Справа № 11-691/2008 р. Головуючий у першій інстанції Фасій В.В.
Категорія: ч.1 ст.121 КК України Доповідач апеляційної інстанції Дзюба Ф.С.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Дзюби Ф.С.
суддів: Чернявського А.С., Олещук Т.Л.
при секретарі - Качалову Д.В.,
за участю прокурора - Баранкевича C.O.
засудженого - ОСОБА_3
23 жовтня 2008 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м.
Миколаєві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3
та помічника прокурора Врадіївського району на вирок Врадіївського
районного суду Миколаївської області від 05 вересня 2008 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Сніжне Донецької області і мешканець смт. Врадіївка Миколаївської області, раніше судимий:
-31.06.1996 року Добровеличківським райсудом Кіровоградської області за ч.1 ст. 101 КК України до 5 років позбавлення волі;
-16.11.2001 року Добровеличківським райсудом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 196 КК України до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, звільненого від призначеного покарання на підставі ст. 1 п "б" Закону України "Про амністію"; -30.08.2002 року Врадіївським районним судом Миколаївської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки; -05.09.2002 року Врадіївським районним судом Миколаївської області за ст. 125 ч. 2 КК України до громадських робіт строком на 240 годин; -12.09.2003 року Врадіївським районним судом Миколаївської області за ст.ст. 164 ч.1, 185 ч. 2, 304 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, строк скорочено до 1 року 3 місяців,
звільнено за відбуттям покарання 11.12.2004 p.; -27.12.2005 року Врадіївським районним судом Миколаївської області за ст. 185 ч.3 КК України зі застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі, 13 квітня 2007 року звільнений за відбуттям покарання, - засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Врадіївської центральної районної лікарні кошти витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі 1188 грн.
За вироком суду, 31 січня 2008 року близько 07.00 години ОСОБА_3 на ставку Філімонівський, який розташований в трьох кілометрах від с Філімонівка Врадіївського району Миколаївської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_5, в ході сварки, умисно, завдав один удар кухонним ножем в область черевної порожнини, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної проникаючої рани з пошкодженням сальника, які відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить перекваліфікувати його дії на ст. 124 КК України і призначити покарання з застосуванням норм ст.69 КК України. У зв'язку з тим, що сварку вчинив ОСОБА_5, почав ображати його, з метою зґвалтування накинувся та розірвав куртку, тому, щоби врятуватися від неправомірних дій, він дістав ножа і завдав потерпілому удару.
Також просить врахувати стан його здоров'я - хворобу на інсулінозалежний цукровий діабет, про що додає довідку.
В апеляції та в змінах до неї помічник прокурора Врадіївського району просить вирок суду скасувати через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і постановити новий вирок, визнавши ОСОБА_3 винним за ч. 1 ст. 121 КК України, застосувавши ст. 69 КК України та призначивши покарання нижче нижчої межі - у виді позбавлення волі строком на 4 роки, оскільки враховані судом пом'якшуючі обставини є безпідставними, а твердження суду щодо того, що сварку спричинив ОСОБА_5 - не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді, думку засудженого ОСОБА_3, який підтримав доводи своєї апеляції та просив не задовольняти апеляцію помічника прокурора, думку прокурора, який вважає законними доводи своєї апеляції та зміни до неї і просив не задовольняти апеляцію зпсудженого,
перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вина засудженого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України за обставин, що наведені у вироці, доказана дослідженими в судовому доказами.
Сам засуджений в судовому засіданні не заперечував, що наніс потерпілому удар ножем, тим самим заподіявши тілесні ушкодження, але наполягав на тому, що він захищався від нападу і при цьому перевищив межі необхідної оборони.
Потерпілий ОСОБА_5, показання якого були досліджені судом, показав, що 31 січня 2008 року близько 07 години він з ОСОБА_6 проводили обхід ставка "Филимонівський" і підійшли до ОСОБА_3 і попрохали оплатити квиток на риболовлю, або зійти на берег.
У відповідь на це ОСОБА_3 підійшов до рибацького ящика, а потім зненацька наніс йому ножем удар.
Свідок ОСОБА_6 підтвердив ці показання і доповнив, що перед тим, як ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 удар між ними була сварка і вони висловлюся нецензурною лайкою. Вони на землю не падали і розмов про зґвалтування не вели.
Ці показання підтверджуються даними судово-медичної експертизи, згідно яких у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної проникаючої рани черевної порожнини з пошкодженням сальника, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпечності для життя в момент їх вчинення (а.с.167).
Згідно висновків судової психолого-психіатричної експертизи № 157 від 22.08.2008 року вбачається, що ОСОБА_3 психічними захворюваннями не страждає в теперішній час і не страждав в період інкримінуємого йому діяння. Він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, під час вчиненого ним злочину не знаходився в такому емоційному стані, в тому числі і фізіологічного афекту, як психологічного обгрунтування душевного хвилювання, яке б здійснило значний вплив на його свідомість та поведінку (а.с.152-160).
Тому, виходячи з викладеного, суд вірно кваліфіковані дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України і підстав для перекваліфікування цих дій, про що просить засуджений, немає.
Тому, доводи апелянта про неправильну кваліфікацію його дій є безпідставними
Що стосується покарання, то воно ОСОБА_3 призначено у відповідності до вимог ст. 65-67, 69 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості вчиненого, даних про особу винного, стану його здоров'я та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
З доводами прокурора про призначення судом явно несправедливого покарання в наслідок м'якості погодитися не можна, оскільки він сам визнав наявність підстав для застосування ст. 69 КК України і сам пропонує
призначити покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією статті за якою засуджено ОСОБА_3
Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування вироку в частині міри покарання засудженому ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 та помічника прокурора Врадіївського району Миколаївської області залишити без задоволення.
Вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 05 вересня 2008 року відносно ОСОБА_3, залишити без змін.