Іменем України
24 вересня 2008 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Товянської О.В.
суддів : Старовойта Г.С.
Омельчука М.І.
при секретарі судового засідання : Бурківській Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 04 червня 2008 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки Інгвар» ( далі - ТОВ «Агентство безпеки Інгвар») про зобов'язання ознайомити із наказом про звільнення, видачу трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди,
встановила:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ «Агентство безпеки Інгвар». Просив зобов'язати ознайомити його із наказом про звільнення, видати трудову книжку, стягнути заборгованість по зарплаті за період з вересня по листопад 2007 року в сумі 3381, 82 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1673 грн., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні, моральну шкоду з розрахунку половини від середньоденної заробітної плати в сумі 27, 9грн. за кожен день затримки видачі трудової книжки та повного розрахунку.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 04 червня 2008 року у позові відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі. Суд першої інстанції допустив неповноту розгляду справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального права. Також, суд, діючи упереджено, однобічно та необґрунтовано відмовив у встановленні обставин, які мають значення для справи.
У запереченнях відповідач доводи скарги не визнав. Рішення суду є законним та обґрунтованим. Позивач працював директором, тому мав усі відповідні повноваження.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як видно із матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 є одним із трьох засновників ТОВ «Агентство безпеки Інгвар» із часткою у статутному фонді 30% (а.с.37, 39), де з березня 2006 року працював директором. 26 листопада
Справа № 22ц-1430/08 Головуючий в суді 1 інст.: Бучик А.Ю.
Категорія 51 Доповідач: Товянська О.В.
2007р. за вх. №12 він подав заяву про звільнення за власним бажанням (а.с.7). Наказом №8-к від 01 грудня 2007 року він звільнений із займаної посади за власним бажанням (а.с.25).
Згідно статуту ТОВ «Агентство безпеки Інгвар» відкликання директора належить до виключної компетенції зборів учасників, директор здійснює повсякденне керівництво діяльністю Товариства і вправі приймати рішення з будь-яких питань його господарської діяльності, крім тих, котрі віднесені до компетенції зборів учасників (п.п.12.1.3;14.2 - а.с'.40).
Статтею 47'КЗ'пП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок. Позивач, працюючи директором товариства, уповноважений був здійснювати в межах своєї компетенції керівництво підприємством, в т.ч.1 виконувати вимоги ст.47 КЗпП України. Він мав вільний доступ до печатки, трудових книжок (окремо призначеного працівника для ведення трудових книжок на підприємстві не було), куди і вносив відповідні записи про прийом і звільнення. Такі записи у власну трудову книжку він вніс, закріпивши печаткою, проте не зазначив ні дати звільнення, ні номер наказу (а.с. 17). Після звільнення йому неодноразово пропонувалось забрати трудову книжку, проте ці вимоги він ігнорував (а.с. 21-зв., 35, 63). Заяву про звільнення ОСОБА_2 не відкликав, проти поновлення на роботі категорично заперечував і відмовлявся як у суді першої, так і апеляційної інстанції.
Матеріалами справи доведено, що позивач заробітну плату, відпускні та матеріальну допомогу отримав, що підтверджується дослідженими в апеляційному суді коріннями чеків касових ордерів, заповненими ним власноручно (а.с. 55-62). Тещо, відмітки у цих касових документах про цільове призначення отриманих у банку коштів («Я - отпускные - 01 листопада 2007р.», «мат.доп. - Я - 24 жовтня», «Я - з/п. 09 - 09 жовтня 2007р.», «Я - з/п. 09 - 03 жовтня 2007р.», «Я - з/п - 23 серпня 2007р.», «Я - з/п 2000 - 26 липня 2007р.», «Я - з/п. - 25 червня 2007р.», він вчинив власноручно, ОСОБА_2 підтвердив у суді апеляційної інстанції (а.с.55-62). Тому його заперечення, що він лише мав намір отримати ці гроші, проте їх не получив, до уваги не приймається.
За таких обставин вимоги позивача є безпідставними.
Керуючись ст.ст.209, 218, 308, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 04 червня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.