Справа № 11-638 -08 Головуючий у 1-й інстанції: Мельничук О.В.
Категорія: ст. 122 ч.1 КК Доповідач: Царюк В.В.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого - Царюка В.В.
суддів : Войтовського С.А., Салтовської І.Б.
при секретарі - Захарченко О.В.
за участю прокурора Данчука В.М., засудженого ОСОБА_1, його законного представника - ОСОБА_2, захисника - ОСОБА_3
16 жовтня 2008 року розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_4 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 серпня 2008 року , яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Южноукраїнськ Миколаївської області, учень 3-го курсу Знам'янського ПТУ-12, раніше не судимий,
засуджений за ст.. 122 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст.. 76 КК України покладено обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця жительства, роботи, навчання, періодично з'являтись на реєстрацію у цей орган.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 31.05.2008 року близько 23.50 год. в с Синюхин Брід Первомайського району Миколаївської області по вул. Первомайській біля бару «Північний» на грунті особистих неприязливих стосунків вдарив ОСОБА_4
кулаками в обличчя, спричинивши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи зліва, забій лівої вушної раковини, крововилив лівої очної області.
У апеляції потерпілий просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що побили його троє осіб, а притягнуто до відповідальності тільки одного. Дії ОСОБА_1 слідчим кваліфіковані невірно, оскільки з засудженим у нього до побиття не було ніяких стосунків і вони одне одного не знали. Вважає, що побили його з хуліганських мотивів, грубо порушуючи при цьому громадський порядок. Наполягає, що ОСОБА_1 та інші повинні нести відповідальність за хуліганські дії відносно нього.
Заслухавши доповідь судді, засудженого, його законного представника та захисника, які заперечували проти задоволення апеляції, прокурора, який вважав, що апеляція не підлягає
задоволенню, вивчивши та дослідивши матеріали, кримінальної справи, допитавши засудженого, колегія Суддів вважає, що апеляція потерпілого підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Так, з показань потерпілого ОСОБА_4 ( а.с.П), досліджених у судовому засіданні суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_1 визвав з бару братів ОСОБА_4 з метою їх побиття на підставі вигаданої причини, начебто ОСОБА_4 штовхнув якогось хлопчика.
Ці обставини підтвердив як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні малолітній ОСОБА_5, який показав, що у вищевказаний день та час ОСОБА_1 попросив його викликати з бару двох хлопців, на яких вказав. Це були брати ОСОБА_4. При цьому ОСОБА_1 став вимагати від нього, щоб сказав, що ОСОБА_4 його якимось чином зачепив, хоч на справді цього не було. Після цього ОСОБА_1 почав бити ОСОБА_4 нічого не з'ясовуючи.
Ці обставини, як вбачається з протоколу судового засідання, фактично підтвердив свідок ОСОБА_6 та ОСОБА_7, Аналогічні покази ці свідки давали і під час досудового слідства.
У вироку ці докази не викладені, а є лише посилання на їх дослідження.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, побиття братів ОСОБА_4 відбувалося біля бару, який є громадським місцем відпочинку, та безпричинно. У побитті братів ОСОБА_4 приймали участь ОСОБА_6 та ОСОБА_8. Під час побиття ОСОБА_4 були спричинені середньої* тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад його здоров'я.
Між тим, цим обставинам органом досудового слідства під час розслідування по справі дана невірна юридична оцінка. Слідчим був притягнутий до кримінальної відповідальності лише ОСОБА_1 і за дії, які ним начебто були вчинені на грунті особистих стосунків. Той факт, що між ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8. з одного боку і братами ОСОБА_9 з іншого боку до бійки не існувало ніяких особистих стосунків і вони , взагалі , не були знайомі між собою, залишився поза увагою слідчого.
Постанова слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_6. та ОСОБА_8. за ст.. 296 ч.2 КК України (а.с.48) не вмотивована і є такою, що суперечить матеріалам справи.
Аналогічна постанова слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6. і ОСОБА_8 за відсутністю у їх діях складу злочину, передбаченого ст.. 125 КК України (а.с.49), взагалі, є незаконною. Слідчий прийняв рішення по категорії справ, які не входять до його компетенції. Це рішення є перешкодою для притягнення до відповідальності осіб за спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 В порушення ст.. 99 КПК України про прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної заінтересовані особи повідомлені не були, чим було порушено їх право на оскарження цього рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду, викладені у обвинувальному висновку та вироку суду, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому вирок суду
першої інстанції відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування, під час якого прокурору слід ретельно перевірити законність прийняття слідчим рішень про відмову в порушенні кримінальних справ відносно ОСОБА_1, ОСОБА_6. та ОСОБА_8, а слідчому дати належну правову оцінку діям як ОСОБА_1 так і інших осіб, які були причетні до побиття братів ОСОБА_4.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію потерпілого ОСОБА_4 - задовольнити.
Вирок Первомайського міскрайонного суду Миколаївської області від 19.08.2008 року відносно ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити прокурору для проведення дослідування.