у нього важких захворювань, які б перешкоджали відбуванню ним покарання у виді позбавлення волі.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
Вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 20 серпня 2008 р. у відношенні ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляції засудженого та захисника ОСОБА_3 - без задоволення.