Справа № 11-655/08 Головуючий у 1-й інстанції: Дірко І.І.
Категорія: ч. 2 ст. 185, Доповідач: Войтовський С.А.
ч.3 ст. 185 КК України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого - Погорєлової Г.М. суддів - Губи О.О., Войтовського С.А. за участю прокурора - Багірової В.А. засудженого- ОСОБА_1.
21 жовтня 2008 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженць м. Миколаєва, українець, громадянин України, раніше судимий: 1) 26.11.1993 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст. 117 КК України (1960 року) до 5 років до позбавлення волі, звільнений 27.08.1998 року за відбуттям покарання; 2) 04.12.2003 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 31.10.2006 року за відбуттям строку покарання,
засуджений: - за ч.3 ст. 185 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю покарань за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.12.2003 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбуття покарання.
- за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в відшкодування матеріальних збитків завданих злочином 3.945 грн.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за скоєння злочинів при наступних обставинах.
30 серпня 1999 року, приблизно о 21 год., ОСОБА_1 через незачинені двері проник в АДРЕСА_2, звідки із шафи в кімнаті таємно викрав жіночу куртку вартістю 800 грн., що належала ОСОБА_4 З викраденим зник з місця злочину та розпорядився ним на власний розсуд.
23 листопада 2007 року, приблизно о 4 год. 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинкуАДРЕСА_1 в гостях у ОСОБА_5, скориставшись тим, що останній заснув, таємно викрав мобільний телефон «Соні», три мисливських ножа, перукарську машинку, предмети домашнього побуту, харчові продукти та золоті вироби, що належали потерпілій ОСОБА_3, завдавши їй матеріальні збитки на загальну суму 4.295 грн.
В апеляції та доповненнях до неї, засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи обставини скоєння злочинів та кваліфікацію своїх дій, посилається, що судом при призначенні покарання не взяті до уваги обставини, які пом'якшують покарання, а саме, його щире каяття, наявність тяжких захворювань, те, що він проживає з матір'ю похилого віку. Засуджений просить вирок змінити, застосувати ст. 75 КК України та призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію, думку прокурора Багірової В.А., вважавшої вирок законним і обгрунтованим, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєні злочинів, за які він засуджений, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку.
Дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, та за ч.2 ст. 185 КК України, як крадіжка вчинена повторно.
Що стосується покарання, то воно призначено засудженому ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з урахуванням ступіня тяжкості скоєних злочинів, один із яких відноситься до категорії середньої
тяжкості, а інший до тяжких, даних про його особу, обставин справи, в тому числі і тих, на які посилається засуджений.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має ряд захворювань, проживає з матір'ю похилого віку, свою вину в скоєні злочину визнав, розкаявся, а тому суд при призначенні покарання за ч.3 ст.185 КК України, з урахуванням обставин справи та даних про особу засудженого застосував ст.69 КК України, призначивши за цією статтею закону покарання нижче від найнижчої межі.
За ч.2 ст.185 КК України покарання судом також призначено з урахуванням всіх вищезазначених обставин. Враховано судом і те, що ОСОБА_1 раніше судимий і судимості у встановленому законом порядку не зняті і не погашені.
Підстав для зміни вироку і застосування ст.75 КК України, як просить засуджений, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2008 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.