Справа № 10 - 302/08 р. Категорія: запобіжний захід
Головуючий 1 інстанції суддя Крутій Ю.П.
Доповідач апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.
28 жовтня 2008 р. Колегія суддів судової палати з кримінальних
справ апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого - судді Ржепецького О.П.
Суддів: Значок І.С.
Гребенюк В.І.
За участю: прокурора Баранкевича C.O.
' Захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2008 року, якою відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, що має середню освіту, одруженого, що має малолітнього сина 1998 року народження, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 раніше не судимого; -
- обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.
Згідно подання слідчого СВ Ленінського РО ММУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_4, погодженого із заступником прокурора Ленінського району м. Миколаєва ОСОБА_5, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному збуті 3, 6 грами особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу гр. ОСОБА_6 за 60 грн. 12 серпня 2008 року, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обираючи міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, суддя послався на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, не має постійного джерела доходу, вживає наркотичні засоби, у зв'язку з чим є підстави зробити висновок про те, що він може продовжити злочинну діяльність і ухилитися від слідства і суду.
В апеляції захисник ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що органами досудового слідства і судом не взяті до уваги положення ст. 120 КПК України, оскільки кримінальна справа стосовно ОСОБА_3 за ознаками ч. 2 ст. 307 КК України порушена 18.08.2008 року; 16.10.2008року судом продовжено затримання ОСОБА_3 до 10 діб, а 23.10.2008 року останньому обрано запобіжний захід у виді взяття під варту. Тому вважає, що після 18 жовтня 2008 року строк досудового слідства сплив і проведення будь - яких слідчих дій після зазначеної дати є порушенням вимог ст. 120 КПК України.
Також посилається на не врахування судом, в порушення вимог ст. 150 КПК України, того, що ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, проходить випробування за трудовою угодою на «Миколаївському глиноземному заводі» з метою працевлаштування на постійну роботу, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, обвинувачується в збуті невеликої кількості канабісу 3, 6 г.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляції, думку прокурора Баранкевича С.О. про законність рішення Судді, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія Суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років; що перебуваючи на волі, він може продовжити злочинну діяльність, ухилитися від слідства та суду, а тому висновок Судді про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту є обґрунтованим та мотивованим.
Доводи апелянта про не взяття судом до уваги положень ст. 120 КПК України необгрунтовані, оскільки згідно ч. 5 ст. 120 КПК України правила цієї статті не поширюються на справи, в яких не встановлена особа, яка вчинила злочин. З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2008 року порушена кримінальна справа за фактом збуту 3, 6 грами особливо небезпечного наркотичного засобу -канабісу 12 серпня 2008 року близько 19.15 год. за місцем проживання ОСОБА_3 АДРЕСА_1. А 13.10.2008 року за підозрою у вчиненні даного злочину затриманий ОСОБА_3
Таким чином, строк досудового слідства в даному випадку обчислюється з 13.10.2008 року, тобто з моменту встановлення особи, що вчинила злочин - ОСОБА_3
Посилання захисника на наявність на утриманні ОСОБА_3 неповнолітньої дитини та проходження обвинуваченим випробування за трудовою угодою на «Миколаївському глиноземному заводі» з метою працевлаштування на постійну роботу, безпідставні, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не працює: записи в трудовій книжці останнього свідчать, що 28.09.2008 року він був прийнятий на роботу контролером ТОВ «Охорона НГЗ», а 11.10.2008 року - звільнений за згодою сторін (а. с. 51).
Безпідставними є і посилання захисника на наявність у ОСОБА_3 постійного місця проживання, оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину як раз за місцем свого проживання, що підтверджує висновок суду про те, що він може продовжити злочинну діяльність.
При обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суддя виконав вимоги ст. ст. 148, 150 КПК України, а тому підстав до скасування постанови немає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_3 - без змін.